РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОДЕЛІ ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
2.1. Аналіз сучасного стану валеологічної підготовки соціального педагога до здійснення валеологічної діяльності
Після затвердження у 2003 році галузевого стандарту вищої освіти соціальних педагогів за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", ми провели аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики на предмет наявності в ній умінь, спрямованих на формування валеокомпетентності майбутнього фахівця. Спеціалістами зазначаються, що необхідно:
- з метою формування здорового способу життя, сформувати уміння глибокого усвідомлення студентами тенденцій до погіршення показників здоров'я молоді й дітей за останні роки, використовуючи статистичні дані про стан захворюваності й смертності молоді і дітей шляхом надання теоретичної інформації про фактори, що впливають на здоров'я на лекційних заняттях;
- з метою створення культурного відпочинку для молоді за умови дотримання здорового способу життя, навчити студентів знаходити форми проведення дозвілля та системи організації, які вони зможуть запропонувати;
- вміти ґрунтовно доводити в процесі дискусії або диспуту історико-правову необхідність заборони діяльності окремих об'єднань та організацій, що шкодять психічному та фізичному здоров'ю нації (окремої людини);
- з метою допомоги та більш повного і глибокого інформування учнів щодо проблем подружньої сумісності в умовах шкільного і позашкільного навчання, уміти оцінювати психологічні фактори шлюбних стосунків, використовуючи спостереження, бесіди, інтерв'ю та відповідні методики;
- у процесі консультування в школі, позашкільних закладах та в соціальних службах, уміти давати індивідуальні рекомендації, пов'язані з проблемами міжстатевих стосунків молоді, використовуючи при цьому методики дослідження особистісних якостей;
- спираючись на зміст лекцій про девіантну поведінку дітей та молоді, в процесі практичних занять, застосовуючи парні й групові види роботи, шляхом мозкового штурму, дискусій та аналізу першоджерел, вміти визначити психологічні, біологічні, соціальні фактори ризику девіантної поведінки неповнолітніх;
- спираючись на лекційний матеріал про адиктивну та делінквентну поведінку неповнолітніх, застосовуючи в процесі практичних занять елементи брейнстормінгу, дискусій, відеоперегляду, прийому "коло знань" та на основі характеристики зовнішніх і поведінкових ознак підлітка, вміти визначати приналежність його до певної групи девіації;
- спираючись на зміст лекцій про особливості підліткового суїциду та ознаки суїцидальної поведінки у молодих людей, шляхом опрацювання додаткової літератури, заповнення опорних таблиць, схем, прийомів аналізу та порівняння проявів суїцидальної поведінки у різних категорій неповнолітніх, вміти виявляти суїцидальні наміри у окремих об'єктів соціально-педагогічного впливу;
- вміти диференціювати види порушень поведінки неповнолітніх, застосовуючи теоретичні знання про делінквентну поведінку на основі опрацювання першоджерел, розбору типових ситуацій, перегляду відеофрагментів, мозкового штурму в процесі практичних занять;
- за допомогою тестових методик, вміти діагностувати можливі відхилення у поведінці дітей і молоді з метою створення комплексу виховних дій, спрямованих на нормалізацію поведінки;
- в умовах навчальної та позанавчальної роботи вміти розкривати причини та характер пияцтва й алкоголізму у зв'язку з проблемами сімейного життя, використовуючи наукові матеріали та життєві приклади;
- в процесі лекційно-практичних занять, застосовуючи такі види роботи як аналіз та обговорення першоджерел, дискусія, перегляд відеофрагментів, заповнення опорних схем та таблиць, вміти розрізняти різні форми хімічної залежності дітей та молоді;
- в умовах навчальної, позанавчальної та консультативної роботи, вміти розпізнати і проаналізувати поведінку молоді, пов'язану з дошлюбними стосунками, спираючись на сучасні наукові уявлення про це явище;
- вміти на основі інформації про "дітей вулиці", шляхом обґрунтування різних факторів ризику соціального сирітства в Україні, аналізу соціальних досліджень з цієї проблеми, обговорення відеофрагментів та кейсових ситуацій, під час практичних занять, визначити причини бездоглядності стосовно конкретної дитини;
- вміти добирати оптимальні форми профілактичної роботи з дітьми та молоддю, спираючись на зміст лекційних занять, за допомогою методів аналізу соціуму, продукції соціальної реклами (буклетів, брошур), обговорення відоматеріалів, прийому генерації ідей, захисту проектів, апробованих у процесі практичних занять;
- з метою надання соціально-педагогічної допомоги проблемним категоріям молоді в умовах роботи з проблемними, тренінговими групами, шляхом засвоєння теоретичного матеріалу, сформувати вміння володіти технікою консультативної та психокорекційної роботи соціального педагога з молоддю;
- в умовах засвоєння теоретико-методологічних положень психолого-педагогічної терапії, на лекційних заняттях сформувати вміння добирати оптимальні види і форми психолого-педагогічної допомоги особистості;
- в процесі просвітницької класної, позакласної і клубної роботи вміти, використовуючи наукову літературу та життєві приклади, визначати мислення та переживання людини як патогенне або саногенне.
Як видно з наведених умінь, не всі аспекти формування валеологічної культури і готовності до валеологічної діяльності соціального педагога знайшли своє відображення в зазначеному галузевому стандарті освіти. Майже повністю відсутні вміння щодо формування здорового способу життя молоді, профілактики наркотичної залежності, надання невідкладної долікарської допомоги тощо.
З метою розробки певних рекомендацій щодо доповнення змісту підготовки соціального педагога інформацією, необхідною для формування його валеокомпетентності, ми проаналізували галузеві стандарти вищої освіти бакалавра за напрямом "Педагогічна освіта" зі спеціальностей "Дошкільне виховання" та "Початкове навчання" стосовно наяв