РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Обґрунтування реконструкції приміщень для утримання великої рогатої худоби
Стан аграрного сектору економіки України за останнє десятиліття зазнав значних змін, що обумовлено зміною форм власності на засоби виробництва у більшості господарств, які займаються виробництвом продукції тваринництва. Значна частина підприємств, що спеціалізувались на виробництві молока та яловичини, перетворилась на дрібні селянські та фермерські господарства, які займаються вирощуванням худоби та виробництвом молока.
У той же час в сільськогосподарських підприємствах залишилась значна кількість приміщень для утримання великої рогатої худоби, які використовуються в незначній мірі і потребують не лише поточних ремонтів, але й реконструкції. З метою ефективного використання виробничих площ цих приміщень виникає проблема утримання в одному приміщенні різних статево-вікових груп великої рогатої худоби, а саме: лактуючих та сухостійних корів, телят різного віку, нетелів. Це створює ряд проблем для тварин і в першу чергу забезпечення оптимальних гігієнічних умов їх утримання в приміщенні для різних статево-вікових груп з різним фізіологічним станом. Ці проблеми також ускладнюються через недотримання параметрів мікроклімату приміщень, порушення роботи вентиляційних систем, підвищення мікробного забруднення повітря та рівня виробничих шумів, що веде до зниження резистентності тварин, їх продуктивності та якості продукції.
Тому вдосконалення існуючих та розробка нових способів утримання сухостійних корів, новонароджених телят, лактуючих корів, нетелів є однією з важливих наукових і практичних проблем, що може бути вирішена шляхом реконструкції існуючих типових корівників, призначених для сумісного розміщення різних статево-вікових груп великої рогатої худоби.
Розробку цих способів необхідно вести з урахуванням сучасних нормативів до утримання великої рогатої худоби з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог до мікроклімату приміщень.
2.2. Схема та умови проведення досліджень
Дослідження по вивченню впливу мікроклімату за різних способів утримання сухостійних корів на їх поведінку, молочну продуктивність після отелення, якість молока, живу масу новонароджених телят та роботи з розробки проектів стійл та комбібоксів і реконструкції тваринницьких приміщень проведено протягом 1997-2002 років в умовах ТОВ СОП "Михайлівське" Вінницького району, Вінницької області.
Метою першого етапу досліджень була розробка проектно-технологічних рішень та проведення реконструкції тваринницьких приміщень, призначених для утримання дійних та сухостійних корів (1997 р.) (рис. 2.1).
Пошук способів утримання сухостійних корів проведений відповідно до ВНТП-АПК-01.05 (скотарські підприємства) та діючих технологій виробництва молока. Згідно вимог ВНТП рекомендовано утримувати сухостійних корів безприв'язно в окремому приміщенні на глибокій підстилці. Реконструкцією двох виробничих приміщень передбачалось утримувати сухостійних корів в ізольованих секціях безприв'язно з годівлею і відпочинком у комбібоксах та прив'язно у стійлах, розміри яких розраховували відповідно промірів тіла глибокотільних корів з врахуванням їх живої маси.
Розмір секцій приміщення для групового безприв'язного або прив'язного утримання сухостійних корів обґрунтовували виходячи із розмірів стійла на одну голову, при його ширині 1,5 м. Розрахунки показали, що для утримання 50 корів із закінченим циклом виробництва молока потреба в скотомісцях для сухостійних корів складає 10. Виходячи із цього розраховували ширину окремої секції приміщення, яка склала 15 метрів, а глибина - 3,5 м (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Загальна схема розміщення різних статево-вікових груп великої рогатої худоби після реконструкції корівника
1- безприв'язне утримання сухостійних корів; 2- прив'язне утримання сухостійних корів; 3- прив'язне утримання сухостійних корів разом з дійними; 4- місце утримання різних статево-вікових груп худоби; 5- приміщення для обслуговуючого персоналу; 6- приміщення для зберігання кормів; 7- приміщення для зберігання підстилки; 8- приміщення для зберігання реманенту; 9- комбібокси; 10- ланцюгова прив'язь; 11- автонапувалки (АП-1); 12- вагова (РП-1Ш13С); 13- універсальний візок (ТУ-250); 14- транспортер (ТСГ-160).
Обладнання групових ізольованих секцій для сухостійних корів виконувалось із врахуванням мінімальних затрат на реконструкцію приміщень в умовах діючих підприємств з виробництва молока на фермах малої потужності. Враховували також необхідність застосування механізованої роздачі кормів існуючих систем водопостачання та способів видалення гною. В корівнику після реконструкції роздача кормів дійним коровам здійснювалась мобільно (КТУ-10), а для сухостійних корів за допомогою візків (ТУ-250). Гній із приміщення видаляли поверхневим транспортером ТСГ-160, а із ізольованих секцій - за допомогою візків на транспортер ТСГ-160. Напували корів водою за допомогою автонапувалок типу АП-1.
При влаштуванні ізольованих секцій гнойовий транспортер перенесли за їх межі, що зменшило його довжину на 15,5 м. Ізольовані секції створювали за рахунок відгородження частини площі приміщення (торцева частина) дерев'яними щитами, які мали розмір 3 ? 3,5 м. Закріплювали щити біля годівниць на дерев'яні стовпчики (0,15 ? 0,15 м). У кожному щиті передбачали по два отвори для роздачі кормів (0,5 ? 0,5 м). Основою секції слугував дерев'яний щит розміром 3,5 ? 3,5 м, обладнаний дверима (1,5 ? 2,0 м), який закріплювали до підлоги і стелі. В ізольованих секціях обладнували годівниці з розмірами: ширина - 0,7 м, висота передньої стінки - 0,35 м, задньої - 0,7 м. Відпрацьоване повітря з ізольованих секцій видаляли через вентиляційну шахту розміром 0,5 ? 0,5 ? 2 м. Приплив чистого повітря у секцію забезпечували шляхом обладнання між вікнами приміщення отворів припливних каналів розміром 0,4 ? 0,4 м, з регулюванням швидкості руху повітря.