Ви є тут

Закономірності формування стійкості до вилягання різних за морфотипом сортів гороху

Автор: 
Василенко Антоніна Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U003447
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-метеорологічні умови проведення дослідів
Дослідне господарство Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН "Елітне", в селекційній сівозміні якого в 1997-2002 роках проводили досліди, розташоване в Харківському районі Харківської області в східній частині Лівобережного Лісостепу України.
Ґрунти - потужний слабко вилужений чорнозем з грудкувато - зернистою структурою на пилувато-суглинковому лесі, з товщиною гумусного шару 75 см і більше. Реакція ґрунтового розчину - слабко-кисла (рН 5,7-6,0). При цьому вміст гумусу в орному горизонті становить 5,9-6,2%. Максимальна гігроскопічність ґрунту коливається від 8 до 10 % [161].
Кліматичні умови в зоні проведення досліджень є помірно континентальними. Найбільш висока температура спостерігається в липні - до +21,50С, а найнижча - в січні (-70С). Середньорічна температура повітря складає +70С. Вегетаційний період 120-210 діб. Сума активних температур - в середньому 3106О. Річна кількість опадів коливається від 457 до 568 мм. Весняний період відрізняється невеликою кількістю опадів, переважають південно-східні вітри. Найбільша частина опадів приходиться на червень, близька до неї - в липні і серпні. Однак і в цей період нерідко буває посуха. Середня тривалість вегетаційного періоду гороху становить 90 діб [162, 163].
Метеорологічні умови впродовж вегетації гороху 1997-2002 років відрізнялись досить значними коливаннями режимів температур і опадів, що є характерним для регіону і дозволяє одержати об'єктивні результати за всіма розділами досліджень.
В 1997 році період вегетації за температурним режимом практично не відрізнявся від багаторічних показників (рис.2.1).
Кількість опадів за декадами була розподілена таким чином - у травні в 1 і 2 декаду практично не було опадів (рис 2.2). Але в 3 декаді травня, весь червень і липень кількість опадів значно перевищувала середні багаторічні. Такі погодні умови дозволили рослинам гороху досить швидко набрати велику вегетативну масу, що призвело до вилягання вже наприкінці фази цвітіння.

Рис. 2.1. Температурний режим вегетаційного періоду гороху 1997 р., 0С
Рис. 2.2. Подекадний розподіл опадів за період вегетації гороху у 1997 р., мм.

Вегетаційний період 1998 року відрізнявся посушливою і жаркою погодою (рис. 2.3 і 2.4). За червень (з 1 по 28) випало лише 6,8 мм опадів при багаторічній нормі - 65,7 мм.
Середньодобова температура повітря в першу і другу декаду червня була від 25,0 до 29,8оС, максимальна температура в окремі дні цього періоду досягала 36,7оС. Фази бутонізації і цвітіння прийшлися як раз на цей посушливий і жаркий період, що скоротило тривалість цвітіння до 4-6 діб. Формування і налив бобів також проходили під значним впливом високих
температур і практичної відсутності опадів, що призвело до різкого зниження
урожаю внаслідок поганого наливу насіння і зниження виповненості бобів
Рис. 2.3.Температурний режим вегетаційного періоду гороху 1998 р., 0С
Рис. 2.4. Подекадний розподіл опадів за період вегетації гороху у 1998 р., мм.

В 1999 році у період вегетації гороху спостерігалося декілька екстремальних факторів, що призвело наприкінці до дуже низького урожаю зерна гороху (рис. 2.5 і 2.6). Низькі середньодобові температури в другій i третій декаді квітня обумовили пізні сходи, яки потім потрапили в довгий посушливий період. Сильний заморозок 5-6 травня, коли температура повітря знизилася до - 7-8оС, пошкодив не тільки нижні листки більшості рослин гороху, які знаходилися в фазі 3-4 листків, а й точку росту, що негативно вплинуло на закладку генеративних органів. Посушлива і жарка погода, яка встановилася на початку червня і тривала практично до кінця періоду вегетації і град, який пройшов 20 червня, пошкодивши на 80% рослини гороху, також мало сприяли формуванню високого урожаю.

Рис. 2.5. Температурний режим вегетаційного періоду гороху 1999 р., 0С
Рис. 2.6. Подекадний розподіл опадів за період вегетації гороху у 1999 р., мм.

Оптимальний температурний режим і достатня кількість опадів впродовж вегетаційного періоду 2000 року сприяли розвитку рослин гороху і отриманню максимальної урожайності зерна за останні декілька років (рис. 2.7 і 2.8). Висока середньодобова температура повітря при достатній кількості вологи в грунті обумовили появу дружніх сходів. Оптимальний температурний режим в наступні фази вегетації сприяв розвитку рослин гороху. Дощі наприкінці травня добре вплинули на зав'язування насінин в бобі та налив. Посушлива друга декада липня на фоні підвищеної температури повітря сприяли дружності дозрівання насіння гороху.
Погодні умови 2001 року в цілому склалися сприятливо для росту і розвитку рослин гороху (рис. 2.9 і 2.10)
Рис. 2.7. Температурний режим вегетаційного періоду гороху у 2000 р., 0С
Рис. 2.8. Подекадний розподіл опадів за вегетаційний період гороху в 2000 р., мм.

Вегетаційний період 2001 року, порівняно з попередніми роками, відрізнявся деяким перезволоженням в початковий період вегетації гороху. Так, в квітні і червні було відповідно 15 і 19 діб з опадами. В червні, коли рослини гороху були у фазі цвітіння і найбільш інтенсивно зростали, опадів випало 114 мм при порівняно низьких температурах повітря. Високі температури на фоні достатніх запасів вологи в грунті сприяли дружному дозріванню зерна.
Такі різко контрастні умови вегетації дозволили, з одного боку, відібрати селекційні форми, які у вологих умовах менш зростають та вилягають, а з другого боку - відібрати більш стійкі до високих температур повітря в період формування бобів і насіння.

Рис. 2.9. Температурний режим вегетаційного періоду гороху у 2001 р., 0С
Рис. 2.10. Подекадний розподіл опадів за вегетаційний період гороху в 2001 р., мм

Погодні умови в 2002 році, порівняно з 2001 роком, були діаметрально протилежними (рис. 2.11 і 2.12). Так, якщо у 2001 році початков