Ви є тут

Роль прозапальних цитокінів у прогресуванні діабетичної нефропатії.

Автор: 
Алексеєнко Роман Васильевич
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U002652
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
Наші дослідження проводились у пацієнтів, хворих на цукровий діабет типу 1 та
типу 2, ускладнений діабетичною нефропатією, які знаходились на стаціонарному
лікуванні у нефрологічному відділенні Харківського обласного клінічного центру
урології та нефрології (ХОКЦУН) ім. проф. В.І. Шаповала і ендокринологічному
відділенні Харківської обласної клінічної лікарні (ХОКЛ).
Стадії діабетичної нефропатії визначалися згідно класифікації C.E.Mogensen
(1983 р.), ступені хронічної ниркової недостатності - згідно наказу МОЗ України
№ 05/462 від 30.09.2003 року “Ступені хронічної ниркової недостатності в
залежності від швидкості клубочкової фільтрації та концентрації креатиніну
плазми”.
Обстежено 80 пацієнтів, хворих на цукровий діабет типу 1 і типу 2, ускладнений
діабетичною нефропатією на різних ступенях функціонального стану нирок, 36
чоловіків та 44 жінки, віком від 21 до 71 року; середній вік пацієнтів склав
48,7±12,8 років. Хворих на діабетичну нефропатію розподіляли на 4 групи в
залежності від функціонального стану нирок: у 20 хворих констатовано достатню
функцію нирок (І група), у 20 хв.– ХНН І ст. (ІІ група), у 20 хв. – ХНН ІІ ст.
(ІІІ група) і у 20 хв. – ХНН ІІІ ст. (ІV група).
В якості контрольної групи були обстежені 10 практично здорових осіб: 7
чоловіків та 3 жінки, середній вік котрих склав 22,7±3,5 років.Середня
тривалість ЦД становила – 14,9±6,5 років: у хворих на ЦД типу 1 – 16,9±4,4
років, а на ЦД типу 2 – 12,2±6,9 років. Розподіл пацієнтів згідно тривалості,
типу ЦД, статі, віку і ступеням ХНН представлено в таблицях 2.1 та 2.2 і на
малюнку 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл пацієнтів згідно тривалості, типу ЦД, статі та середнього віку
Тип цукрового діабету
Кількість пацієнтів
Пол
Середній вік, роки
Тривалість ЦД, роки
чоловічий
жіночий
ЦД типу 1
40
22
18
48,7±12,8
16,9±4,4
ЦД типу 2
40
15
25
12,2±6,9
Контрольна група
10
22,7±3,5
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ЦД, згідно ступеням ХНН
Тип ЦД
ХНН 0 ст.
ХНН І ст.
ХНН ІІ ст.
ХНН ІІІ ст.
ЦД типу 1
10
10
10
10
ЦД типу 2
10
10
10
10
Рис. 2.1. Розподіл хворих на ЦД в залежності від ступеню ХНН.
2.2. Клінічні методи дослідження
При розпиті усі пацієнти, хворі на цукровий діабет типу 1 та типу 2, скаржилися
на постійну спрагу, сухість в роті, задишку при фізичному навантаженні та у
спокою, набряки на нижніх кінцівках, нудоту, головний біль, слабкість. Найбільш
виразними скарги були у хворих на цукровий діабет типу 1, що свідчить про більш
важкий його перебіг. Розподіл клінічних скарг у хворих на цукровий діабет обох
типів представлено в порівняльній таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Характеристика скарг у хворих на цукровий діабет з ДН залежно від ступеня ХНН
Скарги у хворих на цукровий діабет з різними ступенями ХНН
ЦД типу 1
ЦД типу 2
n=10
n=10
ІІ
n=10
ІІІ
n=10
n=10
n=10
ІІ
n=10
ІІІ
n=10
1. Спрага
4
2. Сухість в роті
10
3. Задишка
10
10
10
4. Набряки
10
5. Нудота
8
6. Головний біль
8
7. Слабкість
10
10
10
10
10
10
8.Біль в поперековій ділянці
3
Симптоматична (вторинна) артеріальна гіпертензія спостерігалася у 74 пацієнтів
з цукровим діабетом та клініко-лабораторними ознаками діабетичної нефропатії
(при об’єктивному дослідженні виявлено зсув лівої межі серця вліво при
перкусії, акцент ІІ тону над аортою при аускультації серця, на ЕКГ та УЗД
спостерігалися ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночку), носила переважно
помірний та важкий характер (згідно класифікації артеріальної гіпертензії за
рівнем артеріального тиску Європейского товариства гіпертензії та Європейского
товариства кардиологів, 2003р.). М’яка артеріальна гіпертензія (до 140 та 95 мм
рт.ст.) була відзначена у 7 осіб, помірна АГ (до 160 та 100 мм рт.ст.) – у 25
осіб, важка АГ (до 180 та 110 мм рт.ст.) – у 22 осіб та висока АГ ( більш 180
та 110 мм рт.ст.) – 20 осіб.
У пацієнтів з цукровим діабетом типу 1 та ДН коливання цифр артеріального тиску
становили: при ХНН 0 ст. – САТ: від 90 до 180 мм рт.ст. (M±m = 145,0±22 мм рт.
ст.), ДАТ: від 60 до 110 мм рт.ст. (M±m = 88,5±12,5 мм рт. ст.); при ХНН І ст.
– САТ: від 130 до 180 мм рт.ст. (M±m = 157,0±16,4 мм рт. ст.), ДАТ: від 80 до
100 мм рт.ст. (M±m = 96,0±5,6 мм рт. ст.); при ХНН ІІ ст. – САТ: від 120 до 220
мм рт.ст. (M±m = 162,5±18,5 мм рт. ст.), ДАТ: від 80 до 120 мм рт.ст. (M±m =
101,0±11,2 мм рт. ст.) та при ХНН ІІІ ст. – САТ: від 130 до 220 мм рт.ст. (M±m
= 176,0±20 мм рт. ст.), ДАТ: від 80 до 120 мм рт.ст. (M±m = 96,0±9,6 мм рт.
ст.). Спостерігається тенденція до підвищення артеріального тиску у хворих на
ЦД типу 1 з ДН при прогресуванні ХНН (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Показники артеріального тиску у хворих на ЦД типу 1 з ДН
Артеріальний тиск, мм.рт.ст.
ХНН 0 ст.
n=10
ХНН І ст.
n=10
ХНН ІІ ст.
n=10
ХНН ІІІ ст.
n=10
САТ
145,0 ± 22
157,0 ± 16,4
162,5 ± 18,5
176,0 ± 20
ДАТ
88,5 ± 12,5
96,0 ± 5,6
101,0 ± 11,2
96,0 ± 9,6
У пацієнтів з цукровим діабетом типу 2 та ДН коливання цифр артеріального тиску
становили (табл. 2.5): при ХНН 0 ст. – САТ: від 110 до 200 мм рт.ст. (M±m =
154,0±22 мм рт. ст.), ДАТ: від 70 до 100 мм рт.ст. (M±m = 85,0±7 мм рт. ст.);
при ХНН І ст. – САТ: від 110 до 240 мм рт.ст. (M±m = 178,0±26 мм рт. ст.), ДАТ:
від 70 до 130 мм рт.ст. (M±m = 103,0±11,6 мм рт. ст.); при ХНН ІІ ст. – САТ:
від 150 до 210 мм рт.ст. (M±m = 187,0±19,6 мм рт. ст.), ДАТ: від 80 до 120 мм
рт.ст. (M±m = 103,0±11 мм рт. ст.) та при ХНН ІІІ ст. – САТ: від 160 до 200 мм
рт.ст. (M±m = 185,5±9,6 мм рт. ст.), ДАТ: від 90 до 120 м