РОЗДІЛ 2.
ГРУПИ ІНТЕРЕСІВ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: БАЗОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ІНТЕРЕСИ
Сучасне суспільство характеризується наявністю різноманітних груп інтересів. Вони можуть створюватися довкола інтересів жителів певної місцевості, людей що всі разом зазнали якогось лиха чи є представниками певної національної меншини. Взагалі кількість інтересів довкола яких може утворитися група практично безмежна, і для однієї людини кількість груп обмежена, фактично, лише її наявними життєвими інтересами. Одними з груп інтересів, які мають дуже важливе значення як для кожного окремого громадянина так і для суспільства загалом, є галузеві та професійні групи інтересів. Наприклад металурги, виробники сільськогосподарської продукції, викладачі вищих навчальних закладів, вони всі є представниками галузевих та професійних груп інтересів.
Кожна з цих груп має як свої унікальні, так і загальні для всіх груп інтереси. Хтось може бути зацікавленим у обмеженні вільного продажу землі, і водночас всі зацікавлені у зменшенні податків і у державних дотаціях виробництва. Свої інтереси вони намагаються відстоювати через тиск на інші групи чи державні установи. Держава є вважливим об'єктом впливу практично для всіх потенційно існуючих у суспільстві груп інтересів, в силу виконання нею функцій перерозподілу матеріальних ресурсів, встановлення норм професійної діяльності, вирішення суперечок і конфліктів та інше. Але серед всіх професійних груп одна, яка має виключне значення для розвитку демократії та громадянського суспільства, є мабуть найбільш залежною від регулюючого впливу держави.
2.1. Засоби масової інформації як середовище діяльності груп інтересів
Преса та телебачення в Україні, в перші роки її існування як незалежної держави зазнали "дійсно революційних змін. Основним джерелом цих змін стала деструкція старої системи економічного існування масової комунікації. Журналістика, фінансована державою, перетворилася на журналістику, фінансовану іншими суб'єктами суспільства, - і насамперед це стосується недержавних мас-медіа. Зауважимо, що перехід до комерційної системи вільного ринку дійсно привів до значних змін в структурі, формах власності" [247; с.24-25], та в інших параметрах. Одночасно зараз можна вже говорити, що не наблизились вони, внаслідок цього переходу, і до жодної з трьох, які розглядаються як нормативний ідеал, ролей ЗМІ в суспільстві. Українські ЗМІ не перетворилися на "сторожового пса" суспільства, або "громадського спостерігача", не цілком задовільно виконують вони і функції представника споживача і джерела інформації.
Об'єднання професіоналів є типом груп об'єднаних спільними інтересами, які займаються колективними цінностями, інтересами та статусом своєї професії (останнє відрізняє їх від галузевих груп інтересів). Фактично кожне з числа об'єднань професіоналів залежить, в тій чи іншій мірі, від регулятивного впливу держави, від нормативних рамок, в які вона ставить їх професійну діяльність. Але в цьому плані певно жодна з професій не може порівнятися з журналістами, крім, можливо, професії державного службовця. Так в Україні їх діяльність визначається Законами України: "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну таємницю", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про інформаційні агентства", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про інформацію" та інші. Крім того спеціальна увага приділяється діяльності ЗМІ в період проведення передвиборчих кампаній. У виборчому законодавстві зазвичай ґрунтовно розписуються їх права, повноваження, функції та обмеження в діяльності в ході виборчого процесу.
Дослідження умов та особливостей діяльності ЗМІ в Україні проводять вже протягом тривалого часу. До числа найпомітніших робіт слід віднести монографії Костилєвої С. О. [121], Бебика В.М. та Сидоренко О.І. [15] присвячені питанням становлення та розвитку засобів масової інформації в Україні за період після здобуття нею незалежності; Кагановської О. М. та Олефір Г. І. [105] і Потятиник Б. В. [187], в яких розглядається питання сутності, функцій та ролі ЗМІ в сучасних демократичних суспільствах. Фінклер Ю. Е. [247] та Карпенко В. О. [110] в монографіях: "Мас - медіа та влада: технологія взаємин" та "Суспільство і засоби масової інформації: проблеми правового регулювання взаємин" вивчають питання взаємодії ЗМІ з іншими суб'єктами політичного життя і визначають можливості регуляції цих відносин. Зважаючи на важливість та незамінність ЗМІ в ході виборчого процесу, значна частина праць присвячена саме цьому аспекту їх діяльності. До останніх відносяться роботи Іванова В. Ф. "Законодавство про засоби масової інформації. Український та зарубіжний досвід" [102], Чекмишева О.В. "Україна на виборах (діяльність ЗМІ у контексті становлення демократії)" [256] та інші [257]. В той же час дослідження діяльності засобів масової інформації як галузевої групи інтересів, чи діяльності та перспектив журналістської спільноти як професійної групи інтересів, практично не проводилися.
Зрозуміло, що розглядати засоби масової інформації як певне єдине, цілісне утворення, як єдину групу інтересів, доволі складно, як і будь-яку іншу галузеву групу інтересів. Враховуючи зазначене нами в попередньому розділі, стосовно утворення груп інтересів, можемо визначити сутність процесу утворення групи інтересів як усвідомлення окремими суб'єктами подібності своїх інтересів, яке й приводить до структурування єдиного загального групового інтересу і, як наслідок, до формування в надрах соціальної групи ініціативного ядра, яке розробляє стратегію і тактику активних дій, та виступає в якості ідеолога цього інтересу і локомотива для його відстоювання в органах державної влади чи по відношенню до її контрагентів, тобто груп, що мають протилежні інтереси.
В з