Ви є тут

Оптимізація технологічних прийомів вирощування гороху в умовах правобережного Лісостепу України

Автор: 
Антипін Руслан Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004195
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика грунтово-кліматичних умов регіону
Польові дослідження проводились протягом 2001-2003 рр. на спільному дослідному
полі Вінницького державного аграрного університету та Вінницької державної
сільськогосподарської дослідної станції с. Агрономічне Вінницького району,
Вінницької області.
Грунтовий покрив ділянки представлений сірими лісовими середньосуглинковими
грунтами на лесовидних суглинках. Для них характерний низький вміст гумусу –
1,97% і легкогідролізованого азоту – 4,2 мг на 100 г грунту, підвищений вміст
рухомого фосфору – 11,7 мг та обмінного калію – 12,4 мг на 100 г грунту,
реакція грунтового розчину слабокисла – рН 5,4.
Вимивання колоїдів органічного та мінерального походження із орного шару
грунту, низький вміст гумусу це причини які призводять до погіршення
фізико-хімічних властивостей цих грунтів і як наслідок відбувається запливання
та утворення кірки, що призводить до погіршення газообміну та надмірному
випаровуванні вологи. Потенціал її родючості оцінюється як задовільний.
Залежність урожайності зерна гороху від погодних умов досить велика, оскільки
кожного року відхилення її значні. Найбільший вплив на продуктивність гороху в
усіх грунтово-кліматичних зонах справляє температура повітря та умови
зволоження від сходів до дозрівання.
Територія Вінницької області, де розташоване дослідне поле, відноситься до зони
з помірно континентальним кліматом. За даними Вінницької обласної метеостанції
гідротермічні показники за роки проведення досліджень були близькими до
середньобагаторічних даних, проте в окремі роки спостерігалось значне
відхилення середньомісячних показників температури повітря та опадів, при
проходженні рослин гороху етапів органогенезу, що призводило до стресового
стану і відображалось на продуктивності рослин гороху. (табл.2.1)
Середньодобова температура повітря за вегетаційний період у 2001 році не мала
значних відхилень при порівнянні з середньобагаторічними показниками. Так, в
період сівба – повні сходи, що припало на 1-2 декади квітня середньодобова
температура повітря була вищою на 0,9єС при порівнянні з середньобагаторічними
показниками у відповідний період і становила 8,2єС, що сприяло одержанню
рівномірних сходів.
Таблиця 2.1
Температура повітря за період квітень - липень, 0С
Місяць
Декада
Роки
Середня багаторічна
2001
2002
2003
IV
9,7
3,6
1,2
6,0
8,2
10,8
6,7
7,3
12,2
11,7
10,8
9,7
за місяць
10,0
8,7
6,2
7,7
14,5
15,5
17,3
11,9
12,7
15,1
18,6
13,8
12,7
17,1
19,6
15,0
за місяць
13,3
15,9
18,9
13,6
VI
13,2
13,2
19,2
15,9
17,6
18,2
17,9
16,7
16,2
19,8
16,0
17,5
за місяць
15,7
17,0
17,7
16,7
VII
21,0
21,9
18,4
18.2
23,3
23,5
18,8
18,8
22,3
20,2
21,5
19,0
за місяць
22,2
21,8
19,6
18,6
Середнє
15,3
15,8
15,6
14,2
У відповідний період 2002 року температура повітря була дещо вищою ніж у 2001
році та середньобагаторічних показників і становила 10,8 Сє, що більше
відповідно на 2,6 Сє та 3,5 єС. Дещо понижені показники температури повітря
були у 2003 році при порівнянні з попередніми роками та середньобагаторічними
показниками. У вище згадуваний період температура повітря становила 6,7 єС, що
менше ніж у 2001 році на 1,5єС, у 2002 р. – 4,1єС, та середньобагаторічних
показників на 0,6 єС (Рис. 2.1).
В період червень – липень, коли відбувається формування, розвиток та дозрівання
генеративних органів гороху середньомісячна температура у 2001 році становила
15,7-22,2єС, що вище на 1,0-3,6єС при порівнянні з середньо багаторічними
показниками. За даними [157] найвища продуктивність рослин гороху формується
при середньодобовій температурі повітря 16-19єС в період цвітіння – дозрівання
та наявності продуктивної вологи в метровому шарі грунту на рівні 80-100 мм.
Рис 2.1 Температура повітря, за період сівба – повні сходи, єС,
(2001-2003 рр.)
У 2002 році середньомісячна температура повітря у відповідний період становила
17,0 – 21,8 єС, у 2003 році – 17,7 – 19,6 єС, що більше відповідно на 0,3 – 3,2
та 1,0 єС при порівнянні з середньобагаторічними показниками.
Впродовж вегетаційного періоду гороху у 2001 році, середньодобова температура
повітря становила 15,3єС, у 2002 р. – 15,8 єС, у 2003 р. – 15,6єС, що більше
відповідно на 1,1, 1,6єС та 1,4єС при порівнянні з середньобагаторічними
показниками, що сприяло формуванню оптимальних умов для росту, розвитку та
формуванню врожаю.
Із багатьох факторів зовнішнього середовища, які мають вагомий влив на
формування врожаю, дефіцит вологи та температура є найбільш суттєвими.
Вегетаційний період гороху по водоспоживанню поділяється на дві частини: повні
сходи – повне цвітіння та формування бобів – повна стиглість. У першу половину
вегетації рослин кількість споживання вологи наростає, а в другу навпаки
понижується [158]. Більшість авторів вважає, що водний дефіцит в першу половину
вегетації гороху не компенсується по впливу на його продуктивність опадами
другої половини [159-161]. Ця думка пояснюється тим, що найбільша потреба у
волозі припадає на період утворення та формування генеративних органів.
Нами відмічено, що показники вологозабезпеченості значно відрізнялися між собою
та середньобагаторічних даних (табл.. 2.2)
Протягом вегетаційного періоду гороху в 2001 році випало 286,4 мм атмосферних
опадів, що на 25,2 мм більше порівняно з середньобагаторічними показниками за
відповідний період. В період проростання, випало 9,4 мм атмосферних опадів, що
на 12,6 мм менше у порівнянні з середньобагаторічною кількістю. За період
травень – черве