РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Для вирішення поставлених у роботі завдань в період з січня 2001 року по листопад 2005 проведено обстеження 875 пацієнтів, які звернулися з наявністю пульмонологічних скарг (кашель з виділенням мокроти, або без, задишка при фізичному навантаженні) за консультативною допомогою. Серед обстежених пацієнтів 289 хворих мали хронічну обструктивну патологію легень. У дослідження нами відібрано 85 хворих, з них 65 жінок та 20 чоловіків. Вивчення особливостей перебігу ХОЗЛ у жінок поза фазою загострення проводилось на базі терапевтичних відділень міської клінічної лікарні №6 та №9 (м. Дніпропетровськ), регіонального консультативно-діагностичного кабінету на базі поліклініки міської клінічної лікарні №6 і кафедри факультетської терапії та ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії. Діагноз ХОЗЛ встановлювали на підставі наказу № 499 МОЗ України від 28.10.2003 р. "Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легенів".
З урахуванням скарг, анамнезу, об'єктивного статусу та даних загально клінічних та інструментальних методів обстеження були виділені наступні клінічні групи динамічного спостереження:
1 група - 36 жінок, хворих на ХОЗЛ І ст. (середній вік - 53,2±6,5 роки);
1А підгрупа - 10 жінок репродуктивного віку хворих на ХОЗЛІ ст.;
1Б підгрупа - 16 жінок менопаузального віку хворих на ХОЗЛ І ст.;
1В підгрупа - 10 пацієнток, що хворі на ХОЗЛ І ст. менопаузального віку, які додатково приймали лівіал (Organon) 2,5 мг на добу.
2 група включала 29 жінок хворих на ХОЗЛ ІІ ст. (середній вік - 55,3±6,4 років).
2А підгрупа - 5 жінок репродуктивного віку (середній вік 42,1±2,1 року) хворих на ХОЗЛ ІІ ст.;
2Б підгрупа - 14 жінок менопаузального віку (середній вік - 57,3±2,4 років) хворих на ХОЗЛ ІІ ст.;
2В підгрупа - 10 жінок хворих на ХОЗЛ ІІ ст. менопаузального віку (середній вік - 54,3±3,4 років), що додатково приймали лівіал (Organon) 2,5 мг на добу.
Групи порівняння були складені рандомізаційним методом.
3 група, в яку ввійшли 10 чоловіків хворих на ХОЗЛ І ст. ( середній вік - 53,3 ±3,3 роки).
4 групу склали 10 чоловіків хворих на ХОЗЛ ІІ ст. ( середній вік - 56,4±2,7 років).
5 група контролю - включала 20 жінок, яких за результатами загально клінічних та додаткових методів дослідження визнали практично здоровими.
5А підгрупа складалася з 10 жінок репродуктивного віку (середній вік - 38,2±6,0 років);
5Б підгрупа складалася з 10 жінок менопаузального віку (середній вік - 55,4 ±2,4 років).
Критерії включення хворих у дослідження були наступні:
* характерні для ХОЗЛ скарги (кашель з виділенням мокроти, або без, задишка);
* наявність анамнестичних даних, які свідчили на користь ХОЗЛ (довготривале тютюнопаління, робота на шкідливому виробництві, часті гострі захворювання бронхолегеневої системи);
* клінічні ознаки (об'єктивно: сухі розсіяні хрипи над поверхнею легень, подовжений видих, рентгенологічно - посилення легеневого малюнку, попереднє дослідження мокротиння).
Критерії виключення з дослідження були:
* відмова хворого брати участь у дослідженні;
* для жінок - наявність в анамнезі оперативного втручання з видаленням яєчників;
* прийом гормональних препаратів (препарати статевих гормонів, глюкокортикостероіди) на протязі останніх 6 місяців до початку дослідження.
Клінічну характеристику хворих проведено після ґрунтовного вивчення скарг, анамнезу із спеціально розробленої анкети, визначення об'єктивного стану та даних додаткових обстежень.
Огляд пацієнтів проводився у фазі ремісії захворювання.
Найбільша середня тривалість захворювання була в 4 групі і склала 7,8±1,3 років. В цілому 1-А, 2-А, 3 та 4 групи були порівнянні за віком. Причому у всіх групах переважали особи працездатного віку. Характеристика хворих на ХОЗЛ в залежності від тривалості та стадії захворювання представлена в таблиці 2.1. Розподіл хворих за фактором тютюнопаління поданий в табл. 2.2.
Клініко-лабораторне дослідження включало загальний аналіз крові, сечі, клінічне і бактеріологічне дослідження мокроти, вивчення функції зовнішнього дихання, рентгенографію органів грудної клітки. Визначення рівня задишки проводилося за шкалою MRС в балах [3].
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за тривалістю захворювання та виразністю задишки в балах за шкалою MRC
Облікові ознакиГрупи обстежених хворих1А1Б1В2А2Б2В34Абс.%Абс.%Абс.%Абс.%Абс.%Абс.%Абс.%Абс.%Кількість хворих1011,81618,81011,855,91416,51011,81011,81011,8Тривалість захворювання
до 5 років880956,3660360642,95501101105 - 10 років220743,7440240857,155077066011 - 15 років------------22033016 - 20 років----------------Виразність задишки в балах1770956,3440120214,3--9905502330743,75503607505501105503110120535,7550----
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за ступенями вентиляційної недостатності та тютюнопаління
Облікові ознакиГрупи обстежених хворих1А1Б1В2А2Б2В34Абс%Абс%Абс%Абс%Абс%Абс%Абс%Абс%Кількість хворих1011,81618,81011,855,91416,51011,81011,81011,8Ступінь
вентиляційної недостатностіІ880956,3440360535,7550110110ІІ220743,7550240964,3550990990Активні палії550425220360321,4330660770Пасивні палії330743,7440120750330330330Відсутність паління220531,3440120428,6440110--
У жінок за таблицею Д. Шерегей [9] визначали фенотип. У 45 жінок які хворі на ХОЗЛ визначали рівень жіночих статевих гормонів в сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Жінкам менопаузального віку хворим на ХОЗЛ визначали вираженість клімактеричних розладів за шкалою MRS. При перви