РОЗДІЛ 2
ВИБІР І ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальні методи визначення функціонального стану систем дихання та кровообігу хворих на ХОЗЛ
Критерієм успіху при науковому дослідженні є правильний вибір методів та методичних підходів, які повинні відповідати адекватному вирішенню наукових завдань для досягнення поставленої мети.
У зв'язку з цим було здійснено пошук сучасних високоінформативних методів дослідження та приладів, які б дозволили всебічно об'єктивно оцінити особливості пристосувальних та компенсаторних реакцій систем дихання і кровообігу в залежності від ступеня бронхіальної обструкції і стадії тяжкості перебігу захворювання у хворих на ХОЗЛ.
У повсякденній лікарській практиці досить часто виникає проблема, коли не зважаючи на сумлінне обстеження хворих на ХОЗЛ, ретельні загальноприйняті лабораторні та інструментальні дослідження, насамперед функції зовнішнього дихання в стані спокою, важко визначити загальний функціональний стан пацієнта, його придатність до звичних повсякденних побутових та професійних обов'язків [128]. Насамперед, це стосується тих хворих на ХОЗЛ, які виконують фізично активну роботу в умовах шкідливого впливу промислових полютантів.
Використовували терміни "фізична роботоздатність" (ФР) та "фізична працездатность" (ФП). Визначення "Фізична роботоздатність" - це стан людини, що визначається можливістю фізіологічних і психічних функцій організму, які характеризують його здатність виконувати конкретну кількість роботи заданої якості за необхідний інтервал часу [86]. Термін "Фізична працездатність" (ФП) визначає стан людини, при якому сукупність фізичних, розумових і емоційних можливостей дозволяє працюючому виконувати роботу визначеного змісту, обсягу і якості [86]. "Професійна працездатність" - це здатність працівника до роботи за своєю професією (фахом) і кваліфікацією чи іншим адекватним його професії фахом [85].
У більш вузькому значенні ФР більшість дослідників розуміє як функціональний стан систем дихання і кровообігу [7, 9, 63]. Таке тлумачення цього поняття виправдане тим, що ФН, яке виконується пацієнтами у повсякденному житті і на виробництві відповідно невисоке і, як правило, носить аеробний характер. Саме з цих позицій аеробна здатність достатньо обґрунтовано вважається головним фактором, що обмежує ФР, бо ця здатність у першу чергу залежить від ефективності роботи системи дихання і кровообігу. Таким чином, ФР (англійський аналог "Physical work capacity"), визначається як потенційна здатність людини проявити максимум фізичних потуг у статичній, динамічній або змішаній роботі [7, 34, 184, 186].
Було проведене комплексне багатоетапне обстеження хворих на ХОЗЛ за наступним протоколом:
1. Загальноклінічне обстеження.
2. Дослідження функції зовнішнього дихання у стані спокою методом спірометрії.
3. Аналіз показників фізичної роботоздатності (ФР) в умовах дозованого фізичного навантаження (ДФН).
4. Оцінка показників режиму кисневого забезпечення життєдіяльності у стані спокою та в умовах ДФН при спіровелоергометрії (СВЕМ) з моніторингом показників функціонального стану систем дихання і кровообігу.
5. Дослідження вмісту газів та кислотно-лужного складу артеріальної та венозної крові в стані спокою та при СВЕМ.
6. Вивчення якості життя (ЯЖ) хворих на ХОЗЛ методом анкетного опитування за допомогою української версії опитувальника "ВООЗЯЖ-100".
Клінічне обстеження відповідало загальноприйнятим вимогам: ретельне вивчення скарг і анамнезу, фізикальних даних у динаміці спостереження за хворими, а також аналіз даних стандартних додаткових методів дослідження (загальний аналіз крові, сечі, харкотиння, рентгеноскопія і рентгенографія органів грудної клітки, ЕКГ, бронхоскопія та ін.). При розпиті звертали увагу на скарги, характерні для зниження фізичної працездатності та толерантності до повсякденного ФН: появу задишки, болю у м'язах і т.п. Були розроблені спеціальні стандартні запитання, як хворі переносять повсякденне ФН на роботі, а також дома. Крім того, враховували скарги, характерні для синдрому втоми дихальних м'язів: ступінь задишки за методом Borg [144], біль у м'язах грудної клітки і живота після нападів ядухи.
Вивчали анамнез захворювання, уточнювали етіологічні чинники ХОЗЛ та можливий зв'язок захворювання з умовами праці: ступінь фізичного і нервово-психічного напруження, контакт із шкідливими, токсичними речовинами, температуру навколишнього середовища, вологість повітря, й ін. Особливу увагу приділяли терміну появи перших симптомів захворювання та звернень до лікаря, оцінці ефективності лікування, частоті загострень, тривалості ремісій, наявності ускладнень і супутніх захворювань. Поряд з аналізом еволюції захворювання детально вивчали терміни тимчасової непрацездатності при поліклінічному і стаціонарному лікуванні, загальну тривалість тимчасової непрацездатності. Вірогідність анамнестичних даних аналізували на підставі співставлення з медичними даними, отриманими на попередніх етапах лікування: з амбулаторних карт, виписок зі стаціонарів, даних соціально - побутового обстеження й ін.
З метою аналізу професійного анамнезу хворих використовували Гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, яка розроблена під керівництвом академіків НАН та АМН України
В. І. Чернуха та І. М. Трахтенберга, провідними фахівцями у галузі професіональної патології, і затверджена наказом МОЗ України від 27.12.2001 р. № 528 [86].
При загальному огляді звертали увагу на колір шкіри, конституцію пацієнта, загальний фізичний розвиток, форму грудної клітки. При локальному огляді грудної клітини для виявлення осіб із клінічними проявами порушення функції дихальної мускулатури особливу увагу приділяли визначенню характеру дихання, ступеня залучення допоміжних дихальних м'язів у респіраторний акт, наявності асинхронності дихальних рухів передніх грудної і черевної стін