РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкти досліджень
Бруньки берези (Gemmae Betulae) [17, с. 298]– зібрані до розпускання в
зимово-весняний період (січень-квітень) і висушені бруньки, видовжено-конічні,
загострені або притуплені, часто клейкі. Лусочки розташовані черепицеподібно,
щільно притиснені з країв, злегка війчасті (нижні коротші за верхні і деколи з
кінчиками, що ледь відстають); довжина бруньок 3-7 мм, на поперечному перерізі
– 1,5-3 мм. Колір бруньок коричневий, при основі іноді зеленкуватий. Запах
бальзамічний, приємний. Смак злегка в’яжучий, смолистий.
Листя берези (Betulae folium) [116, с. 1103, монографія Birch leaf] -
заготовлені на початку цвітіння (квітень-травень), висушені листки довжиною 3-7
см, шириною 2-5 см, чергові, довгочерешкові, трикутно-ромбічні, двопилчасті, з
клиновидною основою, голі. Верхня поверхня листка темно-зеленого кольору, нижня
– світлішого зеленувато-сірого кольору. Жилкування сітчасте, жилки
світло-коричневого кольору, щільно розташовані на поверхні листка. На обох
поверхнях листка знаходяться залозисті заглиблення.
Етанол (Ethanolum) ([22, с. 339, монографія Етанол (96%)]; [116,
с. 1545, монографія Ethanol (96 per cent)]). С2Н6О. Молекулярна маса (М.м.) -
46,0.
Безбарвна, прозора, летка, легкозаймиста рідина, гігроскопічна. Змішується з
водою і метиленхлоридом. Горить голубим бездимним полум’ям, кипить при
температурі близько 78єС.
Вода очищена (Aqua purificata) ([22, с. 308, монографія Вода очищена]; [116, с.
2697, монографія Water purified]). Н2О. М.м. 18,0.
Прозора, безбарвна рідина без смаку і запаху.
Цинку ундециленат (Zinci undecylenas, Zincum undecilenicum) [116,
с. 2733, монографія Zinc undecylenate]. С22Н38О4Zn. М.м. 431,9.
Цинку ундециленат містить не менше 98,0% і не більше 102,0% цинку
ді-(ундец-10-еноату) у препараті, висушеному до сталої маси. Білий або білий із
слабким кремовим відтінком дрібнокристалічний порошок зі слабким специфічним
запахом. Практично нерозчинний у воді, спирті та ефірі. Температура плавлення –
116-121єС, після плавлення може залишатися незначний твердий залишок.
Кислота саліцилова (Acidum salicylicum) [116, с. 2395, монографія Salicylic
acid]. С7Н6О3. М.м. 138,12.
Білі дрібні голчасті кристали або легкий кристалічний порошок без запаху.
Леткий з водяною парою. Мало розчинний у воді, розчинний у киплячій воді, легко
розчинний у спирті, ефірі, важко розчинний у хлороформі. Температура плавлення
– 158-161єС.
Пропіленгліколь (Propylenglycolum) ([22, с. 441, монографія Пропіленгліколь];
[116, с. 2327, монографія Propylene glycol]). С3Н8О2. М.м. 76,1.
В’язка, прозора, безбарвна рідина, без запаху, гіркуватого смаку.
Гігроскопічна. Змішується з водою і спиртом, не змішується з жирними оліями.
Температура кипіння – 184-189єС. Густина при 20єC – 1,035-1,040.
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Фізико-хімічні методи.
Ідентифікація діючих речовин у рідких екстрактах та лосьйонах на їх основі
Діючі речовини рідких екстрактів бруньок і листя берези бородавчастої та
лосьйонів на їх основі визначали за допомогою хімічних реакцій та хроматографії
в тонкому шарі сорбенту [40,47,76,85]. Дослідження проводили на базі
лабораторій кафедри фармакогнозії і ботаніки ЛНМУ імені Данила Галицького, ДП
“Львівдіалік” під керівництвом доц. Л.В. Бензеля,
к. фарм. н. Н.І. Ґудзь. Дані методики описані у розділах 3,4.
Кількісне визначення діючих речовин у рідких екстрактах та лосьйонах на їх
основі
Кількісне визначення діючих речовин рідких екстрактів бруньок і листя берези
бородавчастої та лосьйонів на їх основі проводили спектрофотометричним та
титриметричним методами (комплексонометричне титрування) [22,47,76,78,85].
Дослідження проводили на базі лабораторій кафедри фармакогнозії і ботаніки ЛНМУ
імені Данила Галицького, ДП “Львівдіалік” під керівництвом доц. Л.В. Бензеля,
к. фарм. н. Н.І. Ґудзь. Дані методики описані у розділах 3,4.
Визначення зовнішнього вигляду, кольору і запаху
Зовнішній вигляд і колір рідких екстрактів та лосьйонів на їх основі визначають
перегляданням зразків рідин у прозорій ємкості при (22±2)єС.
Запах рідких екстрактів та лосьйонів визначають органолептично з використанням
стрічки паперу розміром 10х100 мм, яка змочена приблизно на 30 мм зануренням у
рідину, яку аналізують.
Визначення рН лосьйонів
Проводять потенціометрично з використанням іонометра універсального ЕВ-74 при
(22±2)єС.
Визначення вмісту важких металів у рідких екстрактах бруньок і листя берези
[22, с. 78, метод А]
До 1 мл рідкого екстракту додають 1 мл кислоти сірчаної, обережно спалюють і
прожарюють. До одержаного залишку додають при нагріванні 5 мл розчину 615 г/л
амонію ацетату, фільтрують крізь беззольний фільтр, промивають 5 мл води і
доводять об’єм фільтрату водою до 100 мл.
12 мл одержаного розчину мають витримувати випробування на важкі метали: до 12
мл одержаного розчину додають 2 мл буферного розчину рН 3,5 і перемішують.
Одержану суміш додають до 1,2 мл реактиву тіоацетаміду і негайно перемішують.
Паралельно за тих самих умов готують еталон, використовуючи замість 12 мл
випробовуваного розчину суміш 10 мл еталонного розчину свинцю (1 ppm Pb) і 2 мл
випробовуваного розчину.
Готують холостий розчин, використовуючи суміш 10 мл води і 2 мл випробовуваного
розчину. Порівняно з холостим розчином еталон повинен мати світло-коричневе
забарвлення.
Через 2 хвилини коричневе забарвлення випробовуваного розчину має бути не
інтенсивнішим за забарвлення еталону, що свідчить про те, що вміст важких
металів у досліджуваних рідких екстрактах становить не більше 0,01% (100 ppm).
Визначення вмісту етанолу у рідких екстрактах [23, с. 78, за температурою
кипіння]
40 мл випробовуваного екстракту в
- Київ+380960830922