Ви є тут

Підвищення достовірності процесу тестування програмних продуктів на основі нейромережних інформаційних технологій

Автор: 
Говорущенко Тетяна Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U004086
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПЦІЯ ТА КАТЕГОРІЙНА МОДЕЛЬ ПІДВИЩЕННЯ ДОСТОВІРНОСТІ ПРОЦЕСУ ТЕСТУВАННЯ
ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА БАЗІ НЕЙРОМЕРЕЖНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (НІТ)
2.1. Концепція підвищення достовірності тестування програмного забезпечення
Основною метою дисертаційної роботи є розроблення методів підвищення
достовірності тестування програмних продуктів. Мова ведеться про виявлення
дефектів на основі виконання спеціальних тестів чи інших заходів, що виявляють
ці дефекти.
Взагалі, діагностування з метою виявлення помилок, суть яких полягає у
невідповідностях між програмою та її специфікацією, проводиться на етапі
розроблення ПЗ, а також під час налагодження. Але внаслідок об’єктивних
(недосконалість методів тестування та неповнота тестів, недостатність коштів
тощо) та суб’єктивних (недостатня кваліфікація розробників ПЗ та
тестувальників, вплив притаманних їм суб’єктивних недоліків і таке ін.)
факторів після діагностування ПЗ у процесі його розроблення і налагодження у
програмах залишаються помилки. Такі помилки відносять до прихованих помилок.
Визначення 2.1. Прихованою помилкою назвемо будь-яку помилку ПЗ, що залишилась
у програмному продукті після його діагностування у процесі розроблення та
налагодження.
Приховані помилки відрізняються від виявлених тим, що вони на певний момент
часу після діагностування у процесі розроблення та налагодження ПЗ існують і ще
не виявлені. При цьому помилки, зумовлені дефектом, певним чином впливають на
систему через програмне забезпечення.
Виявлення прихованих помилок проводиться після розроблення і налагодження ПЗ,
де тестування програм здійснювалось як часткова технологічна операція під час
цих процесів (етапів). Вважатимемо його окремим технологічним процесом. У
такому разі умовно розділимо тестування на два види: основне та повторне.
Визначення 2.2. Основним тестуванням вважатимемо тестування дефектів (помилок),
яке здійснюється на етапах розроблення та налагодження ПЗ і є частковою
складовою цих процесів.
Визначення 2.3. Повторним тестуванням вважатимемо тестування з метою виявлення
прихованих помилок, яке здійснюється після розроблення та налагодження ПЗ і є
окремим технологічним процесом.
Отже, використовуючи паралельну каскадну модель життєвого циклу ПЗ [19, 59],
можна показати, яке місце відводиться повторному тестуванню в життєвому циклу
програмного забезпечення (рис.2.1).
На основі вищезазначеного підвищити достовірність тестування і відповідно
якість ПЗ можна не тільки шляхом тестування дефектів на етапах розроблення та
налагодження, а й шляхом повторного тестування з метою виявлення прихованих
помилок у програмах після основного тестування. Це підтверджується тим, що, як
достовірність тестування, так і якість ПЗ залежать від кількості виявлених у
ньому помилок, у тому числі і прихованих.

Контролювати Підтверджувати
Потік розробки Потік тестування

ВХІДНИЙ КОНТРОЛЬ

Рис.2.1. Повторне тестування в паралельній каскадній моделі життєвого циклу
програмного забезпечення
Повторне тестування здійснюється на етапі вхідного контролю, який здійснює
замовник, тобто допомагає замовнику оцінити якість тестування програмного
забезечення, яке приймається, і вказує на наявність в ньому прихованих
помилок.
Головним напрямком дослідження у дисертаційній роботі оберемо методи і засоби
підвищення достовірності процесу тестування ПЗ за рахунок виявлення прихованих
помилок ПЗ у процесі повторного тестування.
Основними передумовами реалізації повторного тестування є:
тестування ПЗ на етапі розроблення і налагодження відомими методами та
засобами;
усунення на етапі налагодження ПЗ причин наявності помилок, виявлених під час
тестування у процесі розроблення;
відсутність внесення під час основного тестування нових помилок, або при
внесені помилок - їх виявлення і виправлення на етапах розроблення та
налагодження ПЗ;
фіксування всіх дефектів і помилок, виявлених на етапах розроблення та
налагодження ПЗ, на момент виявлення.
Основними задачами повторного тестування ПЗ з урахуванням його передумов є:
виявлення максимальної кількть прихованих помилок з метою їх подальшого
усунення. Приховані помилки виявляються відомими методами тестування;
по можливості не допустити внесення нових неприхованих та прихованих помилок
під час повторного тестування, а у разі їх внесення здійснити відповідні заходи
для їх усунення.
Суть методики виявлення прихованих помилок полягає у послідовному виявленні
помилок певного типу з наступним усуненням причин їх виникнення. У разі
невиявлення помилок одного типу, система переходить до відшукання помилок
іншого типу. Виявлення прихованих помилок розпочинається з найбільш поширених
чи найважливіших типів помилок.
Щодо розподілу помилок ПЗ взагалі за їх видами і впливом на роботу комп’ютерних
систем, то в літературі відомий їх розподіл за пріоритетами і категоріями [58].
Розподіл помилок за пріоритетами здійснюється у відповідності до нормативів з
визначення рівня серйозності помилок.
Проведемо уточнення цього підходу щодо опису прихованих помилок ПЗ. Всі
приховані помилки розподілимо за видами на незначні (НПП), помірні (ППП),
серйозні (СПП) та катастрофічні (КПП) приховані помилки.
Визначення 2.4. Незначними прихованими помилками (НПП) програмного забезпечення
вважатимемо такі, що не впливають на дії користувача, програмний продукт з їх
наявністю придатний для використання.
Визначення 2.5. Помірними прихованими помилками (ППП) програмного забезпечення
вважатимемо такі, що впливають на дії користувача. Програмний продукт з їх
ная