РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Грунтово-метеорологічні умови
Дисертаційна робота виконана в лабораторії вихідного матеріалу Інституту
картоплярства УААН впродовж 1994-2006 рр.
Землі наукової селекційної сівозміни, на яких заклали досліди, розташовані в
зоні Південного Полісся на водорозділі річок Ірпінь та Здвиж. Підстилаючі
породи розташовані на глибині 100см і являють собою льодовикові,
воднольодовикові та ілювіальні відклади багаті на поживні речовини, необхідні
для життєдіяльності рослин.
Головним чином волога у грунт надходить при випаданні дощів. Невирівняність
рельєфу обумовлює надлишкове накопичення води у низьких місцях, куди вона
збігає під час опадів.
Ґрунти дослідного поля дерново-підзолисті, супіщані з нестабільним колоїдним
комплексом, мало забезпечені калієм, магнієм та іншими лужними елементами.
Верхні горизонти ґрунтового розрізу мають підвищену кислотність.
Через легкий механічний склад аерація грунту висока, що спричинює швидку
мінералізацію органічних речовин. Розвиток нітрофікуючих бактерій в певній мірі
обмежується кислою реакцією ґрунтового розчину.
За даними лабораторії агрохімії інституту глибина орного шару дослідного поля
складає 19 - 21см. Грунт має таку агрохімічну характеристику: вміст гумусу (за
Тюріним) – 1,32 – 1,68%, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) – 115 – 133,
калію (за Масловою) – 80 – 89мг/1000г грунту; рН сольової витяжки – 4,9 – 5,2;
гідролітична кислотність – 22 – 23 мг.екв./1000г грунту; ступінь насиченості
основами – 46,3 – 59,8%; сума поглинутих основ – 21 - 41 мг.екв./1000г грунту.
Клімат зони помірно-континентальний. Безморозний період триває 150-160 діб. Це
дозволяє успішно вирощувати багато сільськогосподарських культур, в тому числі
різні за стиглістю сорти картоплі. Останні весняні заморозки спостерігаються в
кінці другої декади травня, а перші осінні – в кінці вересня. Такого періоду з
позитивною температурою також достатньо для польового вирощування сіянців
першого року.
Характеристику погодних умов у роки виконання дослідження зроблено на підставі
даних Тетерівської метеостанції, яка розташована на відстані 30км від
інституту. Вони свідчать про відмінність періодів вегетації картоплі за
метеорологічними умовами в роки проведення експериментів, хоча деяка подібність
їх прояву все таки є.
Лише в останні роки (2003-2005) та в 1996 році відхилення середньомісячної
температури повітря за травень значне (Рис.1, Додаток Б). Наприклад, порівняно
теплим цей місяць був у 2003 році. Різниця з багаторічними даними склала
+6,4оС. У 2005 вона була +5,9 оС, а 1996 - +4,3 оС. І навпаки, травень 2004
року виявився досить прохолодним з температурою нижчою від багаторічної на
5,2оС.
За винятком 1999 року, який мав високу додатну різницю порівняно з середньою
багаторічною (+4,1оС), прояв ознаки у червні характеризується невеликим
відхиленням. Аналогічне стосується декад, хоча, незважаючи на однакову за
знаками різницю, величина її дещо різна. Наприклад, відмінність від середньої
багаторічної за декадами у 1999 році була: +3,6, +6,1, +2,8оС.
Лише у 1996 та 2000 роках середньомісячна температура повітря в липні виявилася
нижчою ніж за багато років і то з абсолютною величиною менше 1оС (-0,5; -0,2).
І навпаки, середньомісячне значення температури повітря у 1999, 2003, 2005 і
особливо 2001 та 2002 роках вище від середньої багаторічної. Тобто, в цілому за
період виконання дослідження липень виявився теплішим.
Відхилення середньомісячної температури за серпень майже в усі роки проведення
експериментів відносно мале. Це стосується в деякій мірі і 2004 року, коли
різниця від середньої багаторічної була максимальною і склала -3,0оС, що
порівняно із червнем значно менше. Ще у двох роках (2001, 2005) таке відхилення
дорівнювало 2,0оС.
Рис.2.1 Відхилення від середньої багаторічної температури повітря (оС) за
період вегетації картоплі
Таким чином, якщо впродовж виконання експериментів і виявлена різниця від
середніх багаторічних температур повітря за місяцями, то, за рідким винятком,
вона виявилася невеликою.
Значно більша відмінність за період вегетації в роки проведення дослідження
спостерігається стосовно кількості опадів (Рис.2, Додаток В). Лише у 1995,
2001, 2002, 2003, 2005 роках вона мала невелике абсолютне значення. Водночас, в
1998 році за період вегетації випало на 202,2мм дощів більше, ніж в середньому
за багато років. В цілому, вологішим був і 1997 рік. Навпаки, 1996 і особливо
1999, 2000, 2004 роки характеризуються меншим випаданням дощів.
За кількістю опадів у травні у кожному з років не виявлено значної різниці
порівняно з багаторічною. Значно сухішим цей період був у 1999, 2003 і частково
1995 роках. І хоча за декадами спостерігається велика різниця за кількістю
опадів, проте в середньому за місяць такого не відмічається. Якщо взяти до
уваги запас вологи в ґрунті, наявність її у висаджених бульбах дефіцит її в
травні, як правило, не виявляється.
Протилежне має місце в червні. Лише у 2002 році відхилення від багаторічної
було менше одиниці. Водночас, у 1997, 2001, 2003, 2004 роках відмінність склала
40-80мм, а це майже місячна норма опадів. Порівняно вологими були 1997, 1998,
2001 роки, і навпаки в 2000, 2003, 2004 роках червень виявилися більш
посушливими.
В повній мірі викладене відноситься до випадання дощів у липні. Наприклад, в
1998 році в цьому місяці кількість вологи, що надійшла з дощами, у 1,7 разу
перевищила середню багаторічну. Порівняно сухішими виявилися 1999, 2002, 2003,
2005 роки. Крім згаданого 1998 року дещо більша кількість дощів у липні випала
в 1997 році.
В цілому, в роки виконання дослідження лише 2000 рік характеризу