РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
За геотектонічним районуванням Волинське Полісся розташоване на Волино-Подільській плиті, у межах якої відбулося опускання кристалічних порід. Тому останні тут залягають на великій глибині і прикриті значними шарами порід третинного і четвертинного періодів завтовшки до 20 м і більше. Поверхневі відклади відзначаються різною потужністю. В основному це флювіогляціальні, моренні, давньоалювіальні та інші менше поширені відклади.
Рельєф Волинського Полісся рівнинний, із загальним нахилом топографічної поверхні на південний захід та середніми висотами 195 м над рівнем моря. Значною мірою на його формування вплинули води часів дніпровського зледеніння, тому тут переважають водно-генетичні форми рельєфу [55].
Що стосується клімату, то Волинське Полісся лежить у помірному кліматичному поясі. Його крайнє північно-західне положення у межах України визначає атлантико-континентальне перенесення повітряних мас, що формує помірний, вологий клімат з м'якою зимою, нестійкими морозами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною та осінню [66].
Ґрунти Волині за родючістю поступаються перед ґрунтами багатьох лісостепових і степових областей України. Основними їх типами є дерново-підзолисті, опідзолені, чорноземні, дернові та болотні, серед яких найбільшу площу займають дерново-підзолисті (35,5%) та болотні (23,2%).
Найбільші площі з дерново-підзолистими ґрунтами знаходяться у Камінь-Каширському, Маневицькому, Ковельському, Старовижівському, Любешівському, Ратнівському, Любомльському і Шацькому районах (вони і стали об'єктами наших досліджень). Для дерново-підзолистих ґрунтів характерна невелика глибина гумусового горизонту - 10-22 см. У їхньому механічному складі 85-92% припадає на пісок, що вказує на високу водопроникність та нездатність утримувати у верхніх шарах ту кількість вологи, яка надходить на поверхню ґрунту з опадами в осінньо-зимовий та ранньовесняний періоди, внаслідок чого потенційна можливість природної родючості ґрунтів лісовими насадженнями не завжди використовується повною мірою [226].
У понижених ділянках рельєфу, особливо у поліській частині області, сформувалися болотні, торфово-болотні та торфові ґрунти. Вони відрізняються між собою товщиною торфового шару: у болотних він найменший, місцями відсутній, у торфових - найтовщий, за 50 см [55].
Тобто, враховуючи викладене, сукупність кліматичних, гідрологічних та ґрунтових умов Волинського Полісся створює досить сприятливі передумови для росту й розвитку соснових насаджень у цій місцевості.
2.1. Особливості лісів регіону та загальна характеристика об'єктів дослідження
До основних лісоутворюючих порід на Волинському Поліссі (за даними Старовижівського, Любомльського, Ковельського держлісгоспів, Шацького національного природного парку та Ратнівського державного лісомисливського господарства) належать сосна звичайна (Pinus sуlvestris L.), береза повисла (Betula pendula Roth.), вільха чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.) та дуб звичайний (Quercus robur L.) (рис. 2.1).
Переважаючою лісоутворюючою породою є сосна звичайна, на яку припадає 63,3% вкритої лісовою рослинністю площі підприємств (рис. 2.1). У зв'язку з цим для Волинського Полісся особливо актуальним залишається питання формування високопродуктивних насаджень саме сосни звичайної.
Рис. 2.1. Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за породами
Розподіл соснових насаджень згаданих підприємств за типами умов місцезростання представлено на рис. 2.2. Типи лісорослинних умов, які становлять 2,0% або менше, об'єднані в одну групу з метою упорядкування складових рисунка. Переважаючими є свіжі та вологі субори (25,0 і 29,7% відповідно) та свіжі бори (19,2%) (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Розподіл площі соснових насаджень за типами лісорослинних умов
На рис. 2.3 показано розподіл площі соснових насаджень за класами бонітету.
Рис. 2.3. Розподіл площі соснових насаджень за класами бонітету
Досить значна частка соснових деревостанів зростає за ІІІ (15,1%) і IV та нижче класами бонітетів (7,4%), тобто близько четвертої частини насаджень мають незадовільні для господарства бонітети (рис. 2.3).
Розподіл соснових насаджень за повнотами наведено у табл. 2.1 та представлено на рис. 2.4.
Таблиця 2.1
Розподіл площі соснових насаджень за повнотами
ПоказникПовнотаРазомПовнота0,30,40,50,60,70,80,91,0Площа, га18,2276,61481,14366,816547,139585,97000,95770,275046,8
Слід відмітити, що на даний час в Україні переважають середньоповнотні насадження - їх 56,7% [71]. Для порівняння: за даними польського журналу "Las polski" [244], в Австрії і Німеччині середня повнота лісів - 0,89, а у лісах Баварії - 0,91. За даними М.Н. Зеленського [71], на Поліссі під деревостанами з повнотою 0,3-0,6 знаходиться 8-16%, а за нашими даними (див. табл. 2.1 та рис. 2.4) соснові насадження з такою повнотою у обстежуваних підприємствах займають 6142,7 га, або 8,2% від їх загальної площі [85].
Рис. 2.4. Розподіл площі соснових насаджень за повнотами
Для оцінки стану та продуктивності соснових насаджень Волинського Полісся нами було закладено 76 пробних площ. Їх закладали у найпоширеніших типах лісорослинних умов (а за рис. 2.2 це сухі та свіжі бори, свіжі та вологі субори) у насадженнях різного віку з метою охопити всі групи віку і всі переважаючі типи лісорослинних умов, а також у пристигаючих і стиглих насадженнях на сирих і мокрих суборах з метою оцінки впливу на їх продуктивність осушувальної меліорації, проведеної у 60-70-х роках минулого століття (табл. 2.2). Таксаційна характеристика пробних площ наведена у додатку А.
Найбільше пробних площ було закладено у свіжих та вологих суборах, значно менше - у сухих та свіжих борах (див. табл. 2.2). Пробні площі закладалися у такій пропорції тому, що на свіжі та вологі субори припадає 54,7% площі соснових насаджень, а на сухі та свіжі бори - 24,4% (див. рис. 2.2). На наше переконанн