Ви є тут

Організація основних процесів діяльності в установах з жорсткими обмеженнями

Автор: 
Ігнатова Олена Віталіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000845
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОЦЕСІВ
В УСТАНОВАХ З ЖОРСТКИМИ ОБМЕЖЕННЯМИ
2.1. Визначення основних принців і підходів для дослідження процесів в установах з жорсткими обмеженнями
Будь-яка діяльність здійснюється за певними принципами. Діяльність як сукупність процесів не є винятком, тому пропонуємо визначити принципи процесного підходу.
Узагальнену систему принципів процесного підходу подає І. Ладико [92, с. 137; 184]. Це принципи:
взаємозв'язку та взаємозалежності процесів - проявляється в єдності й урахуванні процесних проявів;
послідовності - у його основі лежить ідея про послідовну зміну явищ, дій. Вихід попереднього є входом наступного;
циклічності - припускає кругообіг процесів у перебігу певного проміжку часу;
бінарності - витікає з двобічного характеру процесу (процес зниження і збільшення вартості, інфляції і дефляції, виробництва і відтворення);
безперервності - визначає процеси як безперервну зміну явищ, дій;
паралельності - припускає, що виходи двох або більше процесів стають входом наступного процесу.
Принципів організації діяльності установ з жорсткими обмеженнями в проаналізованих працях не виявлено, але існують пропозиції авторів, які визначають принципи організації діяльності в комерційних організаціях. Це, наприклад, принципи організації діяльності виробничих процесів на машинобудівному підприємстві, які пропонує Н. Новицький [126, с. 43-49] та М. Захаров [130, с. 117-123] (табл. 2.1).

Таблиця 2.1
Основні принципи організації виробничих процесів
Назва принципуСутність принципу виробничого процесуПаралельностіполягає в максимально можливому поєднання окремих виробничих процесів у часі [126; 130]Безперервностіприпускає скорочення до можливого мінімуму перерв у процесі виробництва [126; 130] Диференціаціїприпускає поділ процесу на окремі процеси (операції) [126; 130]Концентрації операцій та інтеґрації процесівприпускає виконання декількох операцій на одному робочому місці [126; 130]Спеціалізаціїоснований на обмеженні розмаїтості елементів виробничого процесу[126; 130]Пропорційностіпропонує відносно рівну пропускну спроможність усіх виробничих підрозділів [123; 127]Прямоточністіполягає в забезпеченні найкоротшого шляху руху деталей і складових одиниць у процесі їхнього виробництва [126; 130]Ритмічностіполягає у випуску однакових або рівномірно нарощуваних відповідно до плану обсягів продукції [126; 130]Автоматичностімаксимальне виконання операцій виробничого процесу в автоматизованому режимі [126; 130]Гнучкостізабезпечує ефективну організацію робіт, дає можливість мобільно перейти на випуск іншої продукції [126; 130]Профілактикиприпускає організацію обслуговування устаткування [126]Оптимальностіполягає в тому, що виконання всіх процесів з випуску продукції в заданій кількості й у визначені терміни здійснюється з найбільшою економічною ефективністю або з найменшими витратами трудових і матеріальних ресурсів [126]Електронізаціїприпускає широке використання можливостей ЧПУ [126]Стандартизаціїприпускає широке використання при створенні й освоєнні нової техніки та нової технології стандартизації, уніфікації, типізації і нормалізації [126]
Зіставлення принципів процесного підходу та принципів організації виробничого процесу виявило ідентичність лише двох принципів: паралельності та безперервності. Залишаємо їх для організації процесів діяльності в установах з жорсткими обмеженнями.
Пропозицій науковців з питання визначення принципів багато, однак назвемо ті, що є найвагомішими для установ з жорсткими обмеженнями. Для визначання принципів організації процесів скористаємося результатами дослідження загальноуправлінських принципів В. Князєва [40, с. 154-162] та пропозицією В. Рача і О. Солоп щодо адаптивних принципів для ДПІ [147, с. 143-144].
Зведений перелік загальноуправлінських принципів для соціальних систем В. Князєва [40, с. 154] враховує принципи раціональної організації процесів, які він запозичив із праць Р. Фанхутдінова [186, с. 80], Н. Кардан-ської та В. Кноррінґ [68, с. 64-65; 72, с. 1], принципи раціональної структури управління - Г. Щекіна [197, с. 339], принципи ідеальної бюрократії М. Ве-бера [115, c. 121-124], принцип конкретності та вимірюванності мети - у Б. Литвак [96, c. 3] та ін.
В. Рач і О. Солоп запропонували адаптивні для ДПІ принципи: інноваційності; пріоритетності; оперативності; раціональних структур; оперативності реагування; інформаційного забезпечення [147, с. 143-144].
Стосовно установ з жорсткими обмеженнями виділяємо лише сім основних, які враховано для організації основних процесів діяльності:
принцип інноваційності. Розвиток є постійним завданням незалежно від ситуації, що склалася. При цьому вирішення будь-яких завдань відбувається із залученням інноваційних дій [48, с. 143-144; 149];
принцип наукової обґрунтованості, який полягає у визначенні найкращих шляхів та засобів досягнення цілей [68, с. 64-65; 72, с.1];
принцип самоорганізації (координації), який полягає в зміні структури за рахунок власних рушійних сил з метою досягнення стану рівноваги та ефективного функціонування. Принцип самоорганізації є одним із двох основних принципів координації в соціальних системах поряд з принципом управління (вибір координаційного впливу при фіксованій структурі управління) [23, с. 45; 112, c. 81];
принцип стандартизації діяльності, яка регулюється системою правил та стандартів, що забезпечують одноманітність виконання кожного завдання незалежно від виконавця [126, c. 46];
принцип конкретності та вимірюванності мети потребує наявності для кожної мети певних критеріїв (або критерію), які дозволяли б оцінити ступінь досягнення мети. Якщо таких критеріїв немає, то неможлива й реалізація однієї із основних функцій управління - контролю [96, c. 3];
принцип недопущення дублювання функцій [12, с. 339];
принцип безперервності та паралельності, який характеризуєтьс