Ви є тут

Визначення ролі нітратного забруднення питної води і ґрунтів в синтезі N-нітрозамінів і формуванні канцерогенного ризику

Автор: 
Кондратенко Олена Євгенівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001949
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Відповідно до мети роботи, проводилось вирішення ряду завдань, відповідь на які
дозволить сформулювати методичні підходи до визначення канцерогенної небезпеки
речовин, які є результатом трансформації хімічних сполук у навколишньому
середовищі, зокрема у ґрунтах та рослинній продукції.
Матеріали натурних спостережень, накопичені до цього часу у вітчизняній та
іноземній літературі, вказують на умови формування канцерогенного навантаження
на населення за рахунок забруднення антропогенними джерелами [12, 13, 17, 27,
160-167]. При цьому основна увага надавалась канцерогенам класів поліциклічних
ароматичних вуглеводнів та важких металів, які легко включаються у природні
ланцюги „повітря-грунт-вода-рослини-тварини-людина” і одночасно впливають на
людину різними шляхами [12, 13, 17, 27, 168-170]. Але, у той же час, практично
поза увагою залишаються речовини, які утворюються у навколишньому середовищі чи
безпосередньо в організмі людини з їх попередників [42, 43, 171-172]. З
гігієнічного погляду на цю проблему найбільшої уваги заслуговують НА та
азотовмісні сполуки. Зважаючи, що провідну роль в їх синтезі відіграють оксиди
азоту повітря, аміни та нітрати ґрунтів і води, то легко визначити спільність
джерел їх викидів і забруднення з раніше позначеними канцерогенами [12, 13,
168, 172]. Звідси можна стверджувати про поширеність канцерогенів класу НА і
пріоритетність їх та азотовмісних сполук у процесі визначення небезпеки
забруднення навколишнього середовища для здоров’я населення.
Отже, визначення загального канцерогенного навантаження на населення і
встановлення його ризику потребує урахування як канцерогенів, що надходять у
навколишнє середовище від антропогенних джерел, так і продуктів трансформації.
Деякі аспекти зазначеної проблеми вже розроблено. Однак, багато питань ще
залишаються відкритими, особливо ті, що стосуються ґрунту, як базового
середовища, де процеси трансформації відбуваються найбільш інтенсивно.
Серед питань, що стосуються проблеми профілактики впливу канцерогенних сполук
на людей і які потребують першочергового вирішення, слід назвати наступні:
- відсутні кількісні параметри екзогенного синтезу НА у грунтах та ендогенного
синтезу в рослинах та організмі теплокровних тварин;
- залишаються невивченими дозо-часові закономірності синтезу НА;
- не вивчено ступінь забруднення ґрунтів НА, не встановлено їх залежності від
рівня присутніх азотовмісних сполук;
- відсутні дані щодо вмісту НА у харчових рослинах і характеру їх походження
(транслокація з ґрунту чи ендогенний синтез з попередників- азотовмісних
сполук)
- відсутні показники ризику розвитку новоутворень у людей, які вживають харчові
продукти різного ступеня забруднення.
Загалом, розв’язання цих завдань має скласти наукові основи визначення
небезпеки харчових продуктів у сучасних умовах вирощування і формування
харчового раціону. А з іншого боку, ці дані необхідні для визначення загального
навантаження на населення канцерогенних чинників та оцінки ризику як основи
розробки наукових засад первинної профілактики раку.
На вирішення поставлених завдань було спрямовано комплекс відповідних
досліджень, характеристику якого у загальному вигляді наведено на рис. 2.1.
Узагальнені дані щодо методів, які використали при виконанні роботи, та обсягу
проведених досліджень наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1
Об’єм та методи проведених досліджень
Методи досліджень
Кількість досліджень
Натурного спостереження:
відбір проб та аналіз стану забруднення нітратами та НА ґрунту, води та
рослинної продукції
975
Гігієнічного натурного та лабораторного експериментів:
-вивчення ендогенного синтезу НА у біологічному матеріалі (органах піддослідних
тварин) в умовах гострого досліду
-вивчення екзогенного синтезу НА в умовах модельних і натурних дослідів
146
60
Фізико-хімічні:
1. Газохроматографічні дослідження
-визначення вмісту НДМА і НДЕА у ґрунті
-визначення вмісту НДМА і НДЕА у повітрі модельних камер
-визначення вмісту НДМА і НДЕА у водних об’єктах
-визначення вмісту НДМА і НДЕА у рослинній продукції
250
48
165
560
2. Фотоколориметричні дослідження
-визначення вмісту нітрату натрію у ґрунті та воді
-визначення вмісту аміаку у ґрунті та воді
-визначення вмісту нітрату натрію у рослинній продукції
250
150
500
Математичні методи:
визначення навантаження НА на населення, розрахунок канцерогенних ризиків
Варіаційно-статистичні
Об’єктами досліджень були грунт, рослинна сировина та питна вода різних
регіонів України, де є можливі джерела забруднення вказаних об’єктів НА та їх
попередниками.
2.1. Натурні та експериментальні дослідження
Дослідження проводили в натурних та експериментальних умовах, останні
відбувались на дослідних ділянках та у штучних камерах з моделюванням умов
екзогенного синтезу НА у ґрунті. Ендогенний синтез НА вивчали в експерименті на
білих нелінійних щурах.
З метою визначення реального стану забруднення ґрунту, води та рослинної
продукції різних регіонів України нітратами та НА проводили натурні
дослідження, які охоплювали території одинадцяти областей України: Київської,
Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Миколаївської, Полтавської,
Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської.
Як уже відмічалось, канцерогенна небезпека, що супроводжує хімізацію сільського
господарства, пов’язана головним чином із застосуванням мінеральних добрив та
пестицидів. Серед мінеральних добрив найбільшу небезпеку становлять азотовмісні
добрива - застосування їх збільшує вміст нітратів у ґрунті,
сільськогосподарських росл