Ви є тут

Фітомікроперифітон різнотипних субстратів частково зарегульованої річки (на прикладі річки Тетерів)

Автор: 
Корнійчук Наталія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001280
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Фізико-гідрологічна та гідрохімічна характеристика р. Тетерів

Річка Тетерів є правобережною притокою Дніпра з довжиною 365 км, площею водозбору 15100 км2, бере свій початок з струмків, які виходять з балки, розташованої за 4 км від с. Носівки Чуднівського району на схилах Волино-Подільської височини. Впадає Тетерів в Київське водосховище біля с. Пилява. Перетинаючи Український кристалічний щит, з рівнем падіння 0,5 м на км річки, Тетерів має в основному скелясті береги, які характеризуються наявністю перекатів та невеликим водоспадів. Виходи кристалічних порід спостерігаються вдовж річки в районі сіл Тригір'я та Дениши, міст Житомира та Коростишева [134]. За гідрологічними особливостями р. Тетерів належить до середніх річок [99]. За гідрохімічною типізацією водозборів річок басейн Тетерева характеризується середньою мінералізацією води [26, 64].
Виходячи з географічного розташуванням річки та створених внаслідок цього екологічних умов, об'єктом досліджень були вибрані угруповання водоростей, які вегетували на кам'яних субстратах (фітомікроепілітон). Крім того, одержані літературні дані та візуальний аналіз літоральної зони річки свідчить про те, що провідну роль у формуванні угруповань повітряно-водної рослинності р. Тетерів, її приток, а також водосховищ відіграє Typha angustifolia L. [40], тому поряд з водоростями кам'яних субстратів досліджувались водоростеві обростання рогозу вузьколистого (фітомікроепіфітон). Для з'ясування ролі різноманітних абіотичних чинників (в тому числі й антропогенного) на особливості формування угруповань фітомікроперифітону були виділені станції відбору проб водоростевих обростань (рис. 2. 1).
Рис. 2. 1. Карта-схема басейну р. Тетерів.
1.
1. Витік р. Тетерів;
2. Плесо в с. Носівки;
3. Перекат в с. Носівки;
4. Верхній б'єф Трощанського водосховища;
5. Нижній б'єф Трощанського в-ща;
6. Плесо в с. Троща;
7. Перекат в с. Троща;
8. Верхній б'єф Чуднівського водосховища;
9. Нижній б'єф Чуднівського водосховища;
10. Плесо в смт. Чуднів;
11. Перекат в смт. Чуднів;
12. Ділянка річки в с. Висока Піч;
13. Верхній б'єф Денишівського водосховища;
14. Нижній б'єф Денишівського водосховища;
15. Верхній б'єф Відсічного в-ща;
16. Нижній б'єф Відсічного в-ща;
17. р. Гуйва;
18. р. Гнилоп'ять;
19. Житомирське водосховище;
20. Плесо на р. Кам'янка;
21. Перекат на р. Кам'янка;
22. Ділянка річки нижче м. Житомира;
23. Стік нижче м. Житомир;
24. Плесо в м. Коростишів;
25. Перекат в м. Коростишів;
26. Плесо на р. Дубовець;
27. Перекат на р. Дубовець;
28. Річка в м. Радомишль;
29. Плесо в с. Тетерів;
30. Перекат в с. Тетерів;
31. Річка в с. Іванків;
32. р. Таль;
33. р. Здвиж;
34. Плесо в с. Оране;
35. Перекат в с. Оране;
36. Плесо на р. Ірша;
37. Перекат на р. Ірша;
На зазначених станціях крім відбору проб фітомікроперифітону вимірювали деякі гідрологічні показники: температура води, рН, прозорість, швидкість течії та глибина. Стаціонарні дослідження протягом 2003-2004 рр. проводили в Житомирському водосховищі та на ділянці річки розташованої нижче м. Житомир, проби відбирались в середньому один раз на 10 днів. На інших станціях проби відбирались під час проведення експедиційних досліджень навесні, влітку та восени 2004 р., та влітку 2005 р. Характеристика р. Тетерів та її приток наведена в табл. 2. 1.
Таблиця 2. 1
Характеристика р. Тетерів та її основних приток*
Назва річки
Куди впадає, з якого берегаВідстань від гирла головної річки до місця впадіння, кмДовжина, кмПлоща басейну, км2ТетерівДніпро, пр.95236315100Гнилоп'ятьТетерів пр.233951312ГуйваТетерів пр.2201051505Кам'янкаТетерів лв.21737605ДубовецьТетерів пр.15837255ЗдвижТетерів пр.261441775ІршаТетерів лв.881323070ТальТетерів пр.---*В таблиці описуються лише досліджувані притоки річки, згідно [28].
Екосистема р. Тетерів зазнала значного зарегулювання, яке було розпочато ще на початку 20 ст. Так в 1890 р. число гребель на річці від Чуднова до впадіння річки в Київське водосховище досягало 15. В подальшому відбувалось штучне зменшення кількості гребель і вже на 1908 р. між с. Іванковим та впадінням річки збереглася лише одна гребля біля с. Оране. На 1936 р. [32], на р. Тетерів розташовувалось 8 гідростанцій потужністю 6155 кВт.
Наші дослідження проводились на п'яти найбільших водосховищах, характеристики яких наводяться в табл. 2. 2.
Таблиця 2. 2
Досліджувані водосховища р. Тетерів*
Назва
в-щаРозташування
в-щаКорисна ємність, млн.м3Глубина
в-ща, мПроект. об'єм ,
тис.м3Площа водного дзеркалаПризначення
в-щакм2гаТрощанськес. Троща (Чуднівський р-н)-20,033,654Технічне водопостачанняЧуднівськесмт. Чуднів (Житом. обл.)1,4130,7474940Технічне водопостачанняДенишівськес. Дениши (Житомирський р-н)10,79
-2,5525512925Питне водопостачанняВідсічнес. Тетерівка (Житомир. р-н)7,0
-3,232010200Питне водопостачанняЖитомирськем. Житомир9,175,13,939013000Технічне водопостачання* Дані наведені відповідно роботам [28, 37]; "-" дані відсутні.

Зміна лотичної екосистеми на лентичну була потужним антропогенним чинником, що істотно вплинула на формування усіх абіотичних та біотичних компонентів водного середовища. Наприклад, при створенні Канівського водосховища відбулося збільшення зони мілководь в 2,14 рази, об'єму водних мас в 8,85, площі водного дзеркала в 8,59 та ширини в 11,76 разів. При цьому швидкість течії знизилась в 5,56 разів [106].
Крім зарегульованих ділянок річкове русло характеризувалось морфологічною гетерогенністю, що було обумовлено чергуванням плесів та перекатів. При трактуванні понять "плесо" (розширення), "перекат" (звуження) ми притримувались точки зору А. І. Чеботарьова [153]. Для вимірювання швидкості течії води були використані поверхневі поплавки [48]. На плесах швидкість течії становила в середньому 0,07 м/с, а на перекатах