Ви є тут

Морфологічні особливості та кровопостачання м'яких тканин пародонту в нормі та при цукровому діабеті (експериментальне дослідження).

Автор: 
Пальтов Євгеній Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001882
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Матеріали дослідження.

Дослідження виконано на 124 статево зрілих щурах-самцях масою 100 - 130г лінії "Вістар", віком 4,5-7,5 місяців. Матеріал для дослідження представлений препаратами щелеп щурів артерії яких ін'єковані рентгеноконтрастною масою, біоптатами для проведення досліджень м'яких тканин пародонту на мікро- та ультраструктурному рівнях. Матеріал для проведення морфологічного дослідження норми забирався під контролем біохімічних показників крові (цукор крові, рівень глікозильованого гемоглобіну та гемоглобін). Характеристика матеріалу наведена у таблиці 2.2.1.
Тварин для проведення першої серії дослідів ретельно відбирали. Кожна тварина оглядалася, зважувалася та проводилося маркування. Відібрану групу тварин утримували в окремій клітці на стандартному харчовому раціоні віварію. Ретельний огляд передбачав запобіганню попадання тваринок з проявами внутрівіварійної інфекції у групу, яка передбачалася для забору матеріалу, на якому проводилися дослідження норми. Огляду підлягала слизова оболонка порожнини рота як зі сторони присінку так і слизова власне порожнини рота. Слизова оболонка на момент забору матеріалу як в ділянці (вільної так і прикріпленої) частини ясен: блідо - рожевого кольору, помірно зволожена без явищ патологічного ураження.
Перша серія дослідів проводилася на інтактних щурах (20) і дала можливість дослідити ангіоархітектоніку артеріального русла щелепної ділянки, морфометричні показники дійсних діаметрів артеріальних судин, що кровопостачають м'які тканини пародонту їх мікро- та ультраструктурну організацію на фоні біохімічних показників норми.

Таблиця 2.1.1
ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ
МАТЕРІАЛИМЕТОДИЕкспериментальна
група тваринПрепарування,
ін'єкція артеріального русла рентгеноконтрастною речовиною, рентгенографія, морфометріяГістологічне дослідження м'яких тканин пародонтуЕлектронна мікроскопіяВсьогоБіохімічне дослідження кровіЩурі в нормі1055202-тиждень
цукрового діабету8
(5+3 контроль)8
(5+3 контроль)-164-тиждень
цукрового діабету8
(5+3 контроль)8
(5+3 контроль)8
(5+3 контроль)246-тиждень
цукрового діабету8
(5+3 контроль)8
(5+3 контроль)8
(5+3 контроль)248-тиждень
цукрового діабету8
(5+3 контроль)8
(5+3 контроль)-1610-тиждень цукрового діабету8
(5+3 контроль)8
(5+3 контроль)8
(5+3 контроль)24Всього504529124

Друга серія дослідів (16 щурі) проводилася наприкінці 2-го тижня, з цукровим діабетом, що розвивається.
Третя серія дослідів (24 щурах) проводилася наприкінці 4-го тижня, з цукровим діабетом, що розвивається.
Четверта серія дослідів (24 щурі) проводилася наприкінці 6-го тижня, з цукровим діабетом, що розвинувся.
П'ята серія дослідів (16 щурах) проводилася наприкінці 8-го тижня, з цукровим діабетом, що розвинувся.
Шоста серія дослідів (24 щурах) проводилася наприкінці 10-го тижня, з цукровим діабетом, що розвинувся. Наприкінці кожної серії перебігу експериментального стрептозотоцинового цукрового діабету проводився забір матеріалу. Терміни спостереження за експериментальними тваринами становили від 1 до 70 доби.
Усі тварини знаходились в умовах віварію і робота проводилась згідно "Правил проведення робіт з використанням експериментальних тварин". Перед проведенням досліджень тварин присипляли внутрішньочеревним введенням тіопенталу (з розрахунку 25 мг/1кг).

2.2. Методи дослідження.

При виконанні роботи використовувались наступні методи дослідження:
1) препарування; 2) ін'єкція судинного русла рентгеноконтрастною речовиною; 3) рентгенографія; 4) морфометрія; 5) гістологічне дослідження (виготовлення гістологічних зрізів, світлова мікроскопія препаратів); 6) електронно-мікроскопічне дослідження; 7) біохімічне дослідження (рівень цукру крові, гемоглобін крові і рівень глікозильованого гемоглобіну); 8) Біологічне моделювання стрептозотоциніндукованого цукрового діабету; 9) статистична обробка результатів дослідження за допомогою програми EXCEL для Windows 98.
Здобувачем була розроблена рентгеноконтрастна композиція, за допомогою якої проводилася наливка артеріального русла судин щелепної ділянки щурів у нормі та у різні терміни пребігу експериментального стрептозотоцинового цукрового діабету.
1. Препарування.
Експеримент проводили на статевозрілих щурах-самцях масою 100 - 130 г лінії "Вістар". Усі тварини знаходилися в умовах віварію згідно "Правил проведення робіт з використанням експериментальних тварин". Перед виконанням оперативного доступу для наливки артеріальної системи тварин присипляли внутрішньочеревним наркозом з використанням тіопенталу (з розрахунку 25 мг/кг). Препарування виконували для одержання доступу та підготовки судин до ін'єкції рентгеноконтрастною сумішшю та рентгенографії. Після проведення ін?єкції та рентгенографії виконували препарування судин щелепної ділянки щура під бінокулярною лупою [214].
2. Ін'єкція артеріального русла щелепної ділянки щура рентгеноконтрастною речовиною.
Після препарування передньої черевної стінки проводили мобілізацію черевного відділу аорти на відстані від діафрагми до відходження ниркових артерій. На каудальний відділ мобілізованої ділянки черевного відділу аорти накладали лігатуру вище ниркових артерій та перев?язували її. На передній стінці черевної аорти робили поздовжній розріз, через який випускали порцію крові (3-5 мл). У краніальний відділ черевної аорти вводили скляну канюлю і фіксували її лігатурою. Вільний кінець канюлі з?єднували резиновою трубкою зі шприцем. Перед ін?єкцією контрастної маси слід відтягнути на себе поршень шприца для відсмоктування повітря, яке могло потрапити під час препарування. Через канюлю вводили попередньо приготовану рентгеноконтрастну суміш. Ін?єкція проводилась 20,0 мл скляним шприцем, з?єднаним з канюлею до відчуття опору поршя шприца. Для заповнення артеріального русла щура при даному доступі використовували 15-25 мл рентген