Ви є тут

Особливості збереження і регенерації історико-архітектурного середовища в умовах надмірної вологості і радонових забруднень

Автор: 
Курілла Франтішек
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U002091
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
ВПЛИВУ ДІЇ ВОЛОГОСТІ І РАДОНУ В
АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
2.1. Методи і засоби дослідження спільної дії поширення вологи і радону в архітектурному середовищі
В цілому було розглянуто понад 580 об'єктів архітектурної спадщини в Центральній Європі, переважно Словаччині а зокрема в наступних містах: Бардейов, Прешов, Міхаловце, Поздішовце.
В м.Прешові автор досліджував вплив спільної дії вологи і радону на подвір'я, інфраструктуру та архітектуру переважно історичних житлових будинків. Такими об'єктами і середовищами стали будівлі по вулиці Рад Словацької Республіки: номери від 80 до 124. Загалом це 35 історичних житлових будинків.
Автором також досліджувався вплив спільної дії вологості і радону і розробляв заходи по захисту від них архітектурного середовища по вул. К.Маркса у м.Прешов в житлових будинках, їх подвір'ях та господарських спорудах за номерами від 1 по 12.
В м.Міхаловце автор досліджував та розробляв заходи захисту архітектурного середовища Ратуші по вул.Визволителів. в також простору площі зліва від головного фасаду та простору бульвару перед головним фасадом.
В м.Поздішовце об'єктами такого дослідження і захисту були будівля міського костелу, плебанія, подвір'я, садок та інженерна інфраструктура.
В м.Бардейові автором були досліджені і перепроектовані із заходами захисту від спільної дії вологості і радону історичних житлових будинків, оборонних веж і мурів, подвір'я в історичних парцеляціях по вул. Родиго. В цьому ж місті автором також були розроблені заходи захисту для будинку "Дружба", який був запроектований і розмістився в 2-ох історичних будівлях по вул.Гвездославова з внутрішнім подвір'ям.
Для виконання поставлених завдань у дисертації був визначений перелік загальнонаукових методів дослідження та послідовність їх застосування:
* аналіз та систематизація наукової літератури, що торкається, зокрема, поширення вологи і радону в будинках і спорудах об'єктів історично-культурної цінності;
* метод структурного і порівняльного аналізу, в якому розглянуто понад 580 об'єктів архітектурної спадщини в Центральній Європі, переважно у Словаччині, який сприяє вивченню джерел вологи і радону, як домінуючих компонентів шкідливого впливу на архітектурне середовище;
* метод натурних і камеральних досліджень, який уможливів вивчення наявності і джерел вологості і радону, а також способів їх проникнення в архітектурне середовище історичної спадщини залежно від архітектурно-планувальних та конструктивно-будівельних чинників безпосередньо при обстеженні об'єктів.
Для об'єктивізації результатів досліджень автор ознайомився із сучасними спеціальними методами проведення консервації і реставрації пам'яток і історичних будівель серед яких:1) завдання охорони пам'яток, 2) головні принципи, 3) попередні дослідження, 4) причини руйнування пам'яток архітектури, 5) техніка консервації і реставрації, 6) заходи охорони пам'яток архітектури з різних будівельних матеріалів, 7) вимоги до охорони ландшафтів, 8) охорона і реставрація історичних кварталів, районів і міст, відображених у працях П.Гацуола, Х.Дайфуку, Е.А.Коннелі, Р.Леггета, П.Сампаолезі, М.Секіно, Х.Форамітті, і запропонував свої власні (табл. 2.1):

Таблиця 2.1
МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СПІЛЬНОЇ ДІЇ ПОШИРЕННЯ ВОЛОГИ І РАДОНУ В АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

* узгодження національних законодавчих документів із міжнародними;
* отримання анкетних даних, виявлення соціальних, економічних і ін. факторів;
* макетування, муляжі, аналітичні дослідження;
* виявлення внутрішніх, зовнішніх причин руйнувань, їх класифікація, фізичні фактори;
* консервація, реставрація, тимчасові і постійні заходи;
* періодична реконструкція, утворення конструкцій захисту;
* врахування національних, регіональних, континентальних традицій;
* координація містобудування, класифікація, законодавство;
* фотограмметричне обстеження пам'яток;
* спеціальні архітектурно-професійні методи, до яких належить вдосконалений автором метод математичного моделювання проникнення радону в архітектурне середовище, а також
* метод визначення характеристик матеріалів для влаштування захисних протирадонових бар'єрів.
Вибір методів дослідження ґрунтується на попередньому аналізі методик, що застосовуються у дослідженнях архітектурних об'єктів охоронної зони історично сформованої частини міст, а також в оцінці експлуатаційної якості матеріального середовища будівель житлового призначення. Опрацьовано методологічні підходи, які висвітлюють вплив архітектурно-конструктивних особливостей і інших факторів на поширення вологи і радону в архітектурному середовищі і можуть бути використані при його захисті.
Відповідно до поставлених у дослідженні завдань використовувались і спеціальні архітектурно-професійні методи, до яких належить запропонований автором метод математичної моделі дифузійних експериментів по визначенню характеристик матеріалів, які використовують в якості проти-радонових дифузійних бар'єрів. Метод полягає на вирішенні системи диференційних рівнянь, де зміна об'ємної активності радону в часовому відношенні виражається експериментальними впорядкуваннями. Це дає архітекторам змогу обрати в якості протирадонових дифузійних бар'єрів той матеріал, який повною мірою відповідає конкретним умовам досліджуваного об'єкту.
Використання конкретних методів в процесі досліджень подано у відповідних розділах роботи.
Методи вимірювання вогкості стін.
Існує багато способів визначення вогкості матеріалів, з яких складається стіна, але не всі вони з різних причин придатні в будівельній практиці. Компактного, легкого, з автоматичним джерелом енергії і стійкого проти кліматичних або експлуатаційних впливів приладу досі не існує. Для вимірювання рівня вологості використовувались методи, характеристика яких представлена в подальшому викладенні.
Гравіметричний метод. Цей метод називають ще ваговим, він найпоширеніший з усіх відомих мет