Ви є тут

Вплив масової комунікації на часові уявлення підлітків.

Автор: 
Мироненко Ганна Валентинівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003795
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТРИВАЛОСТІ СПОЖИВАННЯ ТЕЛЕПРОДУКЦІЇ
НА ЧАСОВІ УЯВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ
2.1. Етапи емпіричного дослідження та їх завдання
Розроблена нами програма емпіричного дослідження передбачала проведення чотирьох етапів дослідження.
Перший етап емпіричного дослідження був присвячений вивченню тривалості споживання телевізійної продукції сучасною підлітковою телеаудиторією. З огляду на обмеженість діагностичного інструментарію для вивчення тривалості телеспоживання одним з головних завдань було створення авторської методики, яка б давала змогу визначати тривалість споживання телепродукції.
Для побудови типології сучасних телереципієнтів підліткового віку передбачалося розробити критерії визначення тривалості споживання телевізійної продукції цією категорією телеспоживачів.
Другий етап дослідження полягав у проведенні лабораторного експерименту, що мав на меті вивчення впливу тривалості споживання телепродукції на часові уявлення телереципієнтів.
Основним завданням на цьому етапі було виявлення в лабораторних умовах, що моделювали споживання відеопродукції, модифікацій суб'єктивної тривалості одиниці часу, характерних для типологічних груп телереципієнтів з різною тривалістю споживання телевізійної продукції.
На третьому етапі емпіричного дослідження з'ясовувалися особливості часових уявлень типологічних груп телереципієнтів у межах запропонованої нами моделі дослідження, де залежною змінною є часові уявлення, а незалежними змінними - тривалість споживання телепродукції та особистісна зрілість випробуваних (див. рис. 1.1 на с. 31 ).
Основними завданнями на цьому етапі було: виявити особливості уявлень про особистісну часову перспективу в групах телереципієнтів з різною тривалістю споживання телепродукції; описати співвідношення між рівнем безпосереднього відображення часу (суб'єктивна тривалість одиниці часу) і рівнем його опосередкованого відображення (уявлення про особистісну часову перспективу) у телереципієнтів з різною тривалістю споживання телепродукції; з'ясувати особливості взаємозв'язку тривалості споживання телевізійної продукції, часових уявлень та особистісної зрілості телереципієнтів підліткового віку.
Четвертий етап дослідження було присвячено визначенню шляхів і способів соціально-психологічного коригування часових уявлень підлітків в умовах інтенсивного масового комунікаційного впливу.
Основне завдання полягало в розробці та емпіричній верифікації комплексу тренінгових вправ для корекції процесу репрезентації особистісної часової перспективи у самосвідомості залежних від споживання телевізійної продукції підлітків.

2.2. Обґрунтування методичного інструментарію та загальної процедури
проведення дослідження
Перший етап дослідження. Вплив тривалості споживання телепродукції на часові уявлення підлітків згідно із запропонованою моделлю (див. рис. 1.1 на с. 31) вивчався нами на прикладі телебачення як репрезентативної моделі сучасних медіа. Тому спочатку ми звернулися до аналізу існуючих методів дослідження телевізійної комунікації.
Специфіка і закономірності споживання телевізійної продукції найчастіше розкриваються через механізми функціонування масової комунікації і в багатьох аспектах досить добре вивчені. Протягом останніх двох десятиліть у цій галузі відбувається перехід від разових, різноспрямованих локальних досліджень засобів масової комунікації до комплексного їх вивчення [44].
Одним з найпростіших і найпоширеніших методів оцінювання впливу ЗМК є вивчення змісту матеріалів, які вони подають. При цьому досить широко застосовують метод контент-аналізу [73, с. 42]. Однак здобуті таким чином дані можуть бути лише передумовою для вивчення тривалості споживання телевізійної продукції.
Дослідження особливостей масових телекомунікаційних процесів, зокрема тривалості телеспоживання, найчастіше пов'язані з вивченням телеаудиторії. Такі дослідження є основою для створення психологічного портрета споживача - телеаудиторії, надають інформацію про її звички, дають можливість дізнатися, що очікують телеглядачі від телепродукції.
Важливе значення для розуміння споживацької поведінки телеаудиторії мають розвідки, присвячені виявленню її різних характеристик. Але, як правило, це передусім статистичні дослідження, що мають на меті визначення рейтингу популярності різних ЗМК, у тому числі і телебачення. За їх допомогою з'ясовуються соціально-демографічні характеристики аудиторії, які дають змогу описувати її статево-віковий склад, соціальний статус, рід занять тощо. Тут же звичайно розглядаються і звички споживання продукції ЗМК, фіксуються часові та фінансові витрати споживачів на цю продукцію [15; 44; 134]. У таких комплексних соціологічних опитуваннях методи оцінювання тривалості телерецепції найчастіше практикують у вигляді кількох запитань на зразок: "хто дивиться телевізор?", "скільки часу?", "коли?".
Більш змістовними з погляду психології є дослідження, які спираються на особистісні особливості, цінності, образ життя телеаудиторії [16; 17; 73; 74]. Метою таких досліджень, як правило, є вивчення мотивів і потреб звернення до засобів масової комунікації, у тому числі і до телебачення. Основні групи потреб, які виділяють дослідники, відповідають переважно психологічним функціям масової комунікації. До них належать потреба в отриманні інформації; потреба відчувати себе членом своєї спільноти; потреба людини в контактах з іншими; потреба в знятті напруження, емоційній розрядці; потреба в отриманні знань, які можна використовувати у своїй практичній діяльності; художньо-естетична потреба.
Результати досліджень, які виявляють різноманітні характеристики аудиторії, стають основою для побудови її можливих типологій. Вони дають змогу визначити цільову аудиторію будь-якого повідомлення, зрозуміти потреби і мотиви звернення окремих груп до тих чи інших ЗМК [15].
Інформацію, необхідну для вивчення ау