Ви є тут

Інформаційне забезпечення планування зрошення за просторово розподіленими даними

Автор: 
Власова Олена Веніаміновна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003633
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природні умови та характеристика досліджуваних територій зрошення
Місце досліджень було вибрано на територіях зрошення, що є типовими за ґрунтовими, гідрогеологічними та господарськими умовами. Дослідження проводились у період 2001-2005 років на зрошувальних системах Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області та Джанкойського району Автономної Республіки Крим (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Оглядова карта-схема розташування досліджуваних територій: Кам`ясько-Дніпровського району Запорізької області, Джанкойського району АР Крим
2.1.1. Кам`янсько-Дніпровський район Запорізької області

Відповідно до районування території України [112, 113] Запорізька область та Кам`янсько-Дніпровський район відносяться до степової зони, що характеризується за багаторічними метеоданими недостатньою кількістю опадів та нерівномірністю їх розподілу по періодах року, високими температурами і низькою відносною вологістю повітря.
Основними елементами клімату є температура повітря і опади, що визначають умови формування і характер погоди району. За багаторічними метеоданими метеостанції Пришиб та Кам`янського метеопосту середньомісячна температура самого холодного місяця січня коливається від - 2,0 до - 4,0 0С, а самого теплого серпня + 23,9 0С. Період без морозів складає 160-175 днів. Весняні заморозки припиняються у другій декаді квітня. Сума температур вище 10 0С за вегетаційний період складає 3200 0С. Протягом зими переважають північні та східні вітри, а влітку - східні і південно-східні. Сила вітру в середньому за рік складає 3,8 м/с, але може набувати 10 - 15 м/с, що підвищує сухість повітря в літній період. Середня кількість опадів за вегетаційний період становить 244 мм, переважно у вигляді зливового характеру. Значна кількість таких інтенсивних і короткочасних опадів не може бути використана сільськогосподарськими культурами, що погано впливає на їх розвиток та продуктивність. Зими малосніжні з середньомісячною висотою снігового покриву 1-4 см. Середньомісячна вологість повітря в холодний період року становить 65 %, а у літній період 63-69 %.
У порівнянні з багаторічними метеоданими за 2002 рік випало атмосферних опадів на 85,6 мм менше, а температура повітря була на 0,1 0С вищою за середньо багаторічну норму. Це явище в значній мірі сприяло зменшенню запасів ґрунтової вологи та зниженню рівня ґрунтових вод практично на всій території Кам`янсько-Дніпровського району.
В геоморфологічному плані територія проведення експериментальних досліджень ускладнена неглибокою ерозійною сіткою річки Білозірки та широко розвиненими подами і степовими блюдцями, в яких мало місце акумулювання вод поверхневого стоку і високе (до двох метрів) стояння рівня ґрунтових вод.
Вплив іригаційних чинників на меліоративний стан зрошуваних та прилеглих до них земель і населених пунктів залежав від стану роботи горизонтального і вертикального дренажів.
За даними Запорізької гідрогеолого-меліоративної експедиції (ГГМЕ) Запорізького обласного виробничого управління меліорації та водного господарства Держводгоспу України на 1 квітня 2002 року, в сільських населених пунктах Кам`янсько-Дніпровського району глибина залягання рівня ґрунтових вод відповідала санітарним нормам, а гідрогеологічні та меліоративні умови на всіх зрошувальних системах і ділянках невеликих фермерських господарств були задовільними та сприятливими для ведення зрошуваного землеробства.
Основні чинники, під впливом яких відбувалось формування режиму ґрунтових вод у міжвегетаційний період 2001-2002 рр. на зрошуваних та прилеглих до них землях, а також в сільських населених пунктах дослідного району:
- гідрологічні (вплив поверхневих вод);
- геоморфологічні (рельєф території зрошувальних систем);
- водогосподарські (інтенсивність поливів);
- іригаційні (робота і технічний стан горизонтального і вертикального дренажів).
Зниження рівня ґрунтових вод практично на всій території зрошення району обумовлено зменшенням площ та водозабору на зрошення (7558 га у 2001-2002 рр. проти 17103 га в аналогічному періоді 2000-2001 рр., за даними ГГМЕ).
Ґрунти зрошуваного масиву в основному (на 80%) складають чорноземи звичайні, малопотужні, піщано-суглинкові і середньо-суглинкові. Ґрунти характеризуються невеликим вмістом органічних речовин в орному шарі ґрунту. Вміст гумусу не перевищує 2,0 %. Сума увібраних основ коливається від 17,5 до 23,5 мг-екв/100 г ґрунту. Ґрунти мало структурні і агрегація коливається в межах 43-50 %.
За природнокліматичними і гідрогеолого-меліоративними умовами територія району сприятлива для вирощування культур за умов зрошення [114, 115] і потребує оперативної оцінки ведення зрошення протягом вегетаційного періоду.
Кам`янсько-Дніпровський район характеризується загальною площею зрошення 27461 га, із них 4251 га займають невеликі фермерські господарства. В межах району розташовано п'ять зрошувальних систем (рис. 2.2): Північно-Рогачицька, Кам`янська, Іванівська, Благовіщенська, Лиманська. Технічне обслуговування і експлуатаційні роботи на держсистемах здійснюють Білозірське та Кам`янське районні управління водного господарства (РУВГ). Основним джерелом зрошення в районі є води Каховського водосховища, а для Кам`янської та Лиманської зрошувальних систем - води Білозірського. Показники: використання зрошуваних земель, водооблік та водопостачання, дані про зрошувальні мережі і господарства характеризують ведення зрошення у районі (табл.2.1-2.4).

Рис. 2.2. Схема розташування зрошувальних систем та меж господарств
Кам`янсько -Дніпровського району Запорізької області
Таблиця 2.1
Використання зрошуваних земель Кам`ясько-Дніпровського району і їх меліоративний стан (за даними Кам`янського РУВГ та ГГМЕ Запорізької області), 2002 р.
Зрошувальні
системиНаявні
посівні
площі, га
Зрошувані площі, гаМеліоративний стан, га
добрийзадо-вільнийнезадо-вільнийПівнічно-Рогачицька1746183768061315-Кам`янська 4041