РОЗДІЛ 2
РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ПОДРУЖЖЯ
В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
2.1. Міжнародне приватне право у контексті регулювання відносин подружжя: поняття, функції та основні проблеми
Метою даного розділу є дослідити механізм колізійного регулювання відносин подружжя, ускладнених іноземним елементом.
У попередньому розділі було проаналізовано поняття, природу та особливості правовідносин подружжя. Різноманітність нормативного регулювання цих відносин у різних правових системах призводить до виникнення колізій, вирішення яких і покладається на систему міжнародного приватного права (надалі МПрП).
Спираючись на результати теоретичного аналізу, тобто виходячи з природи досліджуваних відносин, автор планує звернутися до дослідження проблем колізійного регулювання відносин між подружжям, ускладнених іноземним елементом. При цьому автор має неминуче вдатися до аналізу ряду проблем, характерних не лише для регулювання вузької сфери правовідносин подружжя або навіть сімейних правовідносин, а для всього механізму колізійного регулювання в цілому. Це пов'язано з рядом причин.
По-перше, об'єктивно існує ряд проблемних питань МПрП, пов'язаний з таким принциповим моментом колізійного регулювання, як застосування іноземного права взагалі. Це такі питання, як застосування застереження про публічний порядок, кваліфікація правовідносин, встановлення змісту іноземного права, власне питання техніки його застосування тощо. Про яку б сфері колізійного регулювання не йшла мова, при вирішенні проблеми в суді постає ряд приблизно однакових проблем. Більш того, варто відзначити, що наука і практика МПрП на сьогодні продовжують перебувати в активному пошуку оптимального вирішення проблем, пов'язаних з застосуванням іноземного права.
По-друге, сфера сімейного права справедливо вважається однією з найскладніших у МПрП, зокрема, тому, що все проблеми застосування іноземного права у цій сфері набувають найбільш гострого та болючого значення. А отже принципово важливим є визначення підходів щодо їх вирішення.
Зрештою, слід відзначити, що актуальним є дослідження загальних тенденцій у сфері вирішення питань застосування іноземного права та вирішення колізійних питань у світі. У даному розділі буде досліджено розвиток наукової думки у сфері МПрП, особливо на сучасному етапі, проведено аналіз основних проблем МПрП у контексті регулювання правовідносин подружжя, проаналізовано положення національних законодавств з МПрП.
Перед безпосереднім розглядом питання регламентації правовідносин подружжя у системі міжнародного приватного права уявляється необхідним звернутися до загальнотеоретичного та принципового питання про природу, мету і функції власне міжнародного приватного права, оскільки від розуміння цих моментів залежить бачення основних підходів до регулювання тих чи інших відносин та оцінки існуючої у цій сфері практики.
Говорячи про природу міжнародного приватного права, автор не має на увазі аналіз МПрП у тому сенсі, яке пропонує більшість наукових та навчальних джерел - права у значенні системи позитивних норм. У даному розрізі автор вважає за необхідне звернутися до дослідження явища МПрП, тобто механізму взаємодії різних правових систем з метою ефективного розв'язання спірних ситуацій приватноправового поля.
Взаємодія правових систем у сфері приватного права відбувається у двох основних напрямах: 1) уніфікації норм приватно-правової сфери та 2) застосування іноземного права.
Досить довгий час багатьма вченими МПрП зводилося до колізійного механізму [56, c. 18], хоча у межах досліджень мова завжди у тій чи іншій мірі заходила і про договірні джерела - результати уніфікаційних процесів. Це можна пояснити, по-перше, тим, що колізійні норми історично складали основу МПрП, а по-друге, тим, що колізійний метод є унікальним, не властивим ніякий іншій сфері регулювання, крім МПрП [84, c. 8]. Це - своєрідне явище, складна юридична конструкція, яка вимагає наукового та практичного обґрунтування. Відповідно фахівці з МПрП часто дискутували стосовно природи застосування іноземного права.
Слід відзначити, що на розуміння природи МПрП вченими-представниками різних правових систем значний відбиток накладає притаманна тій чи інший системі доктрина права в цілому, місця державної влади у формуванні правових норм, розуміння місця та ролі судів у системі органів державної влади. Природу МПрП представники різних правових систем також можуть шукати у різних витоках.
Держава, що бере участь у міжнародних відносинах, виступає в ідеалі як носій публічного інтересу, втіленого в ознаці суверенітету. У той же час суверенність держави робить її самостійним автономним утворенням, що може проявляти і проявляє певні політичні, економічні амбіції та прагнення. Для континентальної системи, як відомо, характерне тісне пов'язування функцій держави та права, концепція, що отримала особливий розвиток у період розквіту в Європі позитивістських поглядів на організацію суспільства [див. 45, с. 73-82]. Це відображається як в механізмі створення правових норм, так і у механізмі їх реалізації. Суд, як основний орган, що забезпечує реалізацію права, у континентальній системі є однією гілок влади [див. напр. 129, с. 135-139]. І хоча формально до його функцій належить переважно здійснення правосуддя, на практиці суд, як будь-який інший політичний орган, часто виступає провідником суверенних інтересів держави, що у певних випадках не має з правосуддям нічого спільного. Це може бути впровадження ідеології, захист політичних амбіцій держави на міжнародному рівні тощо. Особливо яскраво це проявилося у системі соціалістичного права, щодо якої відомий вчений компаративіст Рене Давид писав: "Очевидно, що в умовах, де право найтіснішим чином пов'язано з державною політикою (...), для судової практики виключена можливість виступати в ролі творця норм права і вона може здійснювати лише суворе тлумачення права. (...) Суддя підкоряється закону, і йому