РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
На першому етапі за матеріалами гінекологічних відділень Львівської обласної клінічної лікарні, Львівської комунальної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та Львівського обласного перинатального центру за період з 1997 по 2000 рр. проведено ретроспективний аналіз 388 історій хвороб жінок із самовільним перериванням вагітності у І триместрі, з яких 88 (22,7 %) спостережень склали випадки пухирного занеску.
На другому етапі роботи проведено консультування, обстеження та стаціонарне лікування 196 пацієнток, які перебували у гінекологічних відділеннях Львівського державного обласного перинатального центру у 2003 - 2005 роках. Враховуючи подібність клінічної симптоматики невиношування вагітності та пухирного занеску, у дослідження були включені хворі з невиношуванням вагітності та ГТХ.
Першу групу склали 59 хворих з пухирним занеском (відповідно до класифікації ГТХ), які перебували під спостереженням протягом двох - чотирьох років після евакуації ПЗ.
У другу групу віднесли 57 вагітних із пухирним занеском в анамнезі. Відповідно до підготовки до даної вагітності пацієнтки були розподілені на дві підгрупи: 2А підгрупа - 33 вагітних, які отримували прегравідарну підготовку до планованої вагітності (з них 15 - пацієнтки з першої основної групи); 2В підгрупа - 24 вагітних з не планованою вагітністю.
Третю групу склали 30 жінок із вагітністю, що не розвивається.
У четверту групу увійшли 50 вагітних, що страждали на звичне невиношування вагітності. Відповідно до підготовки до даної вагітності пацієнтки були розподілені на дві підгрупи: 4А підгрупа - 30 вагітних, які отримували підготовку до планованої вагітності; 4В підгрупа - 20 вагітних з непланованою даною вагітністю, які не отримували прегравідарної підготовки.
Контрольну групу склали 25 вагітних з відсутністю гестаційних ускладнень, обтяженого гінекологічного та акушерського анамнезу.
Всі хворі, включені у дослідження, були у розквіті репродуктивного періоду у віці від 18 до 46 років, який в середньому складав 28,1 ± 4,5 років.
2.1. Методи обстеження жінок
Комплексне обстеження пацієнток включало загально-клінічні, апаратні, імуноферментні, імунологічні, мікробіологічні методи дослідження [62].
Вивчення соматичного статусу, об'єктивне загально-соматичне, клініко-лабораторне, гінекологічне обстеження та клінічне обстеження молочних залоз проводили рутинними методами.
Ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу проводили методами трансабдомінальної та трансвагінальної ехографії в режимі реального часу за стандартною методикою конвексними датчиками з частотою 2-5 МГц і 4-9 МГц на ультразвуковому апараті "SоnoAce 9900" [32, 136].
При проведенні сонографічного дослідження визначали чотири варіанти ультразвукової картини пухирного занеску [33, 51, 128, 129, 165, 214].
Аномальне плідне яйце з гіпоплазованою амніотичною порожниною без ембріону з асиметричним різким потовщенням хоріальної оболонки розглядали як перший варіант УЗ-картини.
При другому варіанті УЗ-картини візуалізували плідне яйце з наявністю амніотичної порожнини і ембріону, що за розмірами відповідають терміну вагітності, з різким потовщенням та сотистістю ворсин хоріону.
Для третього варіанту УЗ-картини характерною була наявність зменшеної амніотичної порожнини зі збереженням ембріону або маловоддя з наявністю плода, розміри яких не відповідають терміну гестації, присутність ділянок незміненого хоріону і ділянок з різким потовщенням та сотистістю ворсин хоріону.
Четвертий варіант УЗ-картини був представлений класичною картиною "снігової бурі", коли в порожнині матки при відсутності зародку виявлялась гомогенна дрібнозерниста тканина губчастої будови з підвищеною гідрофільністю.
При частковому ПЗ детально оцінювали морфологічні особливості плода, кількість навколоплідних вод. Плацентографія була спрямована на визначення локалізації, розмірів та ехографічної структури плаценти, патологічних змін у ній [42, 214].
Гормональні дослідження поза вагітністю включали визначення рівнів гонадотропних гормонів гіпофізу - фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ), пролактину (ПРЛ), стероїдних гормонів яєчників - естрадіолу (Е2), прогестерону (П), хоріонічного гонадотропіну (ХГ) у сироватці крові імуноферментним методом з використанням тест-систем "Вектор-Бест" (Росія) та "Hoffman la Roche" (Франція) на 22-24 день менструального циклу (МЦ) .
Визначення гормонів фетоплацентарного комплексу (ФПК) у сироватці крові вагітних - естріолу (Е3), прогестерону (П), плацентарного лактогену (ПЛ), ?-субодиниці хоріонічного гонадотропіну (ХГ) проводили імуноферментним методом з використанням тест-систем (ELISA KIT, DRG, USA; ІФА "Хема"; Алкор-Біо, Росія; "Прегнамон-стріп", ЗАО "Вектор-Бест", Росія) на стріповому імуноферментному аналізаторі "Stat Fax 303 Plus" (США). Для уникнення впливу коливань вмісту гормонів протягом доби кров для гормональних досліджень забирали в умовах фізіологічного спокою вранці натще, отриману при центрифугуванні сироватку зберігали у замороженому стані при - 20 ? С до проведення дослідження [68].
Кількісне визначення трофобластичного ?-1-глікопротеїну у сироватці крові проводили імуноферментним методом із використанням тест-системи "ТБГ-ІФА-Бест-стріп", ЗАО "Вектор-Бест" (Росія) [7, 118].
Комплекс імунологічних досліджень включав фенотипування лімфоцитів методом проточної цитометрії на цитометрі FACScan (фірма Becton Dickenson, Coulter, Daco) з використанням наборів моноклональних антитіл до СD3+, СD4+, СD8+, CD4+/CD8+, СD16+ СD19+, мічених флуоресцентними мітками (FITC, Phycoerytyn) [68].
Для верифікації інфікування герпес-вірусами досліджували титр антитіл IgМ, IgG у парних сироватках крові (тест-системи CMV IgM і IgG ELISA DSL, USA; HSV-II IgG і I IgM, Вектор-Бест, Новосибірськ, Росія). Типування цитомегаловірусу (ЦМВ), вірусів простого герпесу ІІ типу (ВПГ-ІІ) у пробах зі слизови