Вы здесь

Психологічні детермінанти професійного стресу у представників професії "людина-людина".

Автор: 
Кириленко Олександра Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U001330
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ
В ПРОФЕСІЯХ ТИПУ "ЛЮДИНА-ЛЮДИНА"
2.1. Розробка моделі емпіричного дослідження

Виходячи з характеристик теоретичної моделі вивчення професійного стресу, нашого наукового дослідження, дослідницька модель визначення особливостей психологічних детермінант професійного стресу у представників професії типу "людина-людина" має базуватись на прогностичні моделі як схемі управління професійним стресом суб'єкта праці.
Складові прогностичної моделі представлені на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Прогностична модель вивчення детермінант професійного стресу як фактору працездатності спеціаліста.

На основі ергономічних схем управління психічним станом людини оператора, які включають фактори людської праці, як такі, що визначають якість персоналу, зберігаючи їх працездатність і надійність, схем психологічного забезпечення професійної діяльності (М.С.Корольчук [66,67], А.О.Крилов, Г.В.Суходольський [144], Г.С.Нікіфоров, [96,97]), прогностична модель включає фактори і характеристики професійної діяльності, характеристики суб'єкта праці, його психічний стан, який можна формувати засобами спеціального професійного навчання на основі професійного відбору і який проявляється в задоволеності працею, що забезпечує комфорт в праці, професійне здоров'я спеціаліста.

2.1.1. Детермінанти та складові професійного стресу у представників професії типу "людина-людина"

Аналіз напрямів та підходів до вивчення професійного стресу дав можливість виділити основні складові його вивчення.
Серед складових професійного стресу виділяють об'єктивну ситуацію, як стресор, стресову реакцію та її наслідки.
Об'єктивна ситуація, тобто, середовище (організаційні фактори) з точки зору детермінант стресу виступає як зовнішня детермінанта. Нею можуть виступати фізичні умови праці, позавиробничі стресори, виробничі ситуації, тощо.
Аналіз стресових реакцій ? це важлива задача психологів праці, скорочення негативних психологічних і фізичних реакцій на виконану роботу, задача яка стосується зменшення небезпеки для здоров'я робітників і керівного складу, підвищення їх психологічного благополуччя.
Реакціями на стрес, його проявами може виступати неефективна поведінка, надлишкові реакції (як збудження) або нездатність відновитись після роботи. Стрес приводить до погіршення трудових показників, до складностей в спілкуванні, до зниження задоволеності роботою, до проблем із здоров'ям. Значний стрес (як дистрес) приводить до змін в особистісних якостях та поведінці людини.
Як відомо, умови середовища та психосоціальні фактори стресорами можуть бути лише потенційними. Вони можуть визивати, або не визивати стресові реакції і це буде залежати від індивідуальних властивостей людини [10,63,129]. Тобто, при розділенні причини стресу і його наслідків враховуються індивідуальні відмінності в реакціях на події, умови середовища. На чутливість до стресу впливає ряд ситуативних та особистісних змінних.
Отже, емпірична модель дослідження професійного стресу передбачає виділення двох видів його детермінант, які зумовлюють його прояви, його реакції. Це зовнішні детермінанти, якими можуть виступати фізичні умови праці, виробничі ситуації. В сучасній літературі відносно психічного вигорання як прояву професійного стресу, вони визначаються як організаційні фактори. Наприклад, фактори, які сприяють вигоранню, традиційно групуються в два блоки: особливості професійної діяльності - організаційні фактори (умови роботи, тривалість робочого дня, перевантаження, участь в прийнятті рішення, тощо); та індивідуальні характеристики самих професіоналів - індивідуальні фактори (вік, стать, стаж) особливості особистості, тощо (В.Є.Орел, 2001) [100].
До внутрішніх детермінант відносяться індивідуально-психологічні особливості особистості, як вікові, статеві особливості, особистісні якості, особливості психічних процесів. Їх позначають як індивідуальні фактори, тобто індивідуальні характеристики професіоналів.
Стан стресу проявляється в його реакціях: фізіологічних, психологічних, та поведінкових. Співвідношення детермінант професійного стресу і стресових реакцій, як його складових вивчено недостатньо. В той же час, конкретизація такого співвідношення дозволить більш глибоко дослідити причини стресу, зменшення його негативних проявів.
Як правило, в психології праці, в інженерній психології [9,33,49,90,133] найчастіше в ролі зовнішніх детермінант виступають професійні ситуації, виробничі умови, які серед факторів, що впливають на ефективність професійної діяльності виступають як об'єктивні. Друга ж група факторів - це фактори суб'єктивні. В аспекті нашого дослідження ми розділили фактори впливу на професійний стрес на зовнішні та внутрішні, які можуть розглядатися, як об'єктивні та суб'єктивні. Проте, враховуючи схему виникнення та розвитку стресу, в якій виділяється стресор та інтерпретація стресу, що пов'язується з переживанням людини, важко виділити об'єктивність стресора. Ми віддаємо перевагу виділенню двох груп факторів, детермінант - зовнішніх та внутрішніх, які впливають на професійний стрес.
На наш погляд, важливими серед груп факторів (детермінант) вважаємо також крім, зовнішніх і внутрішніх, ще і змістові детермінанти як характеристики важливих аспектів професійної діяльності, її мети, предмету, тощо.
Співставлення професій за рівнем стресу дає уявлення про напруженість праці в різних соціальних сферах. Як підкреслює М.Борневасер [14], люба праця передбачає наявність певних навантажень, проте, не кожне навантаження є таким, що визиває труднощі у її виконанні. Труднощі - це те, що пов'язане з суб'єктивними можливостями людини відносно тих вимог, які кожна професія пред'являє до адаптивності працівника. Б.Овчинніков та А.Колчев [99] наголошують на необхідності багатофакторного