Ви є тут

Паразитичні фітонематоди у тимчасових розсадниках Центрального Полісся України

Автор: 
Місюра Наталія Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U005149
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення досліджень
Матеріалом для цієї роботи послугували нематологічні обстеження сіянців
деревних рослин, які вирощувались у тимчасових лісових розсадниках на території
Центрального Полісся. За період 2004 – 2006 рр. маршрутними обстеженнями були
охоплені 13 розсадників Макарівського, Бородянського районівЮ, атакож
Києво-Святошинського та Голосіївського районів м. Києва (табл. 2.1).
Найбільш повно обстежені розсадники Тетерівського дослідно-виробничого
держлісгоспу (ДВДЛГ), які розташовані в 2 лісництвах Макарівського району. У
Комарівському лісництві розсадники розташовані в 44, 59 та 88 кварталах лісу, в
Кодрянському – в 76 та 200 кварталах. У Бородянському районі обстежені два
розсадника Поташнянського лісництва в 92 та 104 кварталах та по одному
Мигалівського (74 кв.), Тетерівського (1 кв.) та Шибенського (45 кв.) лісництв,
а також розсадник (10 кв.) комунального підприємства Клавдієво (КП Клавдієво).
У Голосіївському районі м. Києва обстеження проведені на території
навчально-дослідного розсадника „Лабораторії лісового насінництва та
розсадництва” кафедри лісових культур Навчально-наукового інституту лісового та
садово-паркового господарства (ННІ ЛГ і СПГ) Національного аграрного
університету. У Києво-Святошинському районі – розсадника Боярської ЛДС (с.
Хотів).
Розміри обстежених розсадників варіювали в межах 0,4-1,9 га. Основними
породоутворюючими культурами були сосна звичайна та дуб звичайний, посіви яких
розміщені у більшості з них (10) на площі 0,3-1,7 га. Зустрічалися й інші
деревні рослини, такі як ялина звичайна (Хотівський розсадник). На території
двох тимчасових розсадників, відповідно до рекомендованих прийомів сівозміни, в
обстеженому році вирощували люпин чи його суміш з горохом. Всі вищезгадані
деревні і трав’янисті рослини підлягали нематологічним обстеженням.
Таблиця 2.1
Місце та період проведення досліджень у Київській області
Район
Організація, лісництво
Розсадник
Рік ство-рення
Обстежені рослини, рік вегетації та розміри ділянок
Дата обсте-ження
квар-тал
пло-ща,
(га)

вид рослини
рік вегетації
пло-ща, га
Макарівсь-кий
Тетерівсь-кий
ДВДЛГ

Комарівське
59
0,4
1993
Люпин багаторічний + горох
0,4
26.05.2004
44
1,6
2000
Сосна звичайна
1,6
26.05.2004
88
1,0
1993
Дуб звичайний
1,0
26.05.2004
Кодрянське
76
1,1
2001
Люпин багаторічний
1,1
26.05.2004
200
1,7
2000
Сосна звичайна
1,7
26.05.2004
Боро-дянський
Мигальське
74
1,5
2000
Дуб звичайний
Сосна звичайна
0,5
1,0
24.03.2004
Тетерівське
1,1
2000
Дуб звичайний
Сосна звичайна
0,3
0,8
24.03.2004
Шибенське
45
1,9
2000
Сосна звичайна
Дуб звичайний
1,0
0,9
24.03.2004
Продовження таблиці 2.1
Боро-
дянський
Тетерівсь-кий ДВДЛГ
Поташ-нянське
92
1,4
1996
Дуб звичайний
0,4
2.03.2004
Сосна звичайна
1,0
22.06.2004
Сосна звичайна
1,0
16.09.2004
104
2,0
2000
Сосна звичайна
Дуб звичайний
1,0
1,0
2.03.2004
КП Клавдієво
Клавдієвське
10
0,35
1999
Сосна звичайна
0,35
21.06.2004
Києво-Святошинсь-кий
м. Києва
Боярська ЛДС
Хотівське
12
1,9
1998
Ялина звичайна
Ялина звичайна
Ялина звичайна
0,3
0,3
0,3
25.05.2004
Голосіівсь-кий
м. Києва
НАУ
Навчально-науковий
0,9
1995
Сосна звичайна
0,5
22.06.2004
Сосна звичайна
0,5
16.09.2004
Сосна звичайна
0,5
30.06.05-06
Сосна звичайна
0,5
30.07.05-06
Сосна звичайна
0,5
30.08.05-06
Сосна звичайна
0,5
30.09.05-0
У зв’язку із різними площами, які займали вирощувані в розсадниках рослини,
кількість відібраних під час обстежень зразків строго корелювала з розмірами
ділянок. По двох діагоналях поля з площі 0,1 га відбирали 2 зразка, які містили
по 5 рослин з прикореневим ґрунтом. 4 зразки об’єднували в одну пробу,
внаслідок чого з кожної ділянки аналізували 3-6 проб (у залежності від її
розміру).
Щодо періодів проведення обстежень, то в більшості випадків вони припадають на
кінець травня-або червня-місяця, коли пройшло достатньо часу після відновлення
вегетації однорічних сіянців хвойних та листяних порід, а відтак встигли
розмножитись притаманні їм комплекси фітонематод. Тому отримані в цей період
дані відображають дійсний стан нематокомплексу як якісно, так і кількісно. До
таких, що містять найбільш об’єктивну інформацію щодо видового складу
фітонематод сіянців протягом вегетації, також слід віднести обстеження, які
проводили у вересні, оскільки для деревних рослин (на відміну від трав’янистих)
фізіологічні процеси в цей період ще продовжувались, хоча вже не так активно.
Частина обстежень проведена в березні, у Мигалівському, Тетерівському,
Шибенському та Поташнянському (92 та 104 кв.) лісництвах. Не зважаючи на те, що
у 2004 році березень виявився теплішим за середні багаторічні показники, ми
вважали за доцільне отримані в цей період дані аналізувати окремо і порівнювати
їх лише між собою, оскільки через нестачу позитивних температур, потрібних для
початку вегетаційного періоду та активного розмноження нематод, вони не можуть
бути повноцінними.
Впродовж 2005-2006 рр. на території навчально-дослідного розсадника
„Лабораторії лісового насінництва та розсадництва” кафедри лісових культур ННІ
ЛГ та СПГ Національного аграрного університету проводили стаціонарні
дослідження на сіянцях сосни звичайної в досліді з протруюйниками насіння.
Варіанти досліду, крім контролю (без обробки), включали 6 хімічн