РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Сучасне свинарство - це високорозвинена галузь тваринництва з величезним виробничим потенціалом. На підставі наукових досягнень в області свинарства в багатьох країнах світу були удосконалені існуючі і створені нові високопродуктивні породи свиней, розроблені ефективні технології виробництва свинини в умовах потокового виробництва на великих промислових комплексах і в дрібних фермерських господарствах.
Великі досягнення були отримані в області розведення, годівлі і утримання свиней, що дозволило значно підвищити продуктивність тварин.
На підставі наукових розробок і передового досвіду кращих свинарських господарств світу можна вважати науково обґрунтованим такий рівень продуктивності свиней: багатоплідність свиноматок - 12 голів, збереженість їх до 2 місяців - 88-90 %, середня жива маса поросяти в 2-місячному віці - 18-22 кг, у 6-місячному віці - 100 кг, середньодобовий приріст живої маси молодняку на дорощуванні - 350-450 г, на відгодівлі - 800-900 г, витрати кормів на 1 кілограм приросту - 3,0-3,5 кормових одиниць. Подальше підвищення ефективності свинарства, на наш погляд, буде цілком залежати від підвищення продуктивності свиней за рахунок удосконалення методів розведення, поліпшення умов годівлі та утримання. Усе це дозволить значно збільшити виробництво м'яса, скоротити витрату кормів на одиницю продукції, раціонально використовувати виробничі потужності, підвищити продуктивність праці й економіку свинарства [221, 222].
Якість свинини змінюється залежно від віку, вгодованості і породних особливостей тварин, а також від споживаних ними кормів і умов утримання. М'ясо молодих тварин соковите, містить більше білка і менше жиру, ніж м'ясо вибракуваних кнурів і свиноматок, у тушах яких після відгодівлі значно збільшується кількість жиру. Забійний вихід свиней залежно від ступеня вгодованості, віку, статі і породних особливостей коливається від 70 до 85 %, тобто значно більше відповідного показника в інших видів сільськогосподарських тварин. Крім м'яса і жиру, від свиней одержують цілий ряд побічних продуктів (шкіра, кишки, щетина, кров і т.д.), які використовуються як сировина для подальшої переробки. Високоякісний харчовий жир одержують і в процесі оброблення свинячих туш [223].
Успіх роботи будь-якого комплексу, спецгоспу чи тваринної ферми буває завжди там, де чітко, конкретно і планово ведеться робота з маточним стадом свиней. Умови повноцінної та якісної годівлі, утримання і клімат, пора року і вік свиноматок, якість і повноцінність сперми самців, природна і штучна стимуляція відтворної функції самок - це основні складові фактори, які визначають здатність до запліднення маточного поголів'я, а також впливають на заплідненість та інтенсивність використання свиноматок, ритмічність виявлення у них статевого циклу і строків їх осіменіння після відлучення поросят, перегули, а також кількість і якість одержуваного приплоду.
Збільшення виробництва м'яса залежить від інтенсивного розвитку свинарства, як однієї з найскороспіліших, економічно вигідних галузей тваринництва, тому у комплексі заходів значна увага приділяється підвищенню продуктивності існуючих порід свиней з використанням високоефективних методів розведення, які ґрунтуються на сучасних селекційно-генетичних досягненнях [224].
Тварин утримували в типових приміщеннях спеціалізованого господарства з вирощування, розведення та відгодівлі свиней. Кормова база представлена кормами місцевого походження - раціони наведені у табл. 2.1. При аналізі раціонів було з'ясовано, що поросних свиноматок годують не зважаючи на термін вагітності, тоді як в останній місяць поросності потреби в енергії і протеїні збільшуються у 8-10 разів. Крім того, у раціоні не вистачає перетравного протеїну, кальцію, фосфору, вітамінів А та D, а потреба в обмінній енергії, кормових одиницях, сирій клітковині, метіоніні+цистині та каротині перевищена.
Недостача в раціоні необхідних поживних речовин може призвести до порушень обміну речовин, що безпосередньо може впливати на продуктивність свиноматок.
Таблиця 2.1
Середньодобові добавки кормів до раціону поросних свиноматок та їх поживність
Норми та показники їх поживностіОдиниці виміруЗимовий періодЛітній період кількісні
показникинорма± до нормикількісні
показникинорма± до нормиДертьЯчмінькг0,66--0,66-- Пшеницякг1,10--1,10-- Овескг0,44--0,44--Трава люцерникг---2,0--Сінаж люцерн.кг1,6-----Сількг0,007--0,007-- У кормах міститьсяКорм. од. 3,12,7+ 0,42,972,7+ 0,27Обмін енергіїмДж3529,8+ 5,232,7229,8+ 2,92Сухої речовиникг2,592,57- 0,022,372,57- 0,2Перетравний протеїнг357360- 3320360- 40Лізинг17,615,4+ 2,212,2915,4- 3,1Метіонін+ цистинг14,369,2+5,1610,489,2+ 1,28Сира клітковинаг309298+ 11241,82298- 56,1Саг20,1522- 1,8511,7522- 10,23Рг10,3918- 7,6110,1918- 7,81Каротинмг76,430+46,4100,13070,1NaCl2г0,0070,010- 0,0030,0070,010- 0,003Вітамін Атис. М.О.-15- 1515- 15Вітамін Dтис.М.О.0,261,5- 1,240,0051,5- 1,49
2.1. Природно-кліматичні та господарські умови проведення досліджень
Господарство "Ряснянське", в якому проводили дослідження за темою дисертації розташовано в північній частині Сумської області. Сумська область знаходиться в зоні лісостепу. Кліматичні умови цієї зони характеризуються помірно-теплим літом, досить перемінною не дуже холодною зимою, іноді сильні морози до -30 ?С змінюються відлигами (+5 ?С). Середньорічна температура дорівнює +5,6 ?С. Найхолоднішими місяцями року є січень та лютий (-7,9...-8,2 ?С), найтеплішими - червень та серпень (+23,2...+22,5 ?С). У цілому клімат помірно-континентальний. Приблизно 100-110 днів на рік утримується температура вище за +15 ?С, а заморозків 150-160 діб.
Зона розташування господарств характеризується помірною кількістю оп