Ви є тут

Вихідний матеріал видів цибулі батун, запашна, слизун, шніт для селекції в умовах Степу України

Автор: 
Борисенко Людмила Дмитрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U004091
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови проведення досліджень
Експериментальну частину досліджень проводили протягом 2003 – 2005 рр. на
Донецькій дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН (ДДС ІОБ
УААН), яка розташована на Південному сході України в зоні Степу в центральній
частині Донецької області.
Характеристика ґрунту дослідної ділянки. Ґрунтовий масив, де проводились
польові досліди, характеризується чорноземом звичайним середньогумусним,
важкосиглинковим на льосі, слабозмитим слабо солонцюватим. Водоутримуюча
здатність, гігроскопічність та повітропроникливість високі. Орний горизонт
грудкувато-зернистий з вмістом гумусу 4,5 – 4,7%. Ґрунти містять в середньому
4,25% гумусу, мають середній вміст рухомого азоту 15,6 мг, фосфору 16,9 мг і
калію 19,2 мг на 100 г рН водяної витяжки 7,1 – 7,5. Після випадіння опадів та
штучних зрошень ґрунт дуже ущільнюється, а при висиханні утворює тріщини. В
Степовій зоні України повна польова вологоємкість чорнозему звичайного важко
суглинкового складу в горизонті 0 – 30 дорівнює 33 – 35%. Водоутримуюча
здатність, гігроскопічність та повітропроникливість високі [36]. Цей ґрунт може
мати великі запаси вологи, що є позитивним. Метровий запас вологи чорноземів
звичайних важко суглинкових в зоні Степу дорівнює 17 – 18% до абсолютно сухого
ґрунту. При вологості ґрунту (в горизонті 0-50 см), яка становить 20 – 22%,
цибулеві культури відчувають нестачу вологи і майже зупиняють розвиток. Кращим
зволоженням ґрунту є 70 – 80% від повної польової вологоємкості. За
результатами обстеження складено еколого агрохімічні паспорти на кожне поле.
У 2003 році було проведено польове агрохімічне обстеження земель
сільськогосподарського призначення (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Еколого-агрохімічний паспорт овочевого поля
Показники агроекологічного стану ґрунтів
Одиниця
виміру
2003р.
Вміст,
забруднення
1. Фізико – хімічні
Продуктивна волога
в 0 – 100 см, мм
135
оптим., 200
Сума поглинених основ
мг – екв/100 г
дуже високе
Ступінь засолення
% солей
0,110
не засолене
2. Агрохімічні
Гумус
4,10
підвищене
Елементів живлення,
мг/100 г
Легкогідролізуємого азоту
14,8
низьке
Рухомого фосфору
16,9
високе
Обмінного калію
14,5
середня
Рухомих форм мікроелементів
мг/кг
Цинку
0,62
низьке
Марганцю
97,0
високе
Агрохімічна оцінка
бал
76,0
3. ЗАБРУДНЕННЯ
Рухомого кадмію
0,03
фонове
Рухомого свинцю
0,70
фонове
Валової ртуті
0,04
пдк (2,1)
Залишки пестицидів
мг/кг
ДДТ і його метаболіти
0,00
пдк (0,1)
Гексахлоран (сума ізомерів)
0,00
пдк (0,1)
2, 4-Д – амінна сіль
0,00
пдк (0,1)
Щільність радіоактивного забруднення
ки/км2
Цезієм – 137
0,19
фон (0,22)
Зведена еколого-агрохімічна оцінка
бал
86,9
Виконані аналітичні роботи на наявність у відібраних зразках ґрунтів елементів
живлення рослин та забруднювачів. Згідно одержаних результатів забруднення
радіонуклідами, важкими металами та залишками пестицидів відсутнє.
Кліматичні умови. Клімат характеризується як засушливий, помірно
континентальний. Часто мають місце холодні повітряні течії в зимовий період та
суховії в літній. Середньорічна (багаторічна) температура повітря + 6,6°С, з
різкою амплітудою коливань по рокам. Найвища температура спостерігається в
липні (до + 40°С), найнижча у січні – лютому (до – 30°С). Безморозний період,
за середніми багаторічними даними складає 112 – 158 діб (з 12 травня по 15
вересня). Зима буває малосніжною з нестійкою погодою з частими відлигами. Сума
активних температур повітря вище + 10°С складає 2950 – 3100. Середньорічна
(багаторічна) сума опадів становить 466 мм. За вегетаційний період їх випадає у
кількості 250 – 300 мм. Влітку опади часто бувають у вигляді злив, що знижує
їхню ефективність. В окремі роки спостерігається різке зменшення опадів як за
рік, так і за вегетаційний період. Нерідкі випадки коли літом протягом двох
місяців опади відсутні або ж вони не ефективні (1 – 5 мм) і не мають суттєвого
значення для розвитку рослин. Найбільша кількість опадів в літні місяці
припадає на липень. У виключно засушливі роки запаси вологи в метровому шарі
ґрунту можуть знижуватись до 40 мм, що характерно для напівпустелі. В зоні
Степу України переважають вітри східного та південно – східного напрямку з
частими посухами, навесні виникають пилові бурі. Коротка характеристика
погодних умов в роки проведення досліджень за даними метеорологічного посту
“Пєски ”Донецької області представлені в таблиці 2.2.
Агрометеорологічні умови вегетації різних видів цибулі в 2003році
характеризувалися холодною зимою та посушливими весною і початком літа. Осінь
була теплою і вологою. Лише другі декади вересня і жовтня та перша декада
листопада виявилися прохолоднішими за норму. В цілому середньомісячна
температура повітря перевищила норму на + 0,3... + 2,0°С. Перший осінній
заморозок на поверхні ґрунту і у повітрі спостерігався у жовтні.
Зима розпочалася різким зниженням температури в кінці листопада і тривала 117
діб. У грудні утримувалась надзвичайно холодна і малосніжна погода. Температура
повітря виявилась на 5 – 6°С нижчою за норму. Відлига у кінці грудня та початку
січня сприяла утворенню льодової кірки. Середньодобова температура склала –
4°С, що вище багаторічної на 1,8°С, у лютому – 8,8°С, на 2,6°С нижче за норму.
Абсолютний мінімум у повітрі (– 23,7°С) та на поверхні снігу (– 30,1°С)
спостерігався у лютому.
Таблиця 2.2
Метеорологічні дані вегетаційного періоду багаторічних видів цибулі за роки
досліджень
Метеоелементи
Роки
Місяці

VIII
IX
XI
XII
ІІ
ІІ