Розділ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-климатичні умови
Дослідження з теми дисертаційної роботи проводили на полях опорного господарства Інституту цукрових буряків УААН "Западинське" Васильківського району Київської області, в лабораторіях гербології, оптимізації мінерального живлення рослин та селекції (сектор поліплоїдії) Інституту цукрових буряків УААН протягом 2003-2005 років.
Ґрунт дослідного поля чорнозем опідзолений, середньо суглинковий на лесі. Орний шар його має середній запас гумусу за Тюріним (2,56-2,96%), низьку забезпеченість лужногідролізованим азотом (за Корнфілдом) - 100-120 мг/кг, середнім і підвищеним вмістом рухомого фосфору і обмінного калію (за Чиріковим) - відповідно 90-120 і 70-100 мг/кг ґрунту, слабко кислу реакцію (pHKСl - 6,2) та суму увібраних основ (за Каппеном-Гільковіцем) - в межах 28-30 ммоль на 100 г ґрунту.
Клімат регіону за даними Білоцерківської метеорологічної станції помірно-континентальний. Середньодобова температура повітря становить 6-8оС з коливаннями по місяцях від - 6,9оС у січні до +19,6оС у липні. Сума ефективних температур досягає 1157,4оС, сума активних температур 2062,5оС. У квітні і травні середньомісячна температура за багаторічними даними становить відповідно 8,4оС і 15,3оС. Тривалість періоду з температурою вище +5оС коливається в межах 210-215 днів, а з температурою вище +10оС - 155-180 днів. Така температура повітря сприяє проведенню посівів у більш ранні строки, швидкому проростанню насіння і з'явленню дружніх і повних сходів.
Середня кількість опадів за рік становить 562 мм, а за вегетаційний період - 298 мм, що становить 53 % від річної норми. Розподіляються опади протягом року не рівномірно: навесні їх випадає 126 мм. (22,4% від річної кількості), влітку - 204 мм (36,3%), восени - 106 мм (18,9%) і взимку - 126мм (22,4%).
За період із середньодобовою температурою понад +10°С випадає 310-330мм опадів. Гідротермічний коефіцієнт становить 1,3.
Протягом вегетації найбільшою мінливістю характеризуються опади й температура вище +10°С; більшою стабільністю характеризується вологість повітря (коефіцієнт варіації 2,8%).
В роки проведення досліджень погодні умови в цілому були сприятливими для вирощування цукрових буряків. Динаміка середньомісячних температур і опадів за вегетаційний період 2003-2005рр. наведена рис. 2.1 і 2,2.
Температура повітря за вегетаційний період років досліджень в липні і серпні перевищувала середню багаторічну на 1,2-2,0 °С. Під час збирання температура повітря була нижчою за багаторічну на 0,5-2,2 °С. У 2005 році весна була пізньою і холодною. Низькі температури негативно вплинули на строки проведення сівби цукрових буряків, інтенсивність росту й розвитку їх і досліджуваних видів бур'янів. Літо було теплим і за кількістю опадів, близьким до середніх багаторічних показників.
Суттєві відхилення від середньої багаторічної кількості опадів спостерігалися майже в усі місяці вегетації цукрових буряків. Суттєве перевищення їх було в червні 2005 року (на 62,3 мм), липні, серпні і вересні 2004 року (відповідно на 59,5, 84,2 і 31,0 мм). Менше норми було опадів у червні 2003 і 2004 років (відповідно на 23,1 і 42,5 мм), липні та вересні 2005 (відповідно на 23,8 і 41,3 мм).
Наведені зміни погодних умов у роки досліджень відповідним чином вплинули як на ріст і розвиток цукрових буряків, так і окремих видів бур'янів.
В цілому ж грунтово-кліматичні умови у роки проведення дослідів були типові для центрального Лісостепу України.
2.2. Методика досліджень
Програмою і методикою досліджень було передбачено проведення 9 лабораторних, модельних, польових та виробничих дослідів. Схеми їх, деталізація елементів методики, оригінальних або не типових для інших дослідів методики проведення обліків, спостережень і аналізів будуть наведені у відповідних розділах дисертаційної роботи.
Програмою досліджень було передбачено:
* встановити особливості появи сходів різних видів бур'янів на посівах цукрових буряків;
* дослідити динаміку, характер і ступінь забур'янення посівів цукрових буряків;
* вивчити особливості формування площі листкового апарату рослинами цукрових буряків на забур'янених і вільних від бур'янів посівах;
* встановити особливості формування площі листків бур'янів у буряковому агрофітоценозі;
* визначити особливості енергетичного (світлового) живлення агрофітоценозу цукрових буряків;
* вивчити вплив рівня енергетичного живлення на процеси органогенезу рослин бур'янів;
* визначити особливості дії знижених норм внесення селективних гербіцидів на бур'яни в посівах цукрових буряків;
* дослідити ефективність норм витрати гербіцидів суцільної дії Раундап-біо на спадковість рослин бур'янів.
* виробнича перевірка удосконаленої системи захисту посівів цукрових буряків від бур'янів.
Більшість польових дослідів закладалися на дрібних ділянках: площа посівної ділянки 36 м2 (6х6 м), облікової - 25м2 (5х5 м). Повторність досліду - чотириразова. Варіанти в повтореннях розміщувалися систематично, повторення - в одну або дві смуги.
В дослідах проводили наступні обліки, спостереження та аналізи.
1. Фенологічні спостереження за рослинами цукрових буряків проводили за методикою держкомісії з сортовипробування сільськогосподарських культур [108]. Початок кожної фази росту й розвитку цукрових буряків встановлювали після настання її у 10 % рослин, масову - у 75% рослин.
2. Вміст вологи в ґрунті визначали термостатно-ваговим методом, а запаси доступної рослинам вологи - розрахунковим.
3. Поглинання надземною частиною бур'янів елементів мінерального живлення з ґрунту при різному рівні енергетичного (світлового) забезпечення проводили за методом К. Гінзбурга т ін. (1968) з наступним визначенням: азоту - колориметрично з реактивом Несслера; фосфору - колориметрично за методом Деніже в модифікації Левицького; калію - на полум'яному фотометрі (А.П. Лісовал та ін.. 19