РОЗДІЛ 2
КЛАСИФІКАЦІЙНІ СХЕМИ В СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СЕРВІСАХ
2.1. Вступ
Аналіз бібліотечної технології виявляє, що ієрархічні класифікації використовуються практично у кожному технологічному процесі і операції, це обумовлено різноманітністю виконуваних ними функцій [36]:
* систематизація документальних потоків;
* індексування документів і запитів;
* організація довідково-бібліографічного апарату (ведення систематичних та електронних каталогів);
* забезпечення довідково-інформаційного обслуговування;
* рубрикація традиційних інформаційних видань та їх машиночитаних аналогів.
Як зазначено у розділі 1 традиційні лінгвістичні засоби також відіграють суттєву роль у представленні, упорядкуванні та розкритті інформаційних ресурсів електронних бібліотек та Інтернету. зусилля провідних бібліотечно-інформаційних центрів спрямовані на представлення класифікаційних схем на новій технологічній основі, розгорнуто міжнародні та національні програми з розкриття та каталогізації ресурсів Інтернету, що передбачають використання традиційних бібліотечних схем [169; 196; 209; 215].
Справедливо зауважує Е. Р. Сукіасян (1999) [144; 145] - мови (а класифікаційні системи - це мови) розвиваються за своїми канонами. Вони послідовно проходять шлях від національних до міжнародних, набуваючи таким чином функції робочих мов, мов міжнаціонального спілкування. Спроби заздалегідь назвати деякі мови міжнародними (наприклад, есперанто) до успіху, як відомо, не призвели. Таким же чином розвивається і класифікаційна практика. Ясно, що краще знати декілька мов. Сьогодні спостерігається тенденція вирішити проблему за допомогою "єдиної класифікації", а якщо неможливо мати "єдину", то краще мати як можна меншу кількість систем класифікації. У своїй монографії Я. Л. Шрайберг висловлює наступний тезис: "Дана тенденція "подвійності" або "множинності" продовжує розвиватися і, не дивлячись на серйозні організаційні заходи, практичних кроків, спрямованих на уніфікацію інформаційно-бібліографічних схем, поки що мало" [164, 21].
Зважаючи на таку різноманітність класифікаційної практики, розглянемо та проаналізуємо найбільш поширені універсальні бібліотечні класифікаційні системи та приклади їх застосування у сучасних інформаційних сервісах за наступною схемою:
1. Основні характеристики.
2. Обсяг використання в інормаційних сервісах.
3. Лінгвістична сумісність.
4. Цифрова доступність.
5. Підтримка в актуальному стані.
Основними джерелами для проведення аналізу було обрано:
* Наукові публікації з питань класифікаційної практики:
* Джоан Мітчел (Головний редактор ДКД, OCLC);
* Катерини Михайлівни Зайцевої (Зав. відділом розробки та удосконалення інформаційно-лінгвістичного забезпечення, ДПНТБ Росії);
* Едуарда Рубеновича Сукіасяна (Головний редактор ББК, РДБ).
* Офіційна інформація основних видавців універсальних бібліотечних класифікацій:
* БАН (Бібліотека Російської Академії наук)
* Бібліотека Конгресу США Library of Congress
* ВІНІТІ (Всеросійський інститут наукової і технічної інформації)
* ДПНТБ (Державна публічна науково-технічна бібліотека Росії)
* Консорціум УДК [UDC Universal Decimal Classification Consortium]
* Онлайновий комп'ютерний бібліотечний центр [OCLC Online Computer Library Center]
* РДБ (Російська державна бібліотека)
* РНБ (Російська національна бібліотека)
* Науковий звіт "Роль класифікаційних схем у представленні та розкритті ресурсів Інтернету" [The role of classification schemes in Internet resource description and discovery] у рамках міжнародного проекту "Розвиток європейської інформаційної служби для науки та освіти" [DESIRE : Development of a European Service for Information on Research and Education (1998-2000)] (Англія, Нідерланди, Швеція) [196].
* Проект "ПРОМЕТЕЙ БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ" ГПНТБ СО РАН (ДПНТБ Сибірського відділення РАН
2.2. Десяткова Класифікація Дьюі (ДКД)
[Dewey Decimal Classification (DDC)]
2.2.1. Основні характеристики. Увага до Десятикової Класифікації Дьюі (ДКД) пояснюється тим, що ця система сьогодні є найбільш поширеною у світі та ідеально організованою з точки зору керування, розвитку, видання таблиць та ін.
ДКД було створено Мелвілом Дьюі у 1876 році, спочатку з метою тематичного упорядкування фондів малих бібліотек північноамериканських коледжей. У даний час використовується 21-е видання ДКД (Dewey Decimal Classification and Relative Index. Edition 21. Four volumes. 1996. Permanent paper, buckram binding).
Редакція ДКД з 1923 р. знаходилась у Вашингтоні, у Бібліотеці конгресу США, у підрозділі, що забезпечував щорічне індексування приблизно 100-120 тисяч назв нових надходжень. У 1988 р. видавництво OCLC "Forest Press" придбало права на ДКД у "Lake Placid Educational Foundation". Головний редактор і його помічники постійно працюють у контакті з систематизаторами. Напрями розвитку ДКД розробляє Editorial Policy Committee [Комітет редкційної політики]. Це міжнародний орган, до складу якого входять представники OCLC, Бібліотеки конгресу США, бібліотечних асоціацій США і Великобританії, спеціалісти з бібліотек різних типів. З певною періодичністю готуються нові видання англійською мовою, що стають еталонами для авторизованого ліцензованого перекладу іншими мовами. До того ж на декілька років уперед визначається програма розвитку [144].
ДКД теоретично знаходиться між двома класифікаційними системами: вона є більш гнучкою ніж Класифікація Бібліотеки Конгресу США і безперечно більш простою ніж УДК. Простота системи позначень індексів ДКД та тривале застосування бібліотечною спільнотою обумовили значну обізнаність з нею користувачів, особливо у США.
2.2.2. Обсяг