Ви є тут

Особливості створення ліній та гібридів соняшнику олеїнового типу

Автор: 
Сивенко Валентина Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U004092
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрометеорологічні умови проведення дослідів
Експериментальні дослідження проведені на дослідних полях Інституту
рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН в 1995?2005 роках.
Харківська область розташована в межах двох ґрунтово-кліматичних зон
Лівобережної України: Лісостепу і Степу. Згідно агрогрунтовому районуванню,
дослідні поля інституту розміщено в лісостеповій зоні області на східній
частині Лівобережного Лісостепу, в 15 км від міста Харкова (східна частина
Лівобережного Лісостепу України) [128]. Грунти в основному представлені
потужним, слабо лужним, важкосуглинисто-пилеватим чорноземом на
пилевато-суглинистому карбонатному лесу. Загальна потужність грунтового профілю
біля 110–140 см з високим вмістом гумусу (в орному горизонті 5,46 %–7,28 %).
Грунт має високу максимальну гігроскопічність, яка коливається в межах від 8 %
до 10 %, з невеликою варіабельністю по профілю. Грунтові води залягають на
глибині від 15,0 до 20,0 метрів. Таким чином, грунти характеризуються високою
природною родючістю, здатними до забезпечуючення, при наявності вологи, високих
і стабільних врожаїв.
Клімат в зоні проведення досліджень є помірно-континентальний. За багаторічними
даними метеорологічної станції дослідного господарства “Елітне” середньорічна
температура повітря становить +6,9 є С, найвища середньомісячна температура
приходиться на липень (+21,0 є С), мінімальна приходиться на січень (-7,2 є С).
Середня температура повітря за вегетаційний період соняшника (травень-вересень)
складає +17,0 є С [129, 130]. Середня багаторічна сума активних температур
дорівнює 2669,0 є С, що цілком достатньо для вирощування та достигання
соняшнику.
Середньорічна кількість опадів складає 511,00 мм з коливанням від 253,00 мм до
805,00 мм. Розподіл опадів на протязі року по місяцях нерівномірний. Найбільша
кількість їх випадає в липні (71,7 мм в середньому за 50 років), а в червні та
серпні складає відповідно 63,30 мм і 46,90 мм. Квітень і травень
характеризуються малою кількістю опадів. За період вегетації соняшнику
кількість опадів в середньому складає 225,60 мм.
Кількість опадів в окремі роки різко відхиляється від норми (рис. 2.1, додаток
Е, табл. Е.1).
Рис 2.1. Динаміка опадів протягом вегетаційного періоду соняшнику, 1995 – 2005
рр.
Коливання температури повітря за роками дослідження також значне (рис. 2.2,
додаток Е, табл. Е.2).
Рис. 2.2. Динаміка температури повітря протягом вегетаційного періоду
соняшнику, 1995 – 2005 рр.
Метеорологічні умови виконання досліджень характеризувались нестабільністю
режиму температур і опадів, що добре відображало зональні особливості за всіма
роками досліджень.
Умови 1995 року складалися сприятливо для росту і розвитку соняшника, однак
період від проростання до бутонізації проходив на фоні підвищених температур і
недостатньої вологозабезпеченості. Так, в травні випало 12,7 мм опадів, при
середньомісячній температурі повітря 16,7 є С, а в першій декаді червня
(початок бутонізації) опадів не було. В той же час початок цвітіння соняшнику
(третя декада червня) співпав з оптимальною температурою і великою кількістю
опадів, які сприяли хорошому росту соняшника (рослини досягали висоти 175 см) і
утворенню якісного насіння. Тепла і відносно суха погода, сприятлива для
цвітіння і наливу, зберігалася в липні та серпні (+21,8 є С і +20,7 є С;
40,4 мм і 23,9 мм), а в вересні випала підвищена кількість опадів (68,0 мм).
Сума опадів за вегетаційний період склала 266,0 мм. Оптимальні по
вологозабезпеченості і температурному режимі погодні умови відповідали
отриманню високого врожаю насіння.
В 1996 році погодні умови характеризувалися високою середньомісячною
температурою повітря і недостатньою кількістю опадів. Такі умови скоротили фазу
цвітіння і наливу насіння, що привело до скорочення тривалості вегетаційного
періоду. Загальна кількість опадів за період вегетації (284,7 мм) рівняється
середньому рівню багаторічних даних (284,7 мм) за рахунок надмірної вологи в
вересні (61,3 мм).
В 1997 році погодні умови складалися сприятливо для росту і розвитку соняшника.
Вони характеризувалися підвищеною вологозабезпеченістю на протязі періоду від
сходів до цвітіння і початку наливу зерна (травень ? липень) відповідно
(13,4 мм, 39,8 мм, 47,6 мм) при температурі в середньому за цей період +18,9єС,
що сприяло кращому росту соняшника. Засушливим був серпень (період наливу)
кількість опадів всього склало 12,3 мм при середній температурі повітря
+19,5єС, але процес наливу насіння відбувався інтенсивно за рахунок достатнього
запасу вологи в грунті.
Рік 1998 по кількості опадів був самим несприятливим для вирощування соняшника.
Дефіцит опадів за вегетаційний період (травень–вересень) склав 130,3 мм, що
негативно вплинуло на розвиток і ріст соняшника привело до зниження врожаю
насіння. Перевищення температури повітря на протязі всього вегетаційного
періоду було у травні +0,9 є С, червні +4,9 є С, липні +2,1 є С, серпні
+1,0 є С, вересні +2,2 є С. Засушливі умови і підвищена температура повітря в
фази розвитку соняшнику (цвітіння і достигання) привели до скорочення загальної
тривалості вегетаційного періоду, що привело до зниження кількості виповнених
насінин в кошику і до їх крупності.
Для збирання соняшнику склалися в вересні сприятливі умови, коли випало всього
10,8 мм опадів при середній температурі повітря +16,3 є С.
1999 рік характеризувався поступовим підвищенням температури в травні і
рівномірними опадами, особливо в другій декаді травня. Це сприяло отриманню
дружніх і рівномірних сходів соняшнику. Значне підвищ