Розділ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
На ріст, розвиток і формування урожаю сільськогосподарських культур мають сильний вплив грунтово-кліматичні умови зони. Вони визначають виникнення лімітуючих факторів у регіоні і зміни елементів технології вирощування культур. З метою оперативного управління для створення оптимальних умов росту і розвитку рослин [203].
2.1. Характеристика грунтово-кліматичних умов
Дослідження з впливу інокуляції насіння та позакореневих підживлень на формування урожаю бобів кормових проводили в умовах правобережного Лісостепу України упродовж 2002 - 2004 років.
Територія знаходиться між дельтами річок Дністер та Південний Буг, де є велика кількість приток, ярів та балок, що впливає на формування рельєфу та мікрокліматичних умов місцевості. На формування мікрокліматичних умов також впливали висота місцевості, рослинний покрив, грунти та водоймища [204].
За даними Вінницької агрометеорологічної станції, середня річна температура повітря становить 7,0 °С, а грунту - 8,4 °С. Температура повітря коливається від -5,6 до 18,5 °С, а грунту - від -6,1 до 22,5 °С [204, 205, 206, 207].
Кількість опадів із збільшенням висоти розміщення місцевості змінюється таким чином: на кожні 100 м висоти кількість опадів збільшується на 14 мм [206, 208]. Цей показник залежить від експозиції схилу, і напряму переважаючих вітрів, а розподіл опадів в зимовий період від рельєфу території. За однакової експозиції схилу і переважаючих вітрів товщина снігового покриву збільшується із збільшенням висоти місцевості [209, 210].
Кількість опадів на Поділлі залежить від атмосферної циркуляції. За середніми багаторічними даними кількість опадів за рік становить 634 мм з максимумом 852 мм і мінімумом - 452 мм [204].
На формування клімату Поділля істотно впливає Атлантичний океан, який зумовлює м'яку зиму та відносно прохолодне літо з достатнім зволоженням. Континентальне повітря арктичного походження знижує температуру в будь-яку пору року. Влітку іноді спостерігається надходження сухого континентального повітря помірних широт з Нижнього Поволжя чи Середньої Азії, що зумовлює жарку й суху погоду [204].
Атмосферна циркуляція є циклонічною. Над територією України упродовж року відбувається від 36 до 42 циклонів. Проте більшість з них місцевого походження. Центри руху циклонів рідко охоплюють Вінницьку область і тому основний вплив на погоду мають їх периферійні частини.
Циклони виникають в результаті зміни атмосферного тиску. Над територією України баричне поле представляє собою сідловину, тому Вінницька область розташована в антициклонічному ядрі, яке входить до системи азорського антициклону. Також на загальний стан розподілення тиску впливають циклони, які виходять з Середземного та Чорного морів [205, 211]. Атмосферний тиск в середньому становить 982,4 гПа, з коливанням від 966,6 гПа до 995,0 гПа [204].
Різниці тиску в горизонтальному напрямку викликають вітри. Розподіл напрямків вітрів протягом року залежить від впливу циклонів та антициклонів. На Вінниччині в зимовий період переважають південні, південно-західні та західні вітри, весною - північно-західні, південно-східні і східні, літом - північно-західні та західні, весною - західні та північно-західні [204].
Основною причиною атмосферної циркуляції є нерівномірне нагрівання земної поверхні сонячною радіацією, яка є основним джерелом всіх процесів і явищ, які відбуваються в атмосфері Землі і на її поверхні. Надходження сонячної радіації залежить від пори року та доби. Так, на широті Вінниці, зимою максимальна висота сонця опівдні становить 16 - 20°, тривалість дня 8 - 9 год, а влітку відповідно 52 - 62° і 15 - 16 год. Радіаційний баланс у Вінницькій області змінюється від 1800 МДж/м2 до 2000 МДж/м2 з півночі на південь [204].
У цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування та отримання високих врожаїв багатьох сільськогосподарських культур, в тому числі бобів кормових, які досить вимогливі до температури й вологості грунту.
2.2. Грунти дослідного поля
Дослідження з впливу інокуляції та позакореневих підживлень на формування урожайності бобів кормових проводили протягом 2002 - 2004 років на спільному дослідному полі Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Агрономічне та Вінницького державного аграрного університету.
Відповідно до геоморфологічних районувань України спільні поля Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції с.Агрономічне та Вінницького державного аграрного університету належать до території Придністровської височини і другого геоморфологічного району - Жмеринської височини.
Дослідження проводили на сірих опідзолених середньосуглинкових грунтах, які характеризуються низьким вмістом гумусу (1,97%). Вміст ввібраних основ становить 14,4 мг.-екв. на 100 г. грунту, гідролітична кислотність - 2,35 мг-екв. на 100 г грунту, рНсол. - 5,5.
Грунти характеризуються недостатньою кількістю органічних та мінеральних колоїдів, через що позбавлені агрономічно цінної структури. Вони схильні до запливання і утворення кірки, яка прискорює випаровування вологи, призводить до механічного пошкодження рослин і утруднює газообмін. Низька некапілярна шпаруватість цих грунтів робить їх нездатними забезпечити оптимальне для рослин співвідношення між водою та повітрям.
Характерною ознакою сірих опідзолених грунтів є їх низька біологічна активність, і як наслідок цього, не досить сприятливий для рослин поживний режим. В них мало легкогідролізованого азоту (лише 4,2 мг.-екв. на 100 г. грунту), обмінного калію, якого (в гумусово-елювіальному горизонті лише 12,4 мг.-екв. на 100 г. грунту). Вміст рухомого фосфору у верхньому горизонті становить 11,7 мг.-екв. на 100 г. грунту.
2.3. Характеристика гідротермічних умов у роки проведення досліджень
Помірно-континентальний клімат гарантує отримання рослинами достатньої кількості тепла та вологи для росту та р