Вы здесь

Наукове обгрунтування методичних підходів до оптимізації медичної допомоги сільському населенню з хворобами системи кровообігу.

Автор: 
Андрієвський Іван Юрійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002627
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Робота є результатом комплексного соціально-гігієнічного дослідження Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.
Розроблені програма, обсяг, матеріали і методи наукового дослідження представлені на рис. 2.1.
Програма роботи включала вибір напрямку дослідження, формування мети і завдань, обґрунтування методів і обсягу.
Першим завданням дослідження було вивчення та аналіз статистичних і літературних джерел стосовно даних хвороб системи кровообігу в Україні. Піддані аналізу показники захворюваності і смертності, фактори ризику виникнення цих захворювань, питання профілактики і лікування. Розглянуті соціальні чинники погіршення здоров'я населення України внаслідок ХСК. Використання поставленого завдання здійснювалось за допомогою історико-інформаційного методу та структурно-логічного аналізу
Було піддано аналізу офіційні статистичні дані щодо хвороб системи кровообігу, починаючи з 1996 р. і закінчуючи 2005 р. Дані стосувались загалом України і Вінницької області зокрема. Аналізувались поширеність та захворюваність на хвороби системи кровообігу та смертність від них.
Проведений аналіз виявив рівні захворюваності основними формами ХСК та смертності від них в Україні і Вінницькій області, тенденції захворюваності і смертності. В роботі був вивчений кореляційний зв'язок показників захворюваності та смертності та деякими соціально-медичними показниками, які містяться в статистичних довідниках МОЗ України (питома частка сільського населення, забезпеченість матеріально-кадровими ресурсами, діяльність медичних закладів тощо). Кореляційний аналіз здійснено з використанням даних офіційної статистики за 2003 р.

Рис.2.1. Програма дослідження
В роботі був визначений характер зв'язку між зазначеними параметрами за допомогою розрахунку коефіцієнта парної кореляції (r).
Кореляційна залежність вивчалась за направленістю, силою та формою зв'язку.
Розрахунок коефіцієнту кореляції здійснювався за формулою:
,
де: x та y - варіанти порівнюваних варіаційних рядів;
dx та dy - відхилення кожної варіанти від своєї середньої арифметичної [12]
Сила зв'язку оцінювалась за шкалою:
r = 0,01- 0,29 (слабка)
r = 0,3- 0,69 (середня)
r = 0,7- 0,99 (сильна)
Була визначена ціла низка показників, що характеризують захворюваність для усієї статистичної сукупності та для окремих статевих, вікових і соціальних груп.
Це забезпечило основу подальшого поглибленого дослідження, що й стало наступним етапом нашої роботи.
Для проведення дослідження був обраний Бершадський район. Це типовий сільський район Вінницької області, яка в свою чергу має одну з найвищих в Україні частку сільського населення - 52,6%. Проведено вибіркове статистичне дослідження гніздовим методом - з усієї сукупності жителів району були відібрані групи (найбільш типові за віковим і статевим складом населені пункти), які в подальшому вивчались суцільним методом. Для розрахунку необхідного об'єму вибірки використали формулу:

де: n - необхідна чисельність вибірки;
t - критерій достовірності;
W - оцінка частки;
? - гранична похибка.
Вибірка склала 6695 сільських мешканців або статистичних одиниць. Репрезентативність вибірки була досягнута як використанням на певному етапі суцільного методу збору інформації, так і розрахунком необхідного її об'єму.
Чисельність вибіркової сукупності розраховувалась за період 1986-1988 рр. та 2002-2004 рр., проте отримані дані не мали суттєвих розбіжностей. Порівняння здійснювались з даними офіційної статистики захворюваності населення України за 2003 р. (суцільне статистичне спостереження).
На даному етапі дослідження були використані різні методи збору медико-статистичної інформації: безпосередня реєстрація, документальний облік, викопіювання, опитування та анкетування. Дані вносились у спеціально розроблені статистичні карти (Додаток А).
Із медичних документів - індивідуальних карт амбулаторного хворого та історій хвороби - на карту були винесені дані отримані при зверненні жителів за медичною допомогою. Під час звернень окрім об'єктивного клінічного обстеження були зроблені такі допоміжні обстеження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, вимірювання артеріального тиску (із 7 р.), визначення ЕКГ (із 30 р.), вимірювання очного тиску (із 40 р.), флюорографія (із 12 р.). При показах проводились інші допоміжні обстеження.
Соціологічні дані були зібрані шляхом опитування та анкетування під час подворових обходів.
Дослідження було 2-х етапним та охоплювало періоди 1986-88 рр. та 2002-2004 рр.
На основі заповнених статистичних карток та за допомогою прикладного пакету статистичних програм STATISTICA 5.5 була сформована комп'ютерна база даних та проводились подальші розрахунки.
Наступним етапом дослідження було проведення оцінки факторів ризику ХСК у жителів сільського району, встановлення їх рангового місця та прогнозування захворюваності.
З використанням імовірнісних алгоритмів [13] нами були розроблені прогностичні таблиці ймовірностей захворюваності сільського населення хворобами системи кровообігу. Вони побудовані на нормуванні показників захворюваності хворобами системи кровообігу в межах кожного із вивчених факторів, ранжуванні факторів з допомогою вагових індексів і дискримінантних коефіцієнтів, що дало дуже близькі результати, та визначенні мінімальної та максимальної ймовірностей захворюваності. Детальна методика даного фрагменту дослідження викладена в розділі 4.
Враховуючи багатофакторний характер дослідження, постало питання про до