РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Робота виконувалась у Державній установі "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (ДУ "ІПАГ АМНУ"). Лабораторні дослідження проводились у лабораторії ендокринології (зав. лабораторії - д-р мед.наук З.Б.Хомінська), патоморфології (зав. лабораторії - д-р мед.наук, проф. Т.Д.Задорожна) ДУ "ІПАГ АМНУ", клініко-імунологічній лабораторії Науково-практичного Центру ендокринної хірургії та трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Дослідження проводили в першій і другій половині вагітності та під час пологів.
Спостереження за хворими здійснювались спільно з ендокринологом, терапевтом і неонатологом, кожна вагітна консультувалась окулістом, невропатологом, нефрологом, а при необхідності і іншими спеціалістами.
При обстеженні хворих особливу увагу звертали на дані анамнезу захворювання, динаміку його розвитку до початку даної вагітності, наявність і поширеність ускладнень діабету та супутніх захворювань.
Використані для обстеження вагітних жінок методи є безпечними для матері і для плода, достатньо інформативними для об'єктивної оцінки функціонального стану різних органів і систем материнсько-плодового комплексу. Обстеження всіх вагітних жінок проведено за однаковими методами та з використанням одних і тих же апаратів, що виключає вплив можливої помилки, характерної для будь-якого неінвазивного методу дослідження, на достовірність результатів обстеження.
Розвиток патологічного процесу при широкому спектрі захворювань внутрішніх органів супроводжується гіперфункцією антитіл до фосфоліпідів (АФЛ), які розглядаються як родина аутоантитіл, що реагують з кардіоліпіном, та іншими фосфоліпідами.
Вважається, що при інсулінзалежному цукровому діабеті імунні механізми відіграють ключову роль, тому ми досліджували рівень АФЛ у сироватці крові вагітних, хворих на цукровий діабет І типу. Наявність у крові хворих на діабет таких антитіл може відігравати певну роль у розвитку резистентності клітин до інсуліну, їх з'єднанні з мембранами та мати вплив на функцію ендотеліальної системи судин.
Рівень антитіл до фосфоліпідів визначався за допомогою методу імуноферментного аналізу. У дослідженнях використовували препарати високоочищених фосфоліпідів: фосфатидилхолін (РС), фосфатидилетаноламін (РЕ), фосфатидилінозітол (РІ), фосфатидилсерин (РS), сфінгомієлин (SM), кардіоліпін (CL). Для проведення імуноферментного аналізу використовували набір антитіл "Nobiwell" до двох класів імуноглобулінів: Ig G, IgM ("Amеrsham Pharmacia Biotech", Великобританія).
Проведено дослідження окремих ланок системи гемостазу (тромбоцитарної, коагуляційної та фібринолітичної) в динаміці вагітності.
Стан тромбоцитарної ланки системи гемостазу досліджувався за допомогою [28, 29]:
а) методу підрахунку кількості тромбоцитів у мазках крові за Фоніо, (х109/л), мікроскоп МБІ-15;
б) середній об'єм тромбоцитів, фл; ширина розподілення тромбоцитів по об'єму, %; тромбокріт, % (визначали на гемоаналізаторі ВС-3000 Plus);
в) методу АДФ - індукованої агрегації тромбоцитів з визначенням її індексу за Вайсом [71], %.
Для оцінки стану прокоагулянтної ланки визначали такі показники [28, 29]:
в) протромбіновий індекс (ПТІ) за A.J.Quick (1935), %;
г) час рекальцифікації, с;
г) концентрацію фібриногена за методом Р.А.Рутберга (1961) [71], уніфікованим науково виробничою фірмою "Simko LTD", м.Львів, (г/л);
ж) вміст продуктів паракоагуляції - пробою на розчинний фібрин (фіброноген В) за методом Cummine et Lyons (1948) [71], (+, -).
Для оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу проводили дослідження вмісту гормонів (плацентарного лактогену, естріолу та прогестерону) в крові матері, а також аналіз кольпоцитограм вагітних.
Вміст естріолу і прогестерону в крові вивчався імуноферментним методом за допомогою наборів фірми "Amersham Pharmacia Biotech" (Великобританія) згідно інструкції, що додається.
Радіоімунологічний аналіз вмісту плацентарного лактогену в крові та в амніотичній рідині проведений за допомогою наборів Інституту біоорганічної хімії АН Білорусі РІО-ІНС-ПГ-125j.
Забарвлення мазків, узятих для кольпоцитології, виконувалось за методом Шорра. Для кількісної оцінки кольпоцитологічних даних обчислювали індекси: дозрівання (ІД), каріопікнозу (ІК) та еозинофілії (IE). Визначення типів піхвових мазків здійснювали за загальноприйнятою класифікацією кольпоцитограм для вагітних.
Усі імунологічні дослідження проведені за методиками, викладеними в інструкціях до наборів реагентів.
Для оцінки стану плода записували кардіотокограму, використовуючи при цьому кардіомонітор фірми "Biomedica" (Італія).
Обчислювали такі показники: базальну частоту серцевих скорочень (БЧСС), амплітуду миттєвих осциляцій (AMО), кількість, амплітуду й тривалість акцелерацій, частоту й тривалість децелерацій. Обстеження хворих за допомогою кардіотокографа проводили протягом 30 хвилин через день, а за необхідності щоденно, починаючи з 32 тижнів вагітності. З метою інтерпретації кардіотокограм використовувалась бальна система оцінки Fisher W.M. [212].
Для спостереження за розвитком плода та оцінки його стану використовували ультразвукове сканування плода й плаценти в динаміці вагітності. При цьому вимірювали біпарієтальний розмір головки (БПР), середній діаметр живота (СДЖ) і середній діаметр грудей (СДГ), визначали швидкість щотижневого приросту вказаних параметрів [7, 11, 98].
З метою характеристики стану плода встановлювали його біофізичний профіль (БПП) за A.M.Vintzileos і співавт. (1983) [257], який є сумою балів п'яти параметрів життєдіяльності плода: нестресовий тест (НСТ), дихальних рухів плода, рухів тіла та кінцівок плода, тонусу плода й об'єму амніотичної рідини. Кожний компонент оцінюється від 0 до 2 балів. Загальна оцінка 7-10 балів свідчить про задовільний стан плода, 5-6 балів - підозрілий тест, вим