РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Дослідження проводили протягом 2003-2005 рр. в Інституті овочівництва і баштанництва і Черкаському інституті агропромислового виробництва УААН, які знаходяться в різних регіонах Лісостепової зони України.
Лісостеп України простягається з південного заходу на північний схід від передгір'я Карпат до західних відрогів Середньо - Руської височини. З особливостями циркуляції повітря та радіаційними умовами пов'язано розподіл температур повітря, які влітку помітно знижуються з південного сходу на північний захід [172]. Лісостеп відрізняється своєрідною ландшафтною структурою, складним чергуванням природних комплексів з опідзоленими ґрунтами, які сформувалися під широколистяними лісами та природними комплексами з типовими глибокими чорноземами. За особливостями ландшафту Лісостепова зона поділяється на чотири провінції: Західноукраїнську, Дністровсько-Дніпровську, Лівобережно-Дніпровську, Середньо-Руську. Вони відрізняються між собою нерівномірним зволоженням (кількість опадів протягом року в межах 450-650 мм, коефіцієнт зволоження на заході 2,8, у Південно-східній частині - 1,3), наростанням континентальності клімату з заходу на схід і чергуванням височин та низинних рівнин [128, 132].
Та частина Лісостепу, де проводили досліди (Смілянський район Черкаської області), представляє собою Дніпровську терасову рівнину, а на сході (Харківський район Харківської області), Придністровська низина змінюється відрогами Середньо-Руської височини [2]. Отже, Харківська область розташована в Південно-східному регіоні Середньо-Руської, а Черкаська - в Центральному регіоні Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції.
Агрокліматичні відмінності цих регіонів, за даними багаторічних спостережень, наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Агрокліматичні умови двох регіонів Лісостепової зони (багаторічні дані Харківського і Черкаського метеопунктів)
ПоказникиПівнічно-східний
(Харківський район)Центральний
(Смілянський район)Температура вище 00С, дні235-240240-245Температура вище 50С, дні195-200200-205Температура вище 100С, дні155-160160-165Температура вище 150С, дні110-115110-115Середня тривалість періоду без морозу, дні150-160160-170Річна сума температур вище
100С2600-27602600-2800Сума активних температур, 0С13001450Загальна кількість опадів за рік, мм450-550500Коефіцієнт зволоження1,3-1,91,4-2,0Сніговий покрив, см15-2025-30Тривалість снігового покриву, дні90-105105-110Абсолютна височина, м175200Грунтсередньо-гумусний чорноземреградований чорноземВміст гумусу6,53,2
Виходячи з наведених даних можна відмітити, що клімат Черкаської області характеризується як південно - лісостеповій. Йому властиве більш тепле літо і менш прохолодна зима, ніж у Харківській області. Середня багаторічна сума активних температур (вище 100С) і період без морозів більший на 1500С. Для клімату Харківської області характерне деяке збільшення континентальності (абсолютний мінімум температури коливається від -310С до -410С).
Середня тривалість безморозного періоду у Харківській області на 10 днів коротша, ніж в Черкаській (160 - 170 днів). Середні дати останнього весняного заморозку, який впливає на строки висадки розсади томата у ґрунт, відмічаються у Харківській області від І декади квітня до ІІІ декади травня, інколи навіть І декада червня, у Черкаській до - ІІ декади квітня.
Ґрунт дослідних ділянок Північно-східного Лісостепу - середньо-потужний. Гумусний горизонт однорідного забарвлення - 34-54 см, перехідного - 95-105 см. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту 3,5%, рН ґрунту 6,2-6,4. В Центральному Лісостепу ґрунт - реградовані чорноземи, за механічним складом - середньо-суглинисті. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту 3,2%, рН - 6,2.
Агротехніка вирощування томата в Північно-східному [158] та Центральному [113] регіонах Лісостепу типова для двох зон проведення досліджень.
Таким чином, Північно-східний і Центральний Лісостеп України відрізняються між собою нерівномірним зволоженням, наростанням континент-тальності клімату із заходу на схід, чергуванням височин і низинних рівнин. В зв'язку з цим метеорологічні умови Харківського р-ну (Харківська область) і Смілянського р-ну (Черкаська область), де були розташовані дослідні ділянки, безперечно мали свої специфічні відмінності (додатки А, Б, В).
Всі спостереження за специфічними змінами температурного режиму вологозабезпечення проведені метеорологічними постами: ІОБ (м. Мерефа, Харківський р-н, Харківської області) та Черкаського ІАПВ (м. Сміла, Смілянського р-на, Черкаської області).
На основі суми активних температур за певний період із стійкою температурою вище 100С визначали гідротермічний коефіцієнт (ГТК) [43]. Показник ГТК визначали як відношення кількості опадів (?r) до суми температур (?t) з коефіцієнтом 0,1:
ГТК = ?r / (?t х 0,1) (2.1)
Для характеристики вегетаційного періоду Г.Т. Селянинов [147] рекомендує використовувати наступні градації цього показника: зволоженість оптимальна - ГТК 1-1,5; надмірна - більше 1,6; недостатня - менше 1; вкрай недостатня (повітряна і ґрунтова посуха) ГТК менше 0,5.
В роки проведення досліджень як в Північно-східному (Харківський район Харківської області), так і в Центральному Лісостепу (Смілянський район Черкаської області) метеорологічні умови вегетаційних періодів відзначалися деякими негативними факторами, зокрема нерівномірним розподілом опадів, високою або низькою температурою весняного та літнього періодів (рис. 2.1, 2.2; див. додатки Б, В).
Аналіз кількості опадів за роками досліджень показав, що відхилення від багаторічних (100%) в бік збільшення опадів в період вегетації в Смілянському районі коливалися 2003 р в межах 28,4-101,8%; 2004 р - 17,3-288,8%; 2005 р - 12,8-172,9%, у Харківському відповідно в 2004 р - 61,0-192,4%; 2005 р 0,0-171,6% (див. додаток А).
При порівнянні кільк