РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Вибір напрямків досліджень. Матеріал та методи досліджень
Дослідження хвороб хребта у собак та котів проводили поетапно за кількома напрямками (рис.2.1).
НАПРЯМКИ ТА ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯКлінічне обстеження тварин, що надхо-дили на амбулаторний прийом, та
визначення поширення хвороб хребта
Неврологічна, рентгенологічна та мієлографічна діагностика клінічних форм хвороб хребта. Формування дослідних та контрольних груп.
Клінічна апробація консервативних методів лікування хвороб хребта
Аналіз ефективності апробованих методів лікування
Рис. 2.1. Схема напрямків та етапів досліджень
Робота виконана протягом 2002-2005 років на кафедрі хірургії ім. проф. І.О. Поваженка факультету ветеринарної медицини ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету. Матеріалом для дослідження були собаки та коти, що надходили на амбулаторний прийом з травмами різної етіології у навчально-науково-виробничу клініку ветеринарної медицини Національного аграрного університету, державну лікарню ветеринарної медицини Солом'янського району м. Києва, Київську міську державну клініку ветеринарної медицини, приватні клініки ветеринарної медицини "Медісан" та "Чотири лапи". Всього за період досліджень до вищезгаданих закладів потрапило 1592 тварини, 379 з яких мали певні неврологічні дисфункції, а у 191 тварини, що склало 12%, були під час клінічного обстеження виявлені хвороби хребта (табл. 2.1., 2.2.).
Таблиця 2.1.
Кількість обстежених собак та котів
Клініки ветеринарної медицини2002 р.2003 р.2004 р.2005 р.Разом Кількість обстежених собак (чисельник) та котів (знаменник), які мали хвороби хребтаННВ клініка ветеринарної медицини НАУ3/45/56/63/617/21Державна лікарня ветеринарної медицини Солом'янського району
м. Києва7/64/22/52/715/20Київська державна клініка ветеринарної медицини11/63/114/108/526/32Приватна лікарня ветеринарної медицини "Чотири лапи"3/13/74/12/312/12Клініка ветеринарної медицини при ООО "Медісан"3/67/43/34/617/19Разом27/2322/2919/2519/2787/104 Усього тварин50514446191
Таблиця 2.2.
Кількість випадків хвороб різних відділів хребта
Клініки ветеринарної медицини Кількість випадків хвороб хребта у собак (чисельник) та котів (знаменник) Відділи хребта шийнийгруднийпоперековийкрижовийхвостовийННВ клініка ветеринарної медицини НАУ2/31/411/142/00/2Державна лікарня ветеринарної медицини Солом'янського району м. Києва3/21/48/151/11/1Київська державна клініка ветеринарної медицини6/23/415/121/31/2Приватна лікарня ветеринарної медицини "Чотири лапи"2/12/17/91/00/2Клініка ветеринарної медицини при ООО "Медісан"3/22/212/151/11/2Усього16/10
8,37%
5,23%9/15
4,71%
7,85%53/65
27,7%
34,0%6/5
3,14%
2,61%3/9
1,57%
4,71%Разом26,
13,61%24,
12,56%118,
61,78%11,
5,76%12,
6,29%
На підставі комплексної оцінки даних загального клінічного обстеження, а також неврологічних, рентгенологічних та мієлографічних досліджень визначали клінічні форми хвороб різних відділів хребта, формували піддослідні групи, проводили апробацію різних методів медикаментозного лікування та клінічними і лабораторними методами з'ясовували їх ефективність.
При загальному клінічному обстеженні хвороби хребта визначали на основі анамнезу, спостереження тварин в стані спокою та при рухах, результатів пальпації, а також інших методів дослідження.
Неврологічні дослідження з метою максимальної стандартизації результатів проводили на основі єдиної класифікації неврологічних проявів травм хребта і спинного мозку, яку було запропоновано у гуманній медицині Американською асоціацією АSIA [214]. Ця класифікація у 1992 році була прийнята міжнародним товариством параплегії й отримала визнання як стандарт неврологічної і функціональної класифікації пошкоджень спинного мозку. У своїх дослідженнях, враховуючи особливості досліджень тварин, в якості критеріїв стану спинного мозку ми з'ясовували рівень тактильної і больової чуттєвості [215, 216].
Рентгенологічні дослідження проводили для визначення наявності і характеру переломів хребців та оцінки ступеню розвитку кісткового мозолю за допомогою рентгенівського апарату 12П5 на радіографічних плівках ХРМ. Собак після премедикації фіксували на столі, підкладаючи у напрямку променів касети з плівкою розміром 18х24 см. Фокусну відстань тубуса для зйомки хребта встановлювали на відстані 80 - 100 см. Експозиція зйомки - 0,03 - 2 сек., при напрузі струму на трубці - від 35 до 65 кВ, анодному струмі від 5 до 150 мА та фокусній відстані 800 - 1000 мм.
Мієлографічні дослідження проводили для виявлення локалізації і ступеня компресії спинного мозку. При цьому контрастну речовину вводили субарахноідально шляхом атлантоокципітальної або люмбосакральної пункції. Процедуру проводили всім тваринам під загальною анестезією. Для контрастування субарахноідального простору ми використовували розчин йопроміду ("Ультравіст-370") із вмістом йоду 370 мг/мл [217 - 220].
Детально методику проведення клінічних, неврологічних, рентгенологічних та мієлографічних досліджень з метою діагностики хвороб хребта приведено у підрозділі 2.2 дисертації.
Ефективність різних методів консервативного лікування собак з хворобами хребта визначали в експерименті. Формування дослідних груп здійснювали перманентно протягом двох років досліджень. При цьому намагалися максимально керуватися принципом аналогів і до кожної групи відносили тварин з приблизно однаковими неврологічними порушеннями та рентгенологічними й мієлографічними змінами. Враховували також відсутність ускладнень, породу, вік тварин та їх стан.
Тварини дослідних та контрольної груп утримувались в однакових умовах стаціонару кафедри хірургії факультету ветеринар