РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ.
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Експериментальна частина досліджень, результати яких були основою дисертаційної роботи, виконувалася протягом 2002-2005 рр. в польовій сівозміні дослідного поля Подільського державного аграрно-технічного університету, який знаходиться в південній частині Хмельницької області, в зоні південного теплого агрокліматичного району.
Природні умови південної частини західного Лісостепу України досить різноманітні, тут знаходиться біля 14% земельних, 8% лісових та 7,7% водних природних ресурсів країни. Для цієї частини Лісостепу України характерні чорноземи, темно-сірі лісові ґрунти, що сформувалися під багаторічною трав'яною рослинністю на лесах в умовах достатнього але нестійкого зволоження [41].
Особливістю зони є розчленований рельєф ерозійного походження, наявність на вододілах і схилах карбонатних лесових суглинків.
Основним типом ґрунтів дослідного поля є чорнозем глибокий малогумусний на карбонатних лесовидних суглинках. За механічним складом ґрунт середньосуглинковий, характерною особливістю якого є його добра водопроникність та аерація, що сприяє відносно швидкому розкладанню органічних речовин. Щільність твердої фази його верхніх шарів становить 1,14-1,23 г/см3, щільність основного складу - 2,55-2,62 г/см3, загальна пористість - 51,8-56,5%. Насичення основами близьке до абсолютного - 94,7-99,0%, вміст гумусу 4,2-4,5%. По Чірікову рухомого фосфору (P2O5) - 9,0-12,0%, обмінного калію (K2O) - 19,0-23,0 мг/100 г ґрунту. Відносно неглибоке залягання карбонатів кальцію і магнію забезпечує в гумусовому горизонті і орному шарі нейтральну реакцію ґрунтового розчину (рH сольовий - 6,8-7,0), гідролітична кислотність складає 2,3-2,8 мг.екв./100 г ґрунту (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Агрофізичні властивості слабовилуженого малогумусного чорнозему
ГлибинаЩільність твердої фази,
г/см3Щільність складу, г/см3Загальна пористість, %Вологість в'янення, %0-102,581,1754,79,1810-202,571,2352,29,4020-302,581,2551,69,50
Клімат південної частини західного Лісостепу помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим вологим літом. Вплив вологих атлантичних повітряних мас сприяє незначному коливанню температур.
Середньорічна температурна повітря становить 7,5°С з відхиленням в окремі роки на ± 1°С. Абсолютний мінімум спостерігається в січні (мінус 33°С), а найтеплішим є липень з абсолютним максимумом +38°С. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 5°С в бік підвищення відбувається в перших числах квітня і співпадає з початком вегетаційного періоду, що триває близько 210-215 діб. Закінчується цей період в першій декаді листопада, коли вегетація рослин практично припиняється.
Період активної вегетації сільськогосподарських культур, який обмежується датами переходу середньодобової температури повітря через + 10, триває з 20-25 квітня до 5-8 жовтня, тобто 160-165 діб.
Весняні заморозки в повітрі закінчуються переважно до 19 квітня, хоча в окремі роки бувають і досить пізні - 21 травня або закінчуються значно раніше - 15 березня.
Перші осінні заморозки спостерігаються, в середньому, 16 жовтня, а інколи й раніше - 21 вересня.
Тривалість без морозного періоду, в середньому, становить 182-190 днів.
За період активної вегетації сільськогосподарських культур накопичується сума позитивних (вище 10°С) температур 2400-2600°. Така кількість тепла достатня для вирощування в даній зоні зернових, зернобобових, круп'яних, окремих овочевих культур та буряків цукрових.
Середньорічна кількість опадів знаходиться в межах 550-625 мм, 70-80% з них випадає в теплий період року.
Часто випадання опадів пов'язано з проходженням атмосферних фронтів - циклонів, які пересуваються з Атлантики на схід по центральних та північних районах Європи [36].
Отже, аналіз грунтово-кліматичних умов південної частини західного Лісостепу України свідчить, що вони є досить сприятливими для вирощування в зоні більшості сільськогосподарських культур
Інтенсивність росту, розвитку рослин та урожайність ячменю головним чином залежать від сукупного впливу світла, вологи, тепла та інших факторів, тому розглянемо як складалися погодні умови в роки досліджень.
2.2. Погодні умови в роки досліджень
Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для росту і розвитку ячменю хоча в окремі періоди різнилися як за кількістю опадів так і за температурними режимами, що дозволило більш об'єктивно оцінити вплив досліджуваних факторів в нашій роботі. (додатки А.1; А.2).
Аналізуючи погодні умови 2002 року, слід відмітити, що рання та волога весна, швидке наростання позитивних температур (середньодобова температура повітря в першій декаді березня становила 5,8°С) передувало початку закладання дослідів вже 16 березня, коли температура ґрунту на глибині 8 см досягла 2°С. Подальше зниження температури повітря в другій та третій декадах березня (середньодобова температура повітря становила відповідно 5,1 та 4,4°С), незначна кількість опадів в цей період (19,8 мм) та присутність суховіїв спричинили затримання сходів, особливо на перших двох досліджуваних строках сівби (додатки Б1; Б2; Б3) що, в подальшому, відбилося на показниках польової схожості ячменю.
Опади в третій декаді квітня та помірні температури, сприяли відмінному кущенню рослин сортів ячменю, динамічно розвивалися вузлове коріння і габітус рослин. На початку травня встановилася суха і тепла погода (показники знаходилися в межах середніх багаторічних), умови температурного режиму були досить сприятливими для росту і розвитку рослин.
У цілому за вегетаційний період випало 292,0 мм опадів, що складає 78,5% від середньої багаторічної (додаток А.1), проте опади випадали вкрай нерівномірно, велика їх частина доводилася на червень-липень, що відобразилося на процесах формування та дозрівання колосу
Вегетаційний період 2003 року характеризувався прохолодною, сухою погодою н