Вы здесь

Типологія жіночого характеротворення у прозі Д. Г. Лоуренса та А. Любченка

Автор: 
Собецька Наталія Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U003953
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Д.Г. ЛОУРЕНС І А. ЛЮБЧЕНКО В ПАРАДИГМІ ПРОБЛЕМИ „ЖІНКА ТА РЕВОЛЮЦІЯ”
Д.Г.Лоуренс в контексті проблеми „жінка і сексуальна революція”
Обидва письменники жили й творили в час революційних змін, радикального
оновлення суспільства. Зміни ці значною мірою гамували їхню модерністичну
поставу з лозунгом суспільної пасивності, а все більше втягували їх самих і
їхню письменницьку уяву у вир активної конфротації з існуючою дійсністю,
культивування ніцшеанського активізму, спрямованого на визволення, вивільненя,
свободу. Своєрідність революційних змін у кожній із їхніх країн визначає
траєктерії активізму письменника і, відповідно, їхнього жіночого персонажа.
Останні три десятиліття XIXст., як і перші три десятиліття XXст., стали добою
дедалі більшого зростання сексуальної свободи для представників обох статей.
Чільне місце в них займає феміністичний рух, у програмі якого піднято лозунг
сексуальної революції. "Сексуальна революція – це радикальний злам традиційних
норм, обмежень і заборон у сфері сексуальних відносин, пов’язаний головним
чином з молодіжними бунтарськими рухами" [176, 327]. Термін “сексуальна
революція” загалом відноситься до явища пом’якшення в 60-роках суспільних
заборон і табу, пов’язаних з сексуальною поведінкою жінок і чоловіків.
Сексуальна революція кінця ХІХ ст. була важливим кроком вперед з точки зору
жінок, бо завдяки їй вони могли звернути увагу на значення власних еротичних
потреб, що є необхідним елементом процесу осягнення власної ідентичності” [229,
202-203]. З роками мінялися сутність і програма сексуальної революції, нерідко
доходило до контроверсійності. Вже сьогоднішні феміністки визнають, що, “з
другого боку, сучасне явище соціального опредмечування жінок – тобто зведення
жіночої суб’єктивності до сексуальних функцій – ще більшою мірою збільшує обсяг
алієнації, яку відчуває жінка”, що “зміни в нинішній сексуальній активності
обидвох статей були, правдоподібно, в більшій мірі результатом страху жінок
перед відштовхуванням, ніж результатом їх відкривання самих себе” [229, 203].
Незалежно від змін порядку денного, сексуальна революція істотно зачіпає
розвоєвий фундамент суспільства. Величезні соціальні перетворення, пов’язані з
сексуальною революцією, зводяться головним чином до змін у свідомості,
виявлення та усунення соціальних і психологічних реалій, що лежать в основі
політичних і культурних структур. Отже, йдеться про певний тип культурної
революції, яка, включаючи в себе, як усяка революція, перебудову політики та
економіки, у своїх перетвореннях повинна піти значно далі. Поширення стихійних
масових жіночих рухів на весь світ наводить думку про те, що людський розум уже
дозрів для глобальних змін. Це пов’язано, очевидно, з тим, що за століття жінка
вже відвоювала своє місце в суспільстві й сьогодні вона є надзвичайно важливим
елементом суспільної організації, здатним повернути настрої нації, яка стоїть
перед вибором між прогресом і політичними репресіями, війною і мирним
співіснуванням, у бік суттєвих змін.
Сексуальна революція пов’язана з сексуальною політикою. Пропонуючи термін
„сексуальна політика”, Кейт Мілет ставить питання: „Чи можна взагалі стосунки
статей розглядати в світлі політики?” [135, 50]. Відповідь, однак, залежить від
того, що розуміти під політикою. В даному аспекті політика не тлумачитиметься
як відносно вузький, винятковий світ зустрічей різних партій. Вслід за видатною
феміністкою, під „політикою” ми розумітимемо структурно-владні взаємини, такий
устрій, коли одна група людей перебуває під контролем іншої. Зрештою, К. Мілет
вживає сам термін “сексуальна революція” для опису глобальних змін, до яких
дійде в сексуальних стосунках між статями, вважаючи, що “ідея сексуальної
революції відіграє в людськім мисленні значно більшу роль, ніж на це могли б
вказати існуючі стосунки між статями” [там же, 203]. Саме цей аспект
сексуальної революції (сексуальної політики) стане об’єктом даного етапу нашого
дослідження.
Слово „політика” в даному ракурсі подає різницю між статями, оскільки воно стає
в неабиякій пригоді при визначенні справжньої природи соціальних статусів,
властивих різним статям – як у минувшині, так і тепер. Бажано, а сьогодні, може
й необхідно, розвинути таку психологію й філософію, які докладніше пояснять
владні взаємини, вийшовши за межі спрощеної концептуальної схеми, що дає нам
офіційна політика. Можливо, й справді є нагальна потреба сформулювати таку
теорію політики, яка розглядає владні відносини в менш традиційному ракурсі,
ніж той, до якого ми звикли. Революція, відомо, означає радикальну зміну
суспільної структури, політичного устрою, владних та економічних структур.
Сексуальна революція зачіпає всі сфери суспільної діяльності, значною мірою
оновлює й перебудовує їх, бо стосується мислення, психології її суб’єкта – як
одної, так і другої статі.
На сучасному етапі розвитку, починаючи від З.Фройда, даною проблемою займались
багато дослідників літератури, суспільства та культури. Серед них: Броніслав
Маліновський, Девід Райсман, Кейт Мілет, Сімона де Бовуар та ін. Видатний
американський антрополог, дослідник соціально-культурних явищ, Б. Маліновський,
саме статеву різницю «чоловік versus жінка вважав первісною, найістотнішою й
найбільш фундаментальною засадою суспільного поділу» [240, с 9]. Ініціатор
появи феміністичної критики Сімона де Бовуар вперше дивиться на суспільні
проблеми й проблеми екзистенції через призму «ІНШОГО» [8 Інший (англ. Other) –
те, що не є Я, тобто "інше", представлене по відношенню до мене і для мене.
Андроцентрична культура визначає жінку як Іншого по відношенню до
чоловіка-взірця, як відхилення від но