Ви є тут

Правове регулювання торгівлі товарами в рамках спільної торговельної політики Європейського співтовариства.

Автор: 
Артемишин Марина Борисівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001347
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ІНСТРУМЕНТІВ СПІЛЬНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА

2.1. Правове регулювання антидемпінгових заходів

Застосування антидемпінгових заходів у рамках спільної торговельної політики ЄС встановлене в ст. 133 Установчого договору, відповідно до якої ця політика базується на єдиних принципах щодо заходів, застосовуваних у випадку демпінгу [32, ст. 133].
У теорії демпінг розглядають як цінову дискримінацію між національними ринками або несправедливу міжнародну торговельну практику [126, 59; 154, 755; 157, 601]. Одна з особливостей демпінгу полягає в тому, що він усередині Співтовариства теоретично вважається неможливим [126, 64]. Через це антидемпінгові заходи не застосовують у торгівлі між державами-членами ЄС. Інша особливість демпінгу пов'язана з тим, що, як наголошує В. Дж. Давей, він не спрямований на монополізацію ринку і, на відміну від антитрастових порушень, не є злочином [154, 765]. Для застосування антидемпінгових заходів не обов'язково доводити монопольне становище підприємства, що займається демпінгом; тому для боротьби з демпінгом застосовують інші заходи, ніж для боротьби з антимонопольними порушеннями (у випадку демпінгу відшкодування здійснюється шляхом ліквідації або зменшення демпінгової маржі через митні збори) [150, 993; 154, 765].
Базовим актом вторинного права ЄС у сфері антидемпінгу є Регламент Ради №384/96 про захист від демпінгового імпорту з країн, які не є членами Європейського співтовариства, (Регламент Ради №384/96 або Антидемпінговий регламент) від 22 грудня 1995 р. (зі змінами та доповненнями, прийнятими в 1996-2005 рр.) [85; 86; 89; 93; 95; 100; 104]. Цей документ інкорпорував нові правила, передбачені Угодою з імплементації ст. VI Генеральної Угоди про тарифи і торгівлю 1994 р. (Антидемпінговий кодекс СОТ) [24].
Антидемпінговий регламент застосовують до всіх сільськогосподарських та промислових товарів, що походять із третіх країн та імпортуються у Співтовариство, у разі: існування демпінгового товару; виникнення шкоди або загрози шкоди промисловості ЄС від випущеного у вільний обіг зазначеного товару; існування інтересів ЄС у застосуванні антидемпінгових заходів.
Товар є демпінговим, якщо в ЄС експортна ціна на нього менша від порівняльної ціни на подібний товар (тобто товар, що є ідентичним в усьому або має властивості, подібні до властивостей товару, який є предметом антидемпінгового розгляду) при звичайних торговельних операціях у країні-експортері (країні походження товару або країні-посереднику; але не країні, через яку товар тільки перевозять, або в якій товар не виробляють, або в якій не існує цін, що їх можна було б порівняти з ціною подібних товарів) [85, ст. 1]. У ЄС факт демпінгу базується на ознаці цінової дискримінації на двох різних ринках, а не на ознаці заниження експортної ціни щодо собівартості товару [85, ст. 1; 224].
Особливістю Антидемпінгового регламенту ЄС (на відміну від Антидемпінгового кодексу СОТ) є встановлення різних підходів щодо визначення нормальної вартості залежно від існування ринкового статусу країни походження або експорту товару [123, 602]. Крім того, особливі правила щодо нормальної вартості застосовують у ЄС до товарів, які походять із В'єтнаму, Казахстану, Китаю, Російської Федерації, а також із країн, які хоча й не мають статусу країн з ринковою економікою, але є членами СОТ.
Встановлюючи в процесі антидемпінгового розслідування в ЄС нормальну вартість товару, що походить із країн з ринковою економікою, за основу беруть ціну, сплачувану за цей товар у разі звичайних торговельних операцій незалежним покупцем на внутрішньому ринку країни експорту [85, ст. 2А(1); 154, 759-760; 233]. При цьому враховують випадок зміни зазначеної ціни та випадок, коли підприємство-експортер у країні-експортері не виробляє або не продає подібного товару. Зокрема, у першому випадку нормальна вартість залежить від середньої арифметичної ціни, застосовуваної протягом періоду згаданого розслідування, а в другому - від цін інших продавців (виробників) подібного товару [85, ст. 2 А(1); 154, 759].
Вибір методики для встановлення нормальної вартості залежить також від виду продажів товару у Співтоваристві, що поділяються на неадекватні (недостатні) внутрішні продажі, збиткові продажі та продажі товарів, імпортованих з країн з неринковою економікою, та не розглядаються як звичайні торговельні операції [85, ст. 2 А(1-6); 154, 759-762; 233].
Неадекватні внутрішні продажі означають відсутність (недостатність) продажів подібного товару при звичайних торговельних операціях або продажі, що внаслідок особливої ринкової ситуації країни експорту не дають можливості для належного порівняння. Продажі подібних товарів, спрямовуваних до внутрішніх покупців країни-експортера, використовують при визначенні нормальної вартості, якщо обсяг цих продажів дорівнює 5% або більше від загального обсягу продажів цього товару у Співтовариство (менший обсяг продажів може використовуватися, якщо, наприклад, застосовувані ціни є типовими для внутрішнього ринку країни-експортера) [85, ст. 2(2); 154, 760]. У разі неадекватних продажів нормальну вартість подібного товару встановлюють на основі: вартості виробництва в країні походження або експортних цін для третіх країн при звичайних торговельних операціях (якщо такі ціни є показовими) [85, ст. 2(3)].
Продажі вважаються збитковими, якщо їх протягом тривалого періоду здійснюють на внутрішньому ринку країни-експортера або як експортні продажі до третьої країни за цінами, нижчими від вартості виробництва одиниці товару (включно з торговельними, адміністративними та іншими загальними витратами). У процесі встановлення нормальної вартості такі продажі не враховуватимуться, якщо буде доведено, що вони впродовж тривалого часу здійснювалися в значних обсягах та за цінами, які не покривають усіх витрат протягом розумного періоду [85, ст. 2(4)].
У ЄС встановлення нормальної вартості товарів, імпортованих із країн з неринковою еко