РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ
2.1. Ґрунтово-кліматична характеристика зони і погодних умов в роки досліджень
Польові дослідження проводили з 2004 по 2006 роки на землях Миколаївського інституту агропромислового виробництва УААН Жовтневого району Миколаївської області. Територія відноситься до агроґрунтової провінції Степ Південно-Український південного агрокліматичного району, що характеризується надходженням великої кількості фотосинтетичної активної радіації та родючими ґрунтами - це умови, що сприяють формуванню високобілкового зерна ярої пшениці.
Кліматичні умови. Клімат - континентальний, характеризується різкими та частими коливаннями річних і місячних температур повітря, великими запасами тепла та посушливістю.
Середньорічна температура повітря складає 8-10єС, найтеплішого місяця - липня - плюс 21-23 єС, а найхолоднішого - січня - мінус 3-5 єС. Суми позитивних температур вище 10 єС досягають 3200-3400 єС. Середня багаторічна тривалість безморозного періоду в повітрі - 195-205 днів. Весняні приморозки в середньому припиняються в першій декаді квітня, а найбільш пізні - на початку травня. Вегетаційний період починається в середньому з 20-31 березня, а закінчується 20-25 листопада. Тривалість вегетаційного періоду складає 230-240 днів, із коливаннями в окремі роки від 200 до 300 днів. У цілому, тривалість вегетаційного періоду та достатня кількість тепла забезпечують повне достигання ярої пшениці, необхідна сума активних температур для якої знаходиться в межах 1400-1700о С, а число днів від сівби до повної стиглості 110-120 [156].
Середня багаторічна кількість опадів в південному агрокліматичному районі за рік складає 360-400 мм. Основну роль в накопиченні вологи в ґрунті відіграють осінньо-зимові опади, коли волога менше використовується рослинами та мало випаровується внаслідок невисоких температур повітря. Опади розподіляються протягом року нерівномірно, найбільш дощовим місяцем є липень, найбільш сухим - березень.
В регіоні спостерігається від'ємний водний баланс внаслідок високого випаровування [156]. У зв'язку із дефіцитом вологи практичне значення має встановлення в польових умовах критичного мінімуму вологозабезпеченості, вище якого ґрунтової посухи не буває. За даними П.М. Жуковського [61], цей мінімум за період вегетації ярої пшениці в степовій зоні становить 200 мм із можливими коливаннями, обумовленими сортовими відмінностями, рівнем агротехніки, властивостями ґрунту та розподіленням опадів за фазами розвитку. Середня кількість опадів за можливий вегетаційний період ярої пшениці (квітень-липень) в даному регіоні становить 171 мм, що на 17 % менше за мінімальну потребу. Отже, вологозабезпеченість - головний лімітуючий фактор, що знижує врожайність ярої пшениці.
Відносна вологість повітря в середньому за рік дорівнює 60-70 %, в літні місяці - 40-60 %. Щорічно спостерігаються слабкі, середні та інтенсивні суховії, а дуже інтенсивні - приблизно в 4 роках з 10. Інтенсивність суховіїв в окремі роки настільки велика, що в період генеративного розвитку зернових культур вони протягом 1-2 діб наносять непоправну шкоду врожаю.
Для спільної оцінки умов тепло- та вологозабезпеченості використовують гідротермічний коефіцієнт (ГТК), що характеризує відношення суми опадів до суми активних температур, зменшеної у 10 разів, за визначений проміжок часу. Середнє значення показника ГТК на півдні України за період активної вегетації знаходиться в межах 0,6-0,7 і вказує на перевищення випаровування над сумою опадів, що надходять з атмосфери [155].
Характерними особливостями зимового сезону є часті відлиги, нестійкість снігового покриву, відсутнього майже у 50 % зим. Середня висота його в лютому 3-6 см. Кількість днів із сніговим покривом - до 40. Промерзання ґрунту зазвичай починається в перших числах грудня. Середня глибина промерзання на кінець лютого 38-43 см. Повне відтавання ґрунту наступає в кінці другої - на початку третьої декади березня [116].
Весняний сезон відрізняє інтенсивне підвищення температури повітря - внаслідок чого весна наступає швидко та зазвичай буває короткою, біля 45 днів. Умовно за початок весни прийнята дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0є, а за кінець - перехід середньодобової температури повітря через +10є. Виходячи з цього, весняний період в середньому триває з 5 березня по 18 квітня. У цей час спостерігаються суховії та посухи. Найчастіше весняні посухи повторюються в квітні та першій і другій декаді травня, рідше вони мають місце в третій декаді травня.
Літо жарке, посушливе. За початок літнього періоду прийнята дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через +15є, припинення весняних приморозків у повітрі та на поверхні ґрунту. Тривалість літнього сезону до 5 місяців. В цей період випадає основна кількість опадів (70 %) переважно у вигляді злив, іноді з градом, та під впливом високих температур повітря волога швидко випаровується. Добовий максимум опадів нерідко досягає 60-70 мм. Зливи викликають вилягання посівів, утворення ґрунтової кірки, водну ерозію ґрунту. Наряду з цим доволі часто спостерігаються тривалі бездощові періоди [3].
Ґрунтовий покрив. Поверхня дослідної ділянки рівнинна із слаборозвинутим мікрорельєфом, з ухилом 1-1,7є південної експозиції. Ґрунтоутворюючою породою є лесовидні суглинки бурувато-палевого кольору, тонкопористі, ущільнені, насичені карбонатами кальцію. Ґрунтові води залягають на глибині більше трьох метрів.
Ґрунтовий покрив дослідної ділянки представлений чорноземами південними малогумусними пилувато-важкосуглинковими. Потужність гумусового горизонту - 30 см, гумусово-перехідного - 60 см. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рH 6,5-6,8), гідролітична кислотність в межах 2,00-2,52 мг екв. на 100 г грунту. Сума увібраних основ дорівнює 32-35 мг екв. на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами - 95,7 %. Наявність гумусу в орному шарі ґрунту - 2,92 % (по Тюріну), нітратного азоту - 15,3 (по Кра
- Київ+380960830922