Розділ 2
Експериментальне дослідження готовності майбутніх учителів музики до виховання
у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної
творчості
Методика дослідження готовності студентів до виховання морально-естетичних
почуттів
На основі аналізу теоретичних джерел щодо готовності майбутнього педагога,
сучасних підходів до розуміння сутності професійної педагогічної підготовки ми
прийшли до висновку, що комплексний характер підготовки вчителів музики до
виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної
музичної творчості забезпечують взаємопов’язані між собою компоненти, які ми
розглядали як критерії: морально-естетичний, емоційно-мотиваційний,
когнітивний, процесуально-операційний (рис.2.1.).
Зазначена підготовка становить собою складну, упорядковану, цілісну
багато-структурну динамічну систему, що функціонує відповідно до мети, завдань
та принципів професійно-педагогічної підготовки, спрямовується на формування
системи знань, умінь та навичок студентів, розвиток їх творчого підходу до
виховної діяльності і підпорядковується меті – формуванню їхньої готовності до
виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної
музичної творчості.
Ця підготовка включає ефективні умови, засоби, матеріали, технології і
здійснюється в результаті цілісного педагогічного процесу, забезпечуючи
формування готовності майбутнього вчителя до професійно-творчої діяльності.
Визначальним у зазначеній системі підготовки вважаємо морально-естетичний
компонент розвитку особистості, який включає в себе морально-естетичну основу
життєдіяльності і є носієм знань, загальнолюдських цінностей, національних
культурних надбань, формує духовно-моральну і естетичну культуру майбутнього
вчителя музики. Проявом морально-естетичного компоненту є гуманне ставлення до
дітей, усвідомлення свого обов’язку вчителя-вихователя перед суспільством,
переживання і відповідальності за виховання і розвиток особистості кожної
дитини. Основою цього компоненту є його моральна й естетична спрямованість. Він
пронизує когнітивний, емоційно-мотиваційний та процесуально-операційний
компоненти, є інтеграційним ядром їх взаємозв’язку у підготовці майбутнього
вчителя музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів
засобами народної музичної творчості.
Рис. 2.1. Структурно-компонентний склад готовності вчителя музики
до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів.
Когнітивний компонент пов’язаний з накопиченням інформації інтелектуального
характеру, спрямований на оволодіння студентами знаннями, уміннями й навичками.
Він сприяє збагаченню системи професійно-педагогічних знань, розширенню
музично-естетичного кругозору, ознайомленню з морально-естетичною сутністю
народного музичного мистецтва, усвідомленню потенціалу музичного фольклору у
вихованні морально-естетичних почуттів, що складає основу творчої спрямованості
особистості майбутнього вчителя музики.
Емоційно-мотиваційний компонент інтегрує морально-естетичні почуття, сприяє
емоційному спілкуванню студентів з творами музичного фольклору, формує
готовність студентів до педагогічного спілкування, включає систему
професійно-значимих потреб, які спонукають до цілеспрямованої виховної
діяльності засобами української народної музичної творчості. Він пов’язаний з
емоційно-почуттєвим переживанням музично-фольклорної інформації, з
особистісно-значущим компонентом підготовки вчителів музики до виховання у
молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної
творчості. Цей компонент спрямований на емоційно-почуттєве ставлення студентів
до творів народного музичного мистецтва.
Процесуально-операційний компонент включає в себе систему практичних умінь і
навичок, які реалізовуються майбутніми вчителями музики в процесі виховання у
школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору: уміння
підготувати дітей до сприймання музики, емоційно і захоплююче розповісти про
неї; поглибити сприймання музики через аналіз засобів музичної виразності, за
допомогою яких створюється той чи інший настрій, характер музики, художній
образ; порівняти переживання, які закладені в музиці, зі своїми особистими,
вміти про них розповісти; оцінити творчу діяльність з позиції слухача,
виконавця, композитора. Він пов’язаний з творчим самовираженням студентів, яке
забезпечується синтезом музичної, хореографічної творчості, а також із власним
творчим компонентом підготовки вчителя до виховання у молодших школярів
морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.
Показниками емоційно-мотиваційного критерію на нашу думку є:
розуміння значущості української народної музичної творчості у вихованні
морально-естетичних почуттів молодших школярів (особистісний зміст використання
української народної музичної творчості у вихованні школярів;
ціннісні переваги манери виконання народних пісень (автентична, народна,
академічна);
емоційне задоволення морально-естетичною діяльністю засобами народної музичної
творчості.
Когнітивний критерій готовності майбутніх учителів музики у нашому дослідженні
забезпечується розумінням морально-естетичної сутності української народної
музичної творчості та усвідомленням її потенціалу у вихованні в молодших
школярів морально-естетичних почуттів.
Показниками процесуально-операційного критерію є:
оволодіння методами і прийомами виховання та діагностики у молодших школярів
морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості;
здатність творчо організовувати морально-естетичну діяльність засобами
муз
- Київ+380960830922