РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Проведено комплексне обстеження 165 жінок у віці від 17 до 38 років, які мали акушерські травми ШМ при перших пологах, представлених двома групами (контрольна - 105 і основна - 60). При цьому, проведено лікування виявленої у віддаленому періоді патології ШМ і вивчено результати лікування.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні і реабілітацій-ні заходи включали наступні моменти:
1. Санація статевих шляхів і ШМ:
- лікування протезойно-бактеріальної інфекції з використанням антибактеріальної терапії згідно загальноприйнятих протоколів;
- корекція імунної системи рослинними адаптогенами (настоянка елеуторокока і китайського лимонника) і індукторами інтерферону (циклоферон, неовір, протефлазід і лаферон);
- місцева санація індукторами інтерферону у вигляді свічок, аплікацій.
2. Хірургічне лікування:
- діатермокоагуляція апаратом "ЭХВА-350 м/120 Б" Надія-2;
- кріохірургічне лікування апаратом "Кріотон" фірми НПП "Медан" (Україна);
Запропоновані нами лікувально-профілактичні і реабіліта-ційні заходи включали наступні додаткові моменти:
1. Санація статевих шляхів і ШМ:
- антигомотоксична терапія: енгістол субепітеліально по 1,0 через день №10;
- ультрафонофорез апаратом "МИТ-11" (амплітуда коливань 4-5 мкм; частота модуляцій 37,5 Гц; час процедури 4-5 хвил.; кількість процедур 10-15) з маззю траумель на шийку матки через день №10;
2. Хірургічне лікування:
- радіохвильова хірургія апаратом "Сургитрон тм" фірми Ellman International (США) в комбінації з кріохірургічним лікуванням апаратом "Кріотон" фірми НПП "Медан" (Україна);
3. Післяопераційна реабілітація:
- антигомотоксична терапія: траумель та ехінацея-композітум по 2,4 мл в/м (перші 5 днів після хірургічного лікування щоденно, а потім 2 рази на тиждень до 10 ін'єкцій) і у вигляді аплікацій маззю траумель (через тиждень після хірургічного лікування - після відходження струпа щоденно № 15-20).
Ми зробили свій вибір саме на радіохвильовій хірургії, оскільки це атравматичний метод розрізу і коагуляції м'яких тканин за допомогою високочастотних хвиль. Радіохвильовий розріз виконується без фізичного мануального тиску або дроблення кліток тканин. З якнайтоншого дроту, званого хірургічним електродом, емітуються високочастотні хвилі. Тканина чинить опір з проникненню і при цьому виділяє теплоту, під впливом якої клітини, що знаходяться на шляху хвилі, піддаються розпаду і випаровуванню, і тканині розходяться в сторони. Радіохвильовий розріз і коагуляція виконуються без руйнування тканин, що викликаються при використовуванні електрохірургічних низькочастотних приладів. Оскільки відсутня травма, загоєння відбувається без післяопераційного болю і утворення шраму - характерного результату мануальних розрізів. В рівній мірі значною перевагою є стерилізуючий ефект радіохвильової хірургії. Радіохвильова хірургія значно полегшує, покращує і прискорює хірургічні процедури, у тому числі і на шийці матки. Після радіохвильових хірургічних маніпуляцій практично не буває таких неприємних післяопераційних наслідків, як біль, набряк, інфекції, тризм і післяопераційний шок від крововтрати. Все це в сукупності послужило підставою для застосування радіохвильової хірургії в комплексному лікуванні віддалених наслідків акушерських травм ШМ.
Обстеження даного контингенту жінок починали з вивчення анамнезу, з якого з'ясовувалися перенесені екстрагенітальні і гінекологічні захворювання і операції. Оцінювалася менструальна функція: вік менархе, характер менструальної функції (тривалість, інтенсивність, наявність больового синдрому), ритм менструального циклу і його тривалість. Вивчалися вік початку статевого життя, репродуктивна функція, методи контрацепції, тривалість і регулярність їх застосування. Особлива увага зверталася на перебіг даної вагітності, її ускладнення, особливості перебігу пологів і їх ускладнення.
При бімануальному дослідженні оцінювався стан промежини, м'язів тазового дна, довжина піхви, стан стінок і зведень піхви; положення, форма, рухливість, розміри, консистенція, хворобливість матки і стан придатків. Проводився огляд ШМ в дзеркалах, оцінювалася її форма, стан зовнішнього зіву, наявність відокремлюваного з ЦК, колір слизової, наявність ерозованої поверхні і рубцюватої деформації.
Окрім вивчення анамнезу, об'єктивної оцінки соматичного і гінекологічного статусу застосовувалися нижче перераховані методи дослідження.
Бактеріоскопічне дослідження.
Матеріалом для бактеріоскопічного дослідження служило відокремлюване з уретри, ЦК і заднього зведення піхви. З уретри матеріал брали желобоватим зондом, а слиз з ЦК забирали анатомічним пінцетом. Заздалегідь вагінальна частина ШМ протиралася сухим стерильним тампоном. Із заднього склепіння піхви відокремлюване забиралося за допомогою шпателя. Одержаний матеріал, нанесений на наочні стекла, забарвлювався по Граму, а бактеріоскопія проводилася світловим мікроскопом з використанням імерсійної системи.
Бактеріологічне дослідження.
Бактеріологічне дослідження вмісту ЦК проводили за загальноприйнятою методикою [45, 46]. Матеріал для бактеріологічного дослідження брали ватяним тампоном з ЦК і поміщали в суху, стерильну пробірку з притертою пробкою або в середу збагачення (цукровий бульйон), витримували в термостаті при температурі 37єС і через 24 години робили посіви на живильні середовища (5% кров'яний агар для виділення умовно-патогенної флори, жовточно-сольовий агар - для кокової флори; середовище Ендо - для ентеробактерій і середовище Сабуро - для дрідждеподібних грибів роду Candida). Для виділення чистих культур посіви культивували в умовах аеробів при температурі 37єС 18 годин. Всі виділені культури ідентифікували по видовій приналежності по загальноприйнятих методиках [45, 46]. У всіх випадках позитивних посівів визначалася чутливість виділених штамів до антибіотиків методом стандартних дисків. Відсутність зростання на всіх живильних середовищах протягом 72 годин розцінювалася як негативний результат бактеріологічного до
- Київ+380960830922