Вы здесь

Бактеріальний некроз і почорніння деревини винограду на півдні України

Автор: 
Конуп Людмила Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002406
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Симптоми прояву почорніння деревини винограду на хворих кущах досить характерні й дуже схожі на карантине захворювання - золотисте пожовтіння, хоча, як і в будь-якій фітопатологічній проблемі, вони можуть відрізнятись у залежності від сорту, кліматичних умов і агротехніки.
Наявність схожих симптомів з різними грибними захворюваннях, а саме: інфекційного усихання рукавів (збудник - гриб Sphaeropsis malorum Berk); еутіпоз - (збудник Euytypa lata Hansf et Carter); екскоріоз - (збудник Phomopsis viticola Sacc.), диктує необхідність виділення збудника бактеріального некрозу - Xylophilus ampelinus і його ідентифікацію різними методами.

2.1. Фітосанітарне обстеження виноградних насаджень

Для виявлення бактеріозів на промислових виноградниках проводили візуальний огляд виноградних насаджень у Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, а також на виноградниках Автономної Республіки Крим. Були обстежені виноградники Дослідного господарства, клоно-дослідної ділянки, селекційної ділянки ІВіВ ім. В.Є. Таїрова, площею 100 га столових і технічних сортів. В Овідіопольському районі Одеської області обстежено понад 400 га виноградних насаджень (радгосп "Перемога", АСТ "Украгро", ТОВ "Технолог"), як рядових, так і французьких клонів Шардоне, Каберне Совіньйон, Мерло, Піно чорний, Піно міньє. У Миколаївській області обстежені виноградники ВАТ "Коблево", площею 20 га, сортів Каберне Совіньйон, отриманого з агрофірми-радгоспу "Білозерський" Херсонської області й Рислінг рейнський, завезеного з Югославії. У Херсонській області, в агрофірмі-радгоспі "Білозерський", обстежені виноградна школка сорту Каберне Совіньон і підщепний сорт Ріпаріа х Рупестріс 101-14, площею 10 га. У ВАТ "Кам?янський" Бериславського району Херсонської області обстежені виноградники площею 5 га сорту Каберне Совіньйон, інтродукованого з Югославії. В Автономній республіці Крим у СПК "Ізумрудний" обстежені виноградники сортів Шардоне, Піно Фран, виноградна школка сортів Каберне Совіньйон, Рислінг, Аліготе площею 120 га.

2.2. Методи діагностики та ідентифікації збудника бактеріального некрозу винограду
2.2.1. Метод відбору проб

Матеріалом для виділення бактерій служили пасока, листя, зелені пагони й здеревілі чубуки винограду. Пасоку відбирали навесні, у період руху соків. Здеревілі чубуки - восени.
Відбір пасоки проводили асептично. Для цього лозу обробляли 96 % -ним етиловим спиртом, стерильним секатором робили зріз лози і в стерильну пробірку відбирали пасоку.
Виділення збудника бактеріального некрозу проводили шляхом екстрагування бактерій, пропускаючи стерильний фізіологічний розчин через судини чубука винограду під тиском, використовуючи спеціальну конструкцію (рис. 2.1), яка була розроблена в лабораторії вірусології і мікробіології ім. В.Є. Таїрова [179].
Прилад для відбору пасоки, а також для екстракції збудників бактеріального некрозу зі здеревілих чубуків винограду, складається із скляної пробірки, об'ємом 20-50 мл, яка закрита зверху гумовою пробкою. У пробірку вставляли дві голки, які використовуються у ветеринарній практиці для відбору крові у тварин (Голка Боброва). Крізь одну голку, до якої приєднувалась гумова груша або компресор, нагнічували повітря, друга голка з'єднувалася з чубуком винограду, один кінець якого був занурений у стерильний фізіологічний розчин на 1/4 висоти чубука. Таким чином, при нагнітанні повітря створювався тиск, під дією якого фізіологічний розчин проходив судинами чубука і разом з ним через зігнуту голку вимивалися бактерії. Фізіологічний розчин разом із бактеріями збирали в пробірку і використовували для подальших досліджень.

Рис. 2.1. Прилад для вимивання бактерій із виноградного чубука
1 - пробірка; 2-3 - голка Боброва; 4 - виноградний чубук; 5 - фізіологічний розчин; 6 - груша або компресор.

2.2.2. Мікробіологічний метод ідентифікації

Ідентифікацію виділених бактерій із метою перевірки чистоти культури, опису колоній починали з розсіву на чашку Петрі зі щільним глюкозо-пептоновим середовищем. Бактерії із середовища вивчали під мікроскопом у мазках, зафарбованих за Грамом. Після опису морфології колоній найбільш типові з них виділяли на скошений картопляний або глюкозо-пептоновий агар.
Відібрану пасоку у стерильних пробірках ставили в термостат при Т + 25-28 °С на дві доби для підрощування бактерій. Пасоку, у кількості 100 мкл, а також екстраговані бактерії, у кількості 100 мкл, сіяли на щільне середовище в чашках Петрі: для Xуlophilus ampelinus - на глюкозо-пептонове середовище (PYGA) [107]. Інкубували 5-7 днів у термостаті при Т + 25-28 °С. Колонії, що виростали й були характерними для Xуlophilus ampelinus, пересівали в пробірки зі скошеним агаром такого ж складу або картопляним агаром.

Склад глюкозо-пептонового агару:
Дріжджовий екстракт - 0,5 %;
Бактопептон - 0,5 %;
Глюкоза - 1 %;
Агар-агар - 2 % .
рН 6,8-7,2

Іншим методом виділення Xуlophilus ampelinus є метод Lehoczky [180]. Він полягає в екстракції бактерій із чубуків у стерильну дистильовану воду. Здеревілий чубук попередньо обробляли проточною водою, висушували, обробляли 70 °С етиловим спиртом, нарізали на диски розміром 3-5 мм, заливали стерильною дистильованою водою так, щтоб вони були покриті водою, добу витримували у холодильнику при Т + 4 °С, після чого водну витяжку, у кількості 100 мкл, висівали на щільне глюкозо-пептонове середовище, потім пересівали на скошений агар такого ж складу або картопляний агар.
Для виділення бактерій із зелених частин рослин (пагонів, листків) наважки масою 1 г розтирали в стерильній ступці зі стерильним піском і 1 мл стерильної дистильованої води, центрифугували й супернатант у кількості 100 мкл наносили на тверде середовище. Інкубували у термостаті 5-7 діб при Т + 25-28 °С.
Для виділення фітоплазм із винограду використовували листки й зіскоби к