РОЗДІЛ 2
характеристика обстежених хворих ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.Характеристика обстежених хворих
Нами було проведене неврологічне обстеження 110 хворих з травматичним
пошкодженням голови під час епілептичного нападу, які протягом січня 2003 –
січня 2004 рр. лікувались в нейрохірургічному відділенні Київської міської
клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Враховуючи необхідність проведення порівняльного аналізу, усі хворі були
поділені на дві групи: основну (хворі з ЧМТ на фоні епілептичного нападу) та
контрольну (хворі з ЧМТ без попереднього судомного нападу). Контрольну групу
склали 110 хворих з ЧМТ, без попереднього судомного нападу, які відповідають
хворим основної групи по віку і статі.
В зв’язку з тим, що основною причиною вторинної черепно-мозкової травми у
хворих епілепсією є епілептичний напад і та обставина, що термін «істинної чи
генуїнної» епілепсії значно звужується, нами в роботі використовувався термін
«епілептичний напад» — як безпосередня причина вторинної черепно-мозкової
травми.
Критерії включення: хворі від 15 років та старше з судомним нападом, який
стався на очах у свідків, чи для генералізованого тоніко-клонічного нападу три
з наступних ознак: втрата свідомості, нетримання сечі та калу, прикус язика чи
щоки, постіктальне порушення свідомості чи параліч Тодда, та травматичне
пошкодження голови.
Хворі досліджувались за такими критеріями: стать, вік, освіта, соціальний
статус, наявність супутньої патології та шкідливих звичок, важкість ушкодження,
основана на шкалі Глазго [191], при поступленні, тривалість захворювання, вік
початку захворювання, кількість нападів на місяць, яка терапія проводилась та
ефект від терапії. Оцінка епілептичних нападів у хворих проводилась за
Челфонтською шкалою важкості епілептичних нападів (ЧШВЕН), запропонованою
Dunkan J., Sander J. у 1991 році [101].
Теперішня ЧМТ виникала, як правило, при ударі об навколишні предмети. Більшість
ушкоджень (78 випадків) траплялось вдома, 30 — в громадських місцях і тільки 2
— на роботі (хоча тільки 26 пацієнтів, які отримали ушкодження працювали).
Травматичний забій м’яких тканин обличчя та голови зареєстровано у 38 (34,5%)
хворих.
Розподіл хворих в залежності від клінічної форми ЧМТ представлено на рис. 2.1
та в табл. 2.1.1.
Рис.2.1. Процентне співвідношення хворих в залежності від клінічної форми ЧМТ
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих в залежності від клінічної форми ЧМТ
Клінічна
форма ЧМТ
Струс ГМ
Забій ГМ легкого ступеню
Субдуральна гематома
Інтрацеребральна гематома
Всього
Кількість спостере-жень
63
(57,3%)
17
(15,4%)
29
(26,4%)
(0,9%)
110
(100%)
Як видно з табл.2.1.1, більшість випадків припадає на легку закриту
черепно-мозкову травму. Випадків відкритої ЧМТ зареєстровано не було. Струс
головного мозку діагностовано у 63 хворих (57,3%), забій головного мозку
легкого ступеню — у 17 хворих (15,4%). Субдуральну гематому діагностовано у 29
(26,4%) хворих та інтрацеребральну гематому — у одного хворого (0,9%).
З 29 (26,4%) хворих з субдуральною гематомою у 5 хворих була діагностована
підгостра та у 2 хворих хронічна субдуральна гематома. Епідуральна гематома у
хворих основної групи зареєстрована не була.
Розподіл хворих епілепсією за статтю, віком та соціальним положенням наводимо в
табл. 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих епілепсією за статтю, віком та соціальним положенням
Стать
ВІК (роки)
15–19
20–30
31–40
41–50
Всього
ЧОЛОВІЧА
37
56
96
ЖІНОЧА
10
14
Освіта
Середня
30
35
71
Вища
ПРАЦЮЄ
11
26
Як видно з табл. 2.1.2. серед обстежених хворих чоловіків було 96, жінок — 14.
Середній вік хворих становив 34,98±1,75 років (у чоловіків — 34,14±9,82 роки, у
жінок — 35,42±4,83 роки). Аналіз таблиці свідчить, що серед постраждалих
переважали хворі чоловічої статі, найбільше у віці 31–40 років зі зниженим
соціальним статусом (з неповною середньою освітою та безробітні).
Розподіл хворих за давністю захворювання на епілепсію представлені в таб.2.1.3
та рис.2.2.
Таблиця 2.1.3
Розподіл хворих за давністю захворювання на епілепсію
Вперше виниклий епілептичний-напад
До 1року
2–5 років
6–9 років
10 і більше років
32
(29,1%)
37
(34%)
23
(20,9%)
15
(14,2%)
(1,8%)
Рис.2.2. Процентний розподіл хворих за давністю захворювання на епілепсію.
Аналіз даних табл. 2.1.3 та рис. 2.2 свідчить, що середня тривалість епілепсії
у хворих з ЧМТ склала 6,7±1,1 роки. Причому більшість ЧМТ припадала на хворих з
вперше виниклим епі-нападом (32 — 29,1%) та хворих з тривалістю епілепсії до
1-го року (37 — 34%). Просліджується зворотній зв’язок між тривалістю
захворювання на епілепсію та кількістю хворих, що отримали ЧМТ на фоні
судомного нападу.
В табл. 2.1.4 представлений розподіл хворих за частотою епілептичних нападів.
Таблиця 2.1.4
Розподіл хворих за частотою епілептичних нападів
Частота епі-нападів (в місяць)
Кількість спостережень
Рідкі — 1–2
49 (44,6%)
Помірні — 3
27 (24,6%)
Часті — 4 і більше
2 (1,8%)
Перший в житті напад
32 (29%)
Як видно з табл.2.1.4, більшість хворих (49 — 44,6%) мали рідкі (1–2 напади на
місяць) епілептичні напади і лише 2 (1,8%) хворих мали 4 і більше епілептичних
напади на місяць.
Розподіл хворих в залежності від віку, в якому виникли судомні напади, наведено
в табл.2.1.5.
Таблиця 2.1.5
Розподіл хворих в залежності від віку, в якому виникли судомні напади
Вік, в якому виникло захворювання
Чол.
Жін.
Вперше зареєстрований напад
До 20 років
21–25 років
29
26–30 років
31–35 років
30
36–40 років
27
41–45 років
46–50 років
Як видно з наведеної таблиці, бі