<p>РОЗДІЛ 2<br />ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ<br /> <br /> <br /> <br /> Об'єкт дослідження - генетико-демографічні процеси серед населення Черкаської області.<br /> Предмет дослідження - показники, що характеризують репродуктивний потенціал населення (чисельність населення репродуктивного віку, народжуваність, шлюбність, розлучення, репродуктивні втрати, дитяча смертність, частота вродженої і спадкової патології серед народжених живими, вага і зріст немовлят при народженні) та ендокринну захворюваність вагітних.<br /> Популяція населення Черкаської області розглядалася як певна сукупність осіб, яка проживає на території Центральної України. З даної сукупності робилась вибірка, на яку можуть бути поширені статистичні висновки, отримані для цієї вибірки [144-150]. Визначення популяції були наведені в огляді літератури [42-47].<br /> Підбір показників і їх визначення здійснювали за [145, 146, 150,151]. <br /> Первинною статистичною інформацією слугували дані Держкомстату України за відповідними формами статистичної звітності (А-1, С-8) та такі, що опубліковані у статистичних довідниках та щорічниках [34, 35, 152,153].<br /> При виконанні дослідження використовували такі поняття [154-156].<br /> Розглядаючи чисельність, враховували постійне населення території, тобто те, що постійно проживало на момент перепису на даній території, з тимчасово відсутніми включно. Середньорічну чисельність населення визначали як півсуму чисельності населення на початок і кінець відповідного року. За основу бралися поточні оцінки чисельності населення - до результатів останнього перепису додавалась кількість народжених і прибулих на дану територію. Одночасно віднімалась кількість померлих і вибулих осіб.<br /> До міського населення відносили тих, хто постійно проживав в міських поселеннях, тобто населених пунктах, які затверджені законодавчими актами як міста і селища міського типу, всі інші населені пункти вважали сільськими.<br /> В число народжених включались діти, народжені живими. За коефіцієнт народжуваності приймали відношення кількості народжених живими до середньорічної чисельності наявного населення; вікові коефіцієнти народжуваності вважали відношенням кількості народжених живими за рік у жінок певної вікової групи до середньорічної постійної чисельності жінок відповідного віку; при визначенні показників вікової групи до 20 років, в зв'язку з виключними випадками народження дітей серед осіб молодше 15 років, умовно взята кількість жінок віком 15-19 років. Сумарний коефіцієнт народжуваності - середня кількість дітей, народжених жінкою у гіпотетичному поколінні за все життя, при тому, що у кожній віковій групі збережеться існуючий рівень народжуваності, розглядався як сума вікових коефіцієнтів народжуваності по всіх вікових інтервалах.<br /> Співвідношення статей новонароджених вимірювали числом хлопчиків на 100 дівчаток.<br /> За коефіцієнт смертності приймали відношення кількості померлих до середньорічної чисельності наявного населення. Оцінювали дитячу смертність, показник, що характеризує рівень смертності дітей у віці до одного року. Його вважають одним із основних показників, що характеризують стан здоров'я населення. Визначався показник з урахуванням кількості новонароджених у попередній і поточний роки та кількості померлих у віці до одного року з числа народжених у попередній і поточний роки на 1000 новонароджених.<br /> Під середньою очікуваною тривалістю життя при народженні розуміли кількість років, що, в середньому, належить прожити даному поколінню народжених, якщо протягом всього життя цього покоління рівні смертності в окремих вікових групах залишаться незмінними (тобто будуть дорівнювати сучасному рівню смертності населення). <br /> Природний приріст визначали як різницю між кількістю народжених живими і кількістю померлих, коефіцієнти природного приросту - як різницю між загальними коефіцієнтам народжуваності і смертності. <br /> За показники шлюбності та розлучуваності приймали відношення кількості зареєстрованих протягом календарного року шлюбів та розлучень до середньорічної чисельності населення.<br /> Медіанний (тобто те значення варіанти, яке ділить статистичний ряд навпіл) та середній вік осіб, які взяли шлюб, викопійовувався з статистичних довідників та щорічників [156].<br /> Оцінку відносних ризиків смерті проводили опосередкованим методом стандартизації за віковими групами: молодше працездатного, працездатного, старше працездатного віку. Для подальшого статистичного співставлення отриманих оцінок додатково визначали їх точність та будували відповідні 95% довірчі інтервали [151].<br /> Для вивчення динаміки змін основних медико-демографічних показників (аналіз часових рядів) застосовували методи регресійного аналізу. Зокрема, при використанні моделі парної лінійної регресії відокремлювали невипадковий тренд від випадкових коливань показника і тим самим оцінювали щодо останнього величину та напрям середньорічних темпів змін [148].<br /> Для розрахунку рівня репродуктивних втрат використовували дані відомчої звітності МОЗ України (ф.21 "Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям", ф.13 "Звіт про аборти"). Приймали до уваги тільки репродуктивні втрати за рахунок плоду (2895 випадків): самовільні викидні (рання фетальна смерть) (1753 випадків), мертвонародження (пізня фетальну смерть) (247 випадків), штучні аборти за медичними (генетичними) показаннями (709 випадків), рання неонатальна смерть (0-6 діб життя) (186 випадків) [151].<br /> Частота репродуктивних втрат розраховувалась на 1000 випадків зареєстрованих вагітностей за відповідний проміжок часу. За 2000-2004 рр. розглядалися виходи 51877 зареєстрованих вагітностей. <br /> Кількість випадків зареєстрованих вагітностей визначалась як сума кількості пологів (живо- і мертвонародженими), самовільних викиднів та абортів за медичними показаннями. До зареєстрованих вагітностей не входили штучні легальні аборти, а також аборти за соціальними показаннями і кримінальні, оскільки такі вагітності, як правило, не</p>
- Київ+380960830922