РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ ЗІ СПАЙКОВОЮ ХВОРОБОЮ ОЧЕРЕВИНИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика хворих зі спайковою хворобою очеревини
Об'єкт дослідження склали 223 випадки госпіталізації з приводу СХО або підозри на дане захворювання: вперше госпіталізовано 200 (89,7 %) пацієнтів, вдруге - 21 (9,4 %); три рази було госпіталізовано 2 (9,0 %) пацієнтів. Досліджувана група включала 115 (57,3 %) жінок і 85 (42,7 %) чоловіків. У процесі обстеження та лікування діагноз СХО було підтверджено у 165 (74,0 %) випадків, у 58 (26,0 %) випадків діагноз СХО було виключено. Таким чином, основну досліджувану групу склали 165 випадків госпіталізації з приводу СХО. З них пацієнти з кишковою формою захворювання склали 137 (83,0 %) випадків, з больовою формою - 25 (15,1 %), атиповою формою - 5 (1,8 %).
Середній вік пацієнта склав 38,2 років (наймолодший - 15; найстарший - 79) (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Віковий розподіл пацієнтів зі спайковою хворобою очеревини
(в аналіз включені тільки випадки першої госпіталізації).
СтатьВікова група15-5960-7475 і старшеВсьогоЧоловіки6811281Жінки804084ВСЬОГО148152165Відсоток89,709,091,21100,00 Пацієнтів працездатного віку було 89,7 % (див. табл. 2.1). Тільки 10,3 % пацієнтів відносилися до вікової категорії понад 60 років. Середній вік пацієнта склав 38,2 років з коливаннями від 15 до 79 років. Суптуня соматична патологія діагностована в у 37 (22,4 %) пацієнтів: кардіальна - у 31 (83,8 %); легенева - у 2 (5,4 %); інша - у 4 (10,8 %).
За формами захворювання згідно класифікації Дубяги А.Н. [62] хворі були розподілені наступним чином: з гострою атакою СХО (стадія декомпенсації) було 68 (41,2 %) пацієнтів; з інтерміттуючим перебігом СХО (стадія субкомпенсації) - 22 (16,1 %); із СХО в стадії ремісії (стадія компенсації) - 47 (34,3 %). Згідно рекомендацій Inovay J і Szendei G. [196] в окрему групу було виділено пацієнтів із больовою формою СХО: 28 (17,0 %) випадків госпіталізації. 115 (70,0 %) випадків госпіталізації було здійснено в плановому порядку, 50 (30,0 %) - склали випадки госпіталізації з приводу ГСОК (серед випадків госпіталізації з приводу кишкової форми СХО це співвідношення склало, відповідно, 69 (50,4 %) і 68 (49,6 %)).
Таблиця 2.2
Розподіл оперативних втручань, після яких наступив розвиток СХО.
Тип оперативного втручанняКількість втручаньАбс.%Апендектомія4426,7Гінекологічні втручання3118,8Операції на шлунку1910,8Операції на жовчевивідних шляхах159,6Втручання з приводу травми живота2817,0Втручання при розлитому перитоніті169,7Захворювання ободової кишки127,9ВСЬОГО165100,0
В перші 6 годин від початку атаки ГСОК не поступило жодного пацієнта; в період від 6 до 12 годин - тільки 4 (7,4 %) пацієнта. В період з 12 до 24 годин за медичною допомогою звернулося 21 (35,3 %) пацієнт. Більшість пацієнтів - 35 (57,4 %) - було госпіталізовано після 24 годин від початку атаки ГСОК.
Частіше СХО розвивалася після апендектомії (44/26,7 %), гінекологічних втручань (31/18,8 %), операцій з приводу закритої травми живота (28/17,0 %) та втручань на шлунку (19/11,5 %) (табл. 2.2).
Майже в половини пацієнтів в анамнезі мали місце 2 і більше абдомінальних втручання (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл пацієнтів за кількістю абдомінальних оперативних втручань в анамнезі.
Кількість абдомінальних втручаньКількість пацієнтівАбс.%Одне втручання8450,9Два втручання5935,8Три втручання137,9Більше трьох втручань95,4ВСЬОГО165100,0
Хірургічним шляхом проліковано 144 пацієнта. Роз'єднання зрощень проводили як відкритим, так і лапароскопічним методом. При виконанні операції лапароскопічним способом в разі необхідності здійснювали конверсію (табл. 2.4). Серед 81 пацієнта, яким проведено лікування методом динамічного лапароскопічного адгезіолізису, роз'єднання зрощень лапароскопічним способом проведено у 20 (24,7 %) випадках, конверсія здійснена в 9 (11,1 %) пацієнтів, конвенційним способом спайки розсічені у 52 (64,2 %) пацієнтів.
Ускладнення зафіксовано у 29 (20,1 %) пацієнтів. При цьому частота ускладнень не залежала від способу оперативного втручання: після конвенційних втручань ускладнення відмічено в 20, % випадків, після
Таблиця 2.4
Спосіб оперативного втручання при спайковій хворобі очеревини.
Спосіб втручанняНевідкладність втручанняВСЬОГОПлановіЕкстренніАбс.%Абс.%Абс.%Конвенційний3950,76191,010069,4Лапароскопічний911,757,5149,7Конверсійний2937,711,53020,8ВСЬОГО77100,067100,0144100,0
лапароскопічних - в 21,4 %, у випадках конверсії - в 20,0 %. Померло 5 пацієнтів. В усіх випадках з летальним результатом втручання виконувалися конвенційним способом. Післяопераційна летальність склала 3,5 %.
2.2. Методи обстеження хворих зі спайковою хворобою очеревини
Лабораторні дослідження пацієнтів зі спайковою хворобою очеревини проводилися центральною лабораторією Житомирської обласної клінічної лікарні. Було проведено такі дослідження:
1) загальний аналіз крові: рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, кількість лейкоцитів, лейкоцитарна формула, швидкість осідання еритроцитів;
2) протеїнограма: рівень альбуміну, білкові фракції;
3) загальнобіохімічні дослідження: глюкоза крові, білірубін та фракції, АсАТ, АлАТ, креатинін, сечовина, молекули середньої маси, С-реактивний білок;
4) коагулограма: кількість фібриногену, фібриноген-Б, етаноловий тест, активований час рекальцифікації, протромбіновий індекс;
5) загальний аналіз сечі: густина, глюкоза сечі, білок сечі, кількість лейкоцитів у полі зору, кількість еритроцитів у полі зору, циліндри;
6) аналіз сечі за Нечипоренком: кількість лейкоцитів, кількість еритроцитів, кількість циліндрів;
7) імунограма: кількість лейкоцитів, лімфоцитів, Т-лімфоцитів активних, Т-лімфоцитів загальних, Т-хелперів, Т-супресорів, індекс Т-х/Т-с, імуноглобуліни G, А, М, фагоцитарний індекс, фагоцитарне число, титр комплементу, титр гет