РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ЯК ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
2.1. Зміст поняття "соціально-економічна ефективність" та її суспільне значення
Категорія ефективності охоплює показники, які підлягають вартісній оцінці. Безумовно, використання таких показників для системи вищої освіти не тільки бажано, але й доцільно, хоча далеко не всі сторони освітньої діяльності можуть бути оцінені вартісно. Найбільшою проблемою для вчених та практиків в освітній галузі виступає розробка алгоритму оцінки широкого спектру соціально-економічних результатів діяльності. Ця проблема ще потребує свого подальшого визначення, хоча останнім часом напрацьовано великий потенціал наукових досліджень суспільного ефекту освіти.
Аналіз витрат і досягнутих результатів включає сукупність засобів зіставлення витрат ресурсів на досягнення тих чи інших цілей, поставлених перед освітою, та вибору оптимальних рішень.
Оцінювати ефективність, раціональність витрат ресурсів можна тільки на підставі певних критеріїв. Такими критеріями можуть бути економність, продуктивність і результативність.
Економність характеризує витратну, ресурсну сторону ефективності. Згідно з цим критерієм витрати мають бути мінімально можливими. Цього необхідно прагнути, але не за рахунок втрати якості або зменшення обсягів.
Продуктивність становить собою співвідношення обсягів продукції або послуг з величиною витрат на їх виробництво. Відносний характер цього показника дозволяє зіставляти різні за обсягом, або профілем діяльності вищі навчальні заклади.
Результативність -це відповідність витрат і досягнутих результатів конкретним цілям. Якщо при оцінці продуктивності увага концентрується на окупності витрат, то при аналізі результативності - скоріше на мірі відповідності одержаних результатів певним потребам суспільства.
Продуктивність та результативність характеризують, по суті, різні аспекти ефективності. Відокремлення їх зумовлене тим, що між цими критеріями можуть виникати суперечності. Так, наприклад, продуктивність може зростати при наявності економії від масштабу, тоді як з точки зору результативності доцільно обмежитися меншим обсягом.
В умовах значного скорочення обсягів державного фінансування вищої освіти більшість навчальних закладів стоять перед складним завданням забезпечення ефективного функціонування за умов обмежених ресурсів.
Підвищення продуктивності освітньої діяльності передбачає витрати з передбачуваним обсягом діяльності. Навчальний заклад, що перебуває на бюджетному фінансуванні, наприклад, може знизити витрати на одного студента на 20%, якщо збільшити чисельність студентів удвічі. Але зростання продуктивності ще не означає відповідно кінцевої результативності.
Економність і продуктивність характеризують економічний аспект ефективності, тобто величину витрат і співвідношення величин витрат та одержаного продукту, ефекту. На відміну від них результативність розкриває соціально-економічний аспект ефективності, тобто відповідальність результатів діяльності соціальним та економічним цілям суспільства,( рис.2.1).
Важливість підвищення ефективності функціонування освітньої системи зумовлюється не тільки безпосередньою цінністю її для людини, але й тим, що ці видатки є інвестиціями з наступною віддачею. У даному випадку мова йдеться про економічний аспект ефективності: віддачі від витрат на освіту. Останні можуть набувати форму індивідуального або суспільного продукту. Приватні віддачі ідуть протягом життя студента разом із підвищенням ефективності та продуктивності його праці, і оскільки професійна освіта дає пропуск широкому залученню людей в процес виробництва, то в результаті заробітна плата сприяє скороченню нерівності і збільшенню кількості представництв середнього класу. Для суспільства віддача від витрат на освіту проявляється в підвищенні продуктивності праці, зростанні сукупних макроекономічних показників.
Як зазначалося вище, роль освіти в суспільному розвитку не можна зводити тільки до ії впливу на економічне зростання. Поряд із завданнями економічного характеру освіта виконує й інші, дуже важливі соціальні функції. Суспільство бажає не тільки прискорити економічне зростання і підвищити ріст економічних показників на душу населення, а також - поліпшити розподіл та вплив освіти на людей, і тому особливо важливо, щоб освіта була ефективно й справедливо розподілена. Забезпечення доступності освітянських послуг, соціально спрямованих і економічно гарантованих бюджетною резолюцією разом з підвищенням результативності освіти вимагає зовнішньої і внутрішньої ефективності останньої.
При розрахунках соціально-економічної ефективності освіти важливим кроком повинно стати налагодження ефективного моніторингу в системі освіти: необхідно забезпечити збір і використання кількісних вимірів усіх освітніх послуг, що надаються в країні. Статистичні дані стануть базою для визначення рівнів економічної та соціально-економічної ефективності.
Зовнішня ефективність освіти, яка полягає у впливі на сталий розвиток суспільства, залежить від її внутрішньої ефективності. Ці два види ефективності можуть бути відносно незалежними, мати свої самостійні значення. Водночас їх не можна розривати, ефективність освітньої діяльності має розглядатися в єдності зовнішнього і внутрішнього аспектів,( табл.2.1.).
Таблиця 2.1.
Прояви економічної та соціально-економічної
ефективності освітньої діяльності
АспектиЕкономічна ефективністьСоціально-економічна ефективність Метапоказники мета показникиВнутрішній1.Економія витрат
2.Окупність витрат
3.Забезпечення сталого відтворення ресурсного потенціалу
1.Ресурсне забезпечення
2.Витрати на студента
3.Співвідношення доходів і витрат1.Досягнення конкретних цілей
2.Забезпечення високого рівня навчального процесу та отриманих результатів
1