Ви є тут

Рід Picea A.Dietr. у Правобережному Лісостепу України (інтродукція, біологічні особливості та використання)

Автор: 
Похильченко Ольга Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001726
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1.Регіон проведення досліджень
Регіон знаходиться на території п'яти адміністративних областей: Житомирської (південна частина), Київської (південно-західна частина), Вінницької, Черкаської (правобережна частина) та Кіровоградської (північна частина). Протяжність регіону з півночі на південь - більше 200км, в широтному напрямку - близько 450км. Західний кордон регіону співпадає з східним кордоном Хмельницької області, північний - з північною межею лісостепової зони і проходить орієнтовно через населені пункти Колодязне, Чуднів, Попельня, Бишів, Сорочий Брід - Київ. Лінія Київ - Миронівка - Канів і далі вздовж правого берега Дніпра до міста Кремгес - східний кордон. Південна межа району приблизно співпадає з південною межею Лісостепової зони і проходить по південному кордону Вінницької області и потім по лінії Саврань - Вільшанка - Кіровоград - Кременчуг.
Найвища, північно-західна частина регіону досягає висоти 322м н.р.м. (південніше м.Казатин). Південно-Східна частина регіону відповідає пологим схилам Українського кристалічного щита.
Ґрунтовий покрив підвищених рівнин цієї лісостепової провінції утворений лесоподібними відкладами, середньої потужності 3-4м (місцями до 10-25м).
Західно-центральна частина правобережно-лісостепового інтродукційного району (Подільське Побужжя), розміщена на підвищеній частині Українського кристалічного щита, відрізняється в ландшафтному відношенні низкою специфічних особливостей. В минулому, завдяки високим гіпсометричним показникам та позитивному водному балансу, ця територія була зайнята широколистими лісами, близькими за типом рослинних асоціацій лісам Центральної Європи. Сучасні лісостепові риси місцевий ландшафт почав набувати з XVIII ст., в зв'язку з інтенсифікацією господарської діяльності. На сьогодні лісова рослинність збереглась тут переважно у заплавах річок, на водорозділах та на крутосхилах. Для північно-західної частини регіону характерна присутність північно-лісових ландшафтів, перехідних від лісостепових до поліських.
Для центрально-східної частини регіону характерне широке розповсюдження горбистих лесових та морено-лесових рівнин. Південно-східна частина регіону являє собою сполучення слабохвилястих водороздільних місцевостей із сильнохвилястими. Для південно-західної частини регіону, що біля Дністра, характерний значний розвиток яружно-балочної системи, що зумовлене глибоким і частим розчленуванням поверхні меридіальними долинами, направленими на південь. Це зумовлює значну різноманітність мікрокліматичних умов.
Територія Правобережного Лісостепу відноситься до Лісової атлантико-континентальної кліматичної області. Клімат регіону характеризується як помірно континентальний з достатнім зволоженням та сприятливими для росту рослин температурними умовами. На території регіону в окремі роки спостерігаються суттєві відхилення кліматичних показників від їх середньостатистичних значень. Так, у 1912 та 1933 роках в окремих пунктах випало більше 720 мм опадів, а в 1934 та 1946рр. - біля 320мм. Відмічались також значні перепади температурних показників [96].
2.2.Кліматичні умови регіону проведення досліджень. Умови періоду проведення досліджень
У Правобережному Лісостепу середньомісячна температура повітря протягом року коливається від -4°С (січень) до +18°С (липень). Абсолютні мінімуми та максимуми температури повітря відповідно становлять: -36°С та +39°С. Середня сума річних опадів 500-600мм. Тривалість бездощових періодів 20-30 днів. Тривалість безморозного періоду скорочується з 180-190 днів. Відповідно вологішою та прохолоднішою є північна частина зони, а теплішою та сухішою - південна. В цілому клімат ПЛУ сприяє вирощуванню багатьох інтродукованих рослин. Негативні його риси - низькі абсолютні мінімуми температур, небезпечні для інтродуцентів з південних районів, пізновесняні та ранньоосінні заморозки, непостійне зволоження внаслідок чергування вологих та посушливих років, можливість бездощових періодів та суховіїв, град.
Дослідження біологічних особливостей ялин проводили в НБС НАНУ в 2001-2004 роках. Сад розташований на південно-східній околиці Києва на невисоких Печерських схилах Київської височини в урочищі Звіринець (координати 50°22? північної широти і 30°33? східної довготи). Київська височина знаходиться у межиріччі Дніпра і Південного Бугу. Середня висота її в Київській області 220-240 м. Територія саду межує з долиною р.Дніпро. Київ знаходиться на межі двох фізико-географічних зон: на північ від нього лісова зона українського Полісся, на південь - зона Лісостепу з перевагою елементів степової рослинності. Тут же проходить межа ґрунтових районів: на північ від Києва - підзолисті піщані, супіщані та сірі й світло-сірі опідзолені, на південь - темно-сірі опідзолені та малогумусні чорноземи. Основний тип ґрунту на території саду - темно-сірий опідзолений, що залягає на лесах і лесоподібних породах та бурих глинах (кількість гумусу - 0,5-2,0%) [20, 180].
Ґрунтові води на території ботанічного саду знаходяться на великій глибині, тому на фенологічні явища і на інтродукційний процес найбільший вплив має клімат [69].
Клімат Києва помірно-континентальний, середньорічна температура повітря становить +7,6°С, середня температура січня - -5,5°С, липня - +20,4°С. Абсолютний мінімум - -32,2°С, максимум - +39,4°С. Сніговий покрив утворюється майже кожної зими і тримається близько 90 днів. Строки його тривалості, встановлення і сходу досить нестійкі - в окремі роки він з'являється в третій декаді жовтня, але найчастіше в грудні [69].
Для зими в цьому регіоні характерними є досить часті вторгнення атлантичних повітряних мас, принесених західними та південно-західними вітрами. Саме це є основною причиною відносно м'яких зим. Проникнення атлантичного повітря спостерігається у вигляді циклонів з мокрим снігом. Часто бувають тумани, заморозки та ожеледь. Інколи настають сильні відлиги з плюсовою температурою, що призвод