РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Реалізація програми дисертаційної роботи передбачала застосування комплексної методики з використанням наступних методів: порівняльного, економічного, статистичного, кореляційно-регресійного аналізу та методів системного підходу [216-220].
Методологічною основою дослідження стали концепції розвитку охорони здоров'я в Україні та інших країнах, досвід і стратегія Всесвітньої організації охорони здоров'я з питань розвитку діяльність і фінансування первинної медико-санітарної допомоги в зарубіжних країнах, особливо в Європейському регіоні, вітчизняні наукові дослідження з цих проблем.
Інформаційною базою дослідження були нормативно-законодавчі акти, статистичні та аналітичні матеріали, вітчизняні та зарубіжні монографії, періодичні видання тощо.
При проведенні запланованих досліджень були використані:
1) офіційні статистичні матеріали Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров'я України та Департаменту економіки, фінансів та майнових відносин МОЗ України, Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України за 1995-2004 рр.;
2) дані форм обліково-звітної документації:
- річних звітів про виконання загального та спеціального фондів Державного і місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за 1995-2004 рр. (ф. №2д, №2м, №4-1д, №4-1м, №4-2д, №4-2м);
- річних та місячних звітів з праці (ф. №1-ПФ) за 1991-2004 рр;
- річних звітів про медичні кадри, мережу та діяльність закладів системи МОЗ України (ф. 17, ф.47, ф. 20) за 1995-2004 рр.
3) дані спеціально розроблених нами форм первинної документації:
- картки для дослідження діяльності, фінансування і оплати праці закладів (підрозділів) ПМСД на засадах загальної практики-сімейної медицини (додаток А );
- спеціально розроблені матричні таблиці для встановлення особливостей фінансування закладів охорони здоров'я у 2003-2004 рр, в т.ч. 4019 закладів ПМСД на засадах загальної практики-сімейної медицини (Додаток Б).
Багатоаспектність програми та застосування комплексної методики даного дослідження дозволило всебічно вивчити основні тенденції, проблеми і перспективи діяльність, розвитку, фінансування та оплати праці працівників первинної медико-санітарної допомоги, її організаційно-функціональну структуру, обсяги діяльності, принципи і особливості діяльність в умовах переходу первинної медико-санітарної допомоги на засади загальної практики-сімейної медицини, обґрунтувати перспективи подальшого розвитку та найбільш оптимальні шляхи удосконалення фінансування і оплати праці працівників цієї ланки.
На першому етапі дослідження було вивчено досвід діяльності, фінансування і оплати праці медичних працівників системи ПМСД, проблеми та перспективи подальшого їх розвитку в Україні, країнах СНД та розвинених зарубіжних країнах; опрацьовано статистичні матеріали щодо фінансування та оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та визначено основні тенденції з цих проблем за період 1995-2004 рр.
Застосування на цьому етапі роботи прівняльного методу вивчення літературних джерел з досліджуваної проблеми глибиною 10 років дало можливість здійснити достатньо повне вивчення предмету дослідження і оцінити стан наукової розробки проблеми.
Окремі проблемні аспекти, наприклад, передумови запровадження первинної медико-санітарної допомоги, тенденції її розвитку, фінансові та економічні аспекти, було розглянуто паралельно з вивченням загальних тенденцій фінансування як в охороні здоров'я (в т.ч. регіональні аспекти), так і в соціальній сфері в цілому. Така цілеспрямована розробка джерел вітчизняної та рубіжної наукової літератури дозволила виявити низку деяких характерних, на нашу думку, закономірностей: спiльнiсть тенденцій пріоритетного розвитку ПМСД на засадах загальної практики-сімейної медицини і ефективного використання фінансових, матеріально-технічних та кадрових ресурсів в Україні і зарубіжних країнах; наявність окремих розбіжностей та пріоритетів у виборі оптимального механізму фінансування і оплати праці працівників цієї ланки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку. Крім того, аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури показав, що при вже відомих економічних та медико-соціальних перевагах діяльності ПМСД, проблеми фінансування (вибір оптимальної моделі, механізми реалізації та єдині підходи щодо фінансування ) на сучасному етапі реформування охорони здоров'я потребують подальшого наукового опрацювання.
Використання логіко-структурного методу на даному і подальших етапах дослідження дозволило встановити роль і місце охорони здоров'я в системі економіки України, а також розкрити внутрішні проблеми діяльність окремих її ланок, зокрема первинної.
За допомогою економічного аналізу було досліджено процеси діяльність основних ланок галузі, фінансові результати діяльності, які відображені в системі економічної інформації і медичної статистики. В результаті чого були виявлені тенденції економічного розвитку охорони здоров'я в цілому та на рівні первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини.
Важливим елементом дисертаційного дослідження став збір вихідних даних і формування його масиву. Аналізувалися і вибиралися оптимальні умови для удосконалення механізмів фінансування і оплати праці працівників галузі, в т.ч. первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини. В даному контексті було досліджено вплив зовнішніх факторів на ці процеси, включаючи аналіз діючого законодавства, пріоритетних напрямків реформування охорони здоров'я, альтернативне порівняння із зарубіжним досвідом.
Оцінка існуючої системи амбулаторно-поліклінічної допомоги, в т.ч. первинної, потребувала аналітичних висновків щодо основних ретроспективних тенденцій показників діяльності закладів, які надавали цей