Ви є тут

Ультразвукові допплерографічні показники перебігу хронічного гепатиту та цирозу печінки.

Автор: 
Калимон Олександра Романівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001917
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Матеріали даної роботи базуються на результатах дослідження хворих з хронічними
гепатитами та цирозами печінки. Ці пацієнти проходили діагностичне обстеження
та лікування у відділеннях гастроентерології та хірургії Обласної клінічної
лікарні м.Ужгорода (ОКЛ) та Ужгородської центральної міської клінічної лікарні
(УЦМКЛ) в період з 2001 по 2006 року.
Проаналізовані результати комплексного клінічного дослідження та вивчені
кількісні та якісні показники печінкової гемодинаміки у 107 хворих: у 47 – з
хронічним гепатитом (ХГ), у т.ч. у 12 – до і після консервативної терапії; у 60
– з цирозом печінки (ЦП). Також враховано наявність ознак портальної
гіпертензії (ПГ). Залежно від активності патологічного процесу в печінці
пацієнти з ХГ були поділені на дві групи: 10 (26,8%) – з хронічним гепатитом з
мінімальною і помірною активністю та 25 (71,4%) – з хронічним гепатитом з
вираженою активністю. Хворі з ЦП були поділені на три функціональних класи А
(компенсований) – 15 (25%) пацієнтів; В (субкомпенсований) – 30 (50%)
пацієнтів; С (декомпенсований) – 15 (25%) пацієнтів згідно з класифікацією
прогностичних критеріїв за Чайльдом-Пью (1975р.) відповідно до проявів хвороби
та лабораторних показників в залежності від важкості перебігу процесу. Хворі
класу В умовно поділені на дві підгрупи: без асциту – 15 пацієнтів, із
транзиторним асцитом – 15 пацієнтів, що потребує при необхідності корегування
фармакотерапії.
Поділ хворих за нозологічними формами подано в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Поділ хворих за нозологічними формами
Нозологічні форми
Кількість хворих
абсолютна
Хронічний гепатит з мінімальною і помірною активністю
10
9,4
Хронічний гепатит з вираженою активністю
25
23,4
Хронічний гепатит на етапах лікування (до та після)
12
11,2
Всього з ХГ
47
44,0
ЦП клас А за Чайльдом-Пью
15
14,0
ЦП клас В без асциту за Чайльдом-Пью
15
14,0
ЦП клас В з транзиторним асцитом за Чайльдом-Пью
15
14,0
ЦП клас С з рефрактерним асцитом за Чайльдом-Пью
15
14,0
Всього з ЦП
60
56,0
Разом
107
100,0
Поділ хворих за статтю та віком ілюструють таблиці 2.2 та 2.3.
Таблиця 2.2
Поділ хворих за статтю
Нозологічні форми
Стать
Кількість хворих
абсолютна
Хронічний гепатит з мінімальною і помірною активністю
чоловіки
10,6
жінки
10,6
Хронічний гепатит з вираженою активністю
чоловіки
17
36,2
жінки
17,1
Хронічний гепатит на етапах лікування (до та після)
чоловіки
14,9
жінки
10,6
Всього з ХГ
47
100,0
ЦП клас А за Чайльдом-Пью
чоловіки
10,0
жінки
15,0
ЦП клас В без асциту за Чайльдом-Пью
чоловіки
11,7
жінки
13,3
ЦП клас В з транзиторним асцитом за Чайльдом-Пью
чоловіки
13,3
жінки
11,7
ЦП клас С з рефрактерним асцитом за Чайльдом-Пью
чоловіки
8,3
жінки
10
16,7
Всього з ЦП
60
100,0
Таблиця 2.3
Поділ хворих за віком (М±m)
Нозологічні форми
Вік хворих
чоловіки
жінки
Хронічний гепатит з мінімальною і помірною активністю
27,4±5,55
46,0±9,03
Хронічний гепатит з вираженою активністю
36,7±10,95
43,1±10,82
Хронічний гепатит на етапах лікування (до та після)
44,4±7,91
47,2±7,16
Всього з ХГ
37,0±11,37
44,2±9,92
ЦП клас А за Чайльдом-Пью
42,8±13,79
45,1±13,19
ЦП клас В без асциту за Чайльдом-Пью
43,0±11,37
46,8±8,53
ЦП клас В з транзиторним асцитом за Чайльдом-Пью
54,9±6,92
47,0±10,61
ЦП клас С з рефрактерним асцитом за Чайльдом-Пью
44,4±11,84
51,1±8,02
Всього з ЦП
46,9±11,61
47,6±10,06
Результати, отримані при ультразвуковому допплерографічному дослідженні,
співставлені з даними анамнезу, фіброгастродуоденоскопією, комп’ютерною
томографією, лабораторно-інструментальними і вірусологічними методами
обстеження та динамічним спостереженням протягом 4-5 років.
Верифікація діагнозу проводилась на основі морфологічного дослідження біоптатів
печінки, отриманих шляхом черезшкірної пункційної трепанбіопсії під
УЗ-контролем у 62 (57,9%) хворих, під час інтраопераційного втручання – у 5
(4,7%), за результатами автопсії – у 3 (2,8%).
Для оцінки результатів комплексного УЗД у хворих, були проаналізовані дані
обстеження 40 волонтерів (20 чоловіків та 20 жінок) без патології печінки з
урахуванням віку та статі.
2.2. Методи дослідження
Традиційне сонографічне дослідження параметрів паренхіматозних органів у
сірошкальному В-режимі із визначенням кількісних та якісних показників
кровоплину (ультразвукова ангіографія печінки) проводили на сканерах HDI 1500
ATL–Philips (за допомогою конвексного 2–5 МГц та лінійного 5–12 МГц
широкосмугових датчиків) та ULTIMA PRO–30 (з застосуванням конвексного 2–5 МГц
та лінійного 5–10 МГц зондів), враховуючи індивідуальне визначення фокусу
динамічного діапазону та підсилення.
В обстеженнях, проведених за стандартною методикою, враховані рекомендації
Кунцевич Г.И. и соавт. [18]. Вони включали ультразвукове дослідження в
реальному масштабі часу в В-режимі, імпульсну допплерографію (ІД) та кольорове
допплерівське картування (КДК) судин черевної порожнини. Для відображення
сигналу від більш дрібних судин застосовувалось дослідження в режимі
енергетичного допплерівського картування (ЕДК).
Для характеристики спектрального допплерівського аналізу оцінювали якісні та
кількісні показники.
Серед якісних показників розрізняли:
– форму допплерівської кривої;
– наявність спектрального вікна.
Визначали наступні кількісні показники гемодинаміки:
– пікову систолічну швидкість кровоплину (Vps);
– кінцеву діастолічну швидкість кровоплину (Ved);
– діастолічну швидкість кровоплину (Vd);
– середню за часом максимальну лінійну швидкість кровоплину (V сер. лін., або
Vл чи TAMX);