Ви є тут

Стан агрегаційної здатності тромбоцитів у хворих на хронічні запальні захворювання легень

Автор: 
Меренкова Євгенія Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U002558
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Загальна характеристика хворих
Обстежений 131 хворий із запальними захворюваннями легень, з них чоловіків було 94, жінок - 37; вік - від 16 до 84 років. Розподіл хворих у залежності від нозологічної належності наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1
Розподіл хворих у залежності від нозологічної форми захворювання
Нозологічна формаКількість хворихабс.%Хронічне обструктивне захворювання легень:
II стадії
III стадії
18
30
13,7
22,9Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт2922,1Туберкульоз органів дихання:
вогнищевий
інфільтративний
фіброзно-кавернозний
дисемінований
туберкулома
ексудативний плеврит
11
3,1
4,6
8,4
2,3
1,5
3,8Злоякісні новоутворення легень139,9Негоспітальна пневмонія64,6Гострий абсцес легені32,3Емпієма плеври10,8УСЬОГО131100,0
Діагноз захворювання був встановлений на підставі клінічних, рентгенологічних, лабораторних даних, результатів дослідження функції зовнішнього дихання, показників електрокардіографії.
При визначенні ступеню легеневої недостатності (ЛН) І стадії недостатності кровообігу (НК) керувались класифікацією Асоціації фтизіатрів та пульмонологів України (затверджена III З'їздом фтизіатрів та пульмонологів України, включена до Інструкції щодо діагностики, клінічної класифікації та лікування хронічного обструктивного захворювання легень, затвердженої наказом МОЗ України від 28.10.2003 р., № 499).
У табл. 2.2 наведений розподіл хворих у залежності від ступеню ЛН.

Таблиця 2.2
Розподіл хворих у залежності від ступеню ЛН
Нозологічна формаЛН ІЛН ІІЛН ІІІХронічне обструктивне захворювання легень43113Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт6167Туберкульоз органів дихання:
вогнищевий
інфільтративний
фіброзно-кавернозний
дисемінований
туберкулома
ексудативний плеврит
4
?
?Злоякісні новоутворення легень58-Негоспітальна пневмонія-6-Гострий абсцес легені-3-

Продовження табл. 2.2.
Емпієма плеври--1УСЬОГО23 (17,6 %)86 (65,6 %)22 (16,8 %)
У 39 хворих мала місце застійна недостатність кровообігу (декомпенсоване хронічне легеневе серце), у 92 випадках клінічних ознак застою у великому колі кровообігу не спостерігалось (компенсоване хронічне легеневе серце). Розподіл хворих в залежності від стадії НК наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3
Розподіл хворих в залежності від наявності та стадії НК
Нозологічна формаНК 0НК І НК ІІХронічне обструктивне захворювання легень201711Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт2162Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень83-Дисемінований туберкульоз легень3--УСЬОГО52 (57,1 %)26 ( 28,6%)13 (14,3 %)

Вивчення відтворюваності основних показників агрегації тромбоцитів, отриманих методами G. Born і З.А. Габбасова, було проведене у контрольній групі. Дослідження проводили двічі з того самого зразка крові 20 здорових осіб, тобто вивчалась внутрішньосерійна відтворюваність показників.
Вивчення стану агрегації тромбоцитів за даними метода лазерної агрегометрії у хворих із хронічними запальними захворюваннями легень проводили на початковому етапі лікування. Пацієнти були поділені за нозологічними групами: хворі хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), ідіопатичним фіброзуючим альвеолітом (ІФА), неспецифічними запальними захворюваннями легень, туберкульозом, злоякісними пухлинами легень. Хворих ХОЗЛ розділили за стадією захворювання: ІІ стадію мали 18 пацієнтів, ІІІ стадію - 30. Всі групи пацієнтів були поділені за ступенем легеневої недостатності та стадією недостатності кровообігу.
У роботі було проведене порівняльне вивчення in vitro впливу на агрегаційні властивості тромбоцитів ацетилсаліцилової кислоти, фенспіриду й інфузійних препаратів сорбілакт і реосорбілакт. Матеріалом для дослідження впливу ацетилсаліцилової кислоти служила венозна кров 15 хворих ХОЗЛ (усі чоловіки у віці від 45 до 62 років). Концентрація препарату в досліджуваній крові відповідала такій при пероральному прийомі 325 мг. Вплив фенспіриду на стан агрегаційної здатності тромбоцитів вивчався у 29 хворих. При цьому концентрація препарату в досліджуваній крові відповідала середньотерапевтичній при режимі прийому по 80 мг 2 рази на добу. Проби із сорбілактом були проведені у 20 хворих, з реосорбілактом ? у 14. Концентрація препаратів в досліджуваній крові відповідала такій після внутрішньовенної інфузії 200 мл сорбілакту або реосорбілакту.
Вивчалась динаміка показників агрегації тромбоцитів у процесі інфузійної терапії хворих із хронічним легеневим серцем. Дослідження проведені у 11 пацієнтів (чоловіків ? 9, жінок ? 2; вік ? від 48 до 60 років). Хворим на тлі незмінного базисного лікування була призначена інфузійна терапія реосорбілактом по 200,0 мл крапельно щодня протягом 7 днів. Оцінювалась динаміка гематокриту та агрегаційна здатність тромбоцитів. Дослідження проводили ранком натщесерце до прийому препаратів базисного лікування у вихідному стані й наступного дня після закінчення курсу інфузійної терапії.
Більш детально принципи групування хворих викладені у відповідних розділах.

2.2. Методи досліджень
Агрегація тромбоцитів вивчалась за допомогою лазерного аналізатора 230-LA (НПФ "Биола"). Вивчали спонтанну й АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів із використанням АДФ (аденозин-5?-дифосфат динатрієвая сіль, "Ренам") у концентрації 2,5 і 5 мкм. Дослідження агрегації тромбоцитів проводилось турбидометричним методом Борна.
Для вивчення агрегаційної здатності тромбоцитів проводили забір крові з кубітальної вени ранком натщесерце. У пробірку з 3,8 % розчином цитрату натрію додавали по 5 мл крові (співвідношення крові й цитрату 9:1). Період інкубації крові становив 25 хвилин.
Для одержання багатої тромбоцитами плазми кров центрифугували 10 хв. зі швидкістю 1000 об/хв при кімнатній температурі, для