РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБІВ ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Загальні питання організації експерименту
У цьому параграфі нами обґрунтовано вибір двох предметів із гуманітарного циклу; контингент, обраний для проведення експерименту; визначено методи дослідження; розглянуто питання розробки та експертизи експериментальних матеріалів (навчальна ігрова комп'ютерна програма та програма для тестування знань, тематика творчих завдань), розроблено анкети для опитування вчителів, визначено показники, критерії та шкалу вимірювання рівнів сформованості позитивної мотивації та пізнавального інтересу, а також критерії оцінювання контрольних робіт для визначення рівнів усвідомленості та міцності знань; охарактеризовано дані констатувального етапу експерименту.
З метою перевірки та уточнення висловленої нами гіпотези дослідження про те, що запровадження в основній школі таких теоретично обґрунтованих способів гуманізації навчального процесу з використанням інформаційних технологій, як застосування навчальних комп'ютерних ігор для подання, засвоєння і закріплення навчального матеріалу; використання комп'ютерного тестування для об'єктивного контролю та самоконтролю навчальних досягнень; запровадження комп'ютерних творчих завдань, спрямованих на виявлення особистісного ставлення до навчального матеріалу, - сприятиме формуванню позитивної мотивації учнів, зростанню їхнього пізнавального інтересу, а також підвищенню якості знань, був проведений педагогічний експеримент.
Технічні можливості комп'ютера сприяли появі великої кількості електронних засобів навчального призначення з предметів природничо-математичного циклу, бо саме вони дають можливість наблизити теорію до практики, зробити абстрактні поняття більш доступними, уможливити проведення різноманітних лабораторних досліджень у віртуальному вигляді. Проте в контексті гуманізації освіти недостатньо уваги приділяється використанню інформаційних технологій при викладанні предметів гуманітарного циклу, хоча ці технології, як ми зазначали раніше, дозволяють на якісно новій основі використовувати загальновідомі методи, форми навчання, об'єднати різні види подання інформації, ефективно використовувати навчальний час, формувати ціннісне ставлення до довкілля тощо. Так, при вивченні історії із залученням інформаційних технологій на перший план виходить візуалізація історичних подій (відтворення великих битв, походів), їх оживлення, розігрування, коли школяр наче стає безпосереднім учасником подій, отримує змогу проаналізувати їх розвиток, запропонувати свій варіант вирішення проблеми і програти його на комп'ютері, що неможливо здійснити при проведенні звичайної рольової гри. Це сприяє глибокому розумінню матеріалу, встановленню причинно-наслідкових зв'язків, розвитку аналітико-синтетичних здібностей учня. Особливості використання інформаційних технологій при вивченні мов полягають у тому, що навчальний матеріал, який подається у формі електронних засобів навчального призначення, зокрема у вигляді комп'ютерної грі, є готовим закритим продуктом, тобто не передбачає внесення змін з боку учня, проте у програму її авторами закладається варіативність вибору шляху досягнення цілі (темп, рівні складності); вивчення матеріалу набуває емоційного забарвлення, гра спонукає до усвідомленого вивчення і запам'ятовування необхідних правил; своєчасно надається контекстна допомога. А залучення інформаційних технологій під час вивчення літератури дозволяє учневі якомога повніше виявити особисте ставлення до героя, твору, до проблем, які порушуються автором, завдяки можливості отримати необхідну додаткову важкодоступну інформацію через Internet, електронні бібліотеки. Перевагою електронного тестування перед бланковим є швидкість здійснення контролю, при якому учневі оперативно подається інформація щодо якості виконання завдань, надається можливість самокорекції.
Взявши за основу розподіл навчальних предметів на цикли, а також - за провідним завданням (І.Журавльов, Л.Зоріна), у нашому дослідженні ми зосередили свою увагу на двох предметах гуманітарного циклу: українській мові та літературі, спільним компонентом змісту освіти яких є "наукові знання". Крім того, для мови другим провідним компонентом є "способи діяльності", а література орієнтована і на "морально-естетичне виховання".
Українська мова є державною мовою, рівень володіння якою "забезпечує здійснення творчих можливостей учнів у всіх сферах життя" [177, С. 3]. Отже, важливим є формування міцних знань, умінь із цього предмета, які ґрунтуються на навичках і елементах творчості. Оскільки навчальний процес передбачає виявлення міжпредметних зв'язків, учитель при викладанні мови часто спирається на художні тексти. Це дозволяє визначити спільне між навчальними дисциплінами як у змісті, так і у способах їх реалізації на уроці, а також виховання ставлень особистості. Таким чином, вибір другого предмета - української літератури, ми вважаємо доречним. На уроках української літератури учні, знайомлячись із її розвитком, залучаються до витоків національної та світової культури, нерозривно пов'язаних з історією народу, людства. Саме інформаційні технології дозволяють забезпечити учасників навчального процесу необхідними додатковими матеріалами (літературно-історичними, стилістичними, лексичними, філософсько-культурологічними, біографічними коментарями), яких бракує в підручниках, а також дозволяють створювати умови для емоційного і цілісного сприйняття художнього твору. На уроках української мови та літератури закладаються підвалини громадянського виховання, патріотизму, крім того. А подання навчальної інформації в яскравій мультимедійній формі є підтримкою сталого інтересу до вивчення цих предметів.
Дослідження проводилось протягом 2003/2004 навчального року.
Для експерименту були обрані учні 5-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вибір був зумовлений тим, що:
- для підлітків (10-11 років) гуманізація навчального