Розділ 2
матеріали та методи дослідження
Для вирішення поставлених в нашій роботі завдань ми застосовували
ретроспективний аналіз, анкетування і комплексне динамічне обстеження
вагітних.
Першим етапом нашої роботи було проведення ретроспективного аналізу 118 історій
хвороб новонароджених за період 2000-2003 роки, які були переведені з пологових
будинків Вінницької області в обласну дитячу клінічну лікарню з перших годин
життя після народження і яким був встановлено діагноз: внутрішньоутробна
інфекція. Із них 58 новонароджених, які померли в ранньому та пізньому
неонатальних періодах від генералізованої внутрішньо-утробної інфекції та 60
живих новонароджених з ВУІ. Матеріалами для дослідження були: історії пологів,
історії хвороб новонароджених. В рамках виконання дисертаційної роботи нами
проведено патоморфологічне дослідження органів 58 новонароджених, померлих від
внутрішньоутробного інфікування в період з 2000 по 2003 роки, з подальшим їх
аналізом.
Другим етапом роботи було проведення динамічного спостереження за 198 вагітними
у терміні вагітності від 6 до 40 тижнів та під час пологів, які були
розподілені на 2 групи: основна група – 168 жінок, які мали ознаки інфікування,
контрольна група – 30 жінки з фізіологічним перебігом вагітності та строковими
пологами. Клінічні спостереження та дослідження проводились на базі міської
лікарні “Центр матері й дитини” м. Вінниці та відділення патології вагітних
обласної лікарні ім. М.І. Пирогова. Також проведено морфогістологічне
дослідження 20 плацент жінок основної групи з ВУІ. Отримані результати
порівнювали з групою контролю, що склало 10 плацент від здорових вагітних.
2.1. Клінічні методи дослідження
Для встановлення внутрішньоутробного інфікування плода враховувались дані
акушерського, гінекологічного та соматичного анамнезу, перенесені інфекційні
захворювання під час даної вагітності, скарги вагітної (біль), наявність
клінічних симптомів: підвищений тонус матки, передчасне відходження
навколоплідних вод, характер навколоплідних вод, дані бактеріологічних
досліджень, результати ультразвукового та кардіомонітор-ного спостереження,
доплерометрії, лабораторні дані (рівень простагландинів та хемокінів).
Більшість досліджуваних жінок перебували під наглядом жіночої консультації і з
появою ознак внутрішньоутробного інфікування плода були госпіталізовані в
стаціонар. Подальші клінічні, інструментальні та лабораторні дослідження
проводились в умовах стаціонару.
Всі вагітні були обстежені відповідно наказу №503 від 28.12.2002 року. Основним
джерелом інформації, крім облікової медичної документації, була спеціально
розроблена анкета вагітних (Додаток А), яка передбачала більш поглиблене
вивчення анамнезу, перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду,
стану новонароджених, дані інструментальних та лабораторних методів
дослідження.
2.2. Інструментальні методи дослідження
Для оцінки внутрішньоутробного стану плода основної і контрольної груп
застосовували методи ультразвукового сканування, кардіотокографії, визначали
біофізичний профіль плода, проводили кольорове доплерівське картування артерій
пуповини та середньої мозкової артерії.
Ультразвукове дослідження плода виконували за допомогою апарату Simens Sonoline
Adara (Німеччина) в динаміці вагітності, розпочинаючи з 11-12 тижнів
вагітності, за показами - з її ранніх термінів. Проводили визначення
ехографічних маркерів ВУІ в досліджуваних групах таких, як патологія амніону та
хоріону (гіпертонус міометрія, ретрохоріальні гематоми, низька плацентація,
маловоддя та багатоводдя, амніотичний тяж, плацентіт, ознакою якого є набряк
або потовщення плаценти, розширення міжворсинчастого простору), зміни
ехогенності внутрішніх органів плода (гіперехогенний кишечник, пневматоз
кишечника, гіперехогенні легені, пієлоектазії). Визначали такі показники
розвитку плода як біпаріетальний розмір головки, середній діаметр живота,
грудної клітини, довжину стегнової кістки. Зменшення вказаних розмірів плода в
порівнянні з середніми для даного терміну вагітності і, особливо, відставання
темпу росту їх по мірі прогресування вагітності, являється вірогідними ознаками
порушення розвитку плода. При зменшенні всіх зазначених параметрів нижче норми
діагностували симетричну форму ЗВУР плода, при переважному зменшенні розмірів
живота і грудної клітини - асиметричну форму ЗВУР. Про порушення стану плода
також свідчили зміни в його серцевій діяльності і обмежена активність рухів.
Для більш повного визначення внутрішньоутробного стану плода нами проводилось
визначення фетального біофізичного профілю за комплексною методикою,
запропонованою A.Vintzileos і співавторами (1983) (Додаток Б). Згідно неї
визначалося шість біофізичних параметрів: дані нестресового тесту (НСТ),
дихальні рухи плода (ДРП), рухову активність (PA), тонус плода (Т), об'єм
навколоплодових вод (ОНВ) і ступінь зрілості плаценти (СЗП). Кожний параметр
біофізичного профілю плода оцінюється в 0, 1 і 2 бали відповідно до критеріїв.
Оцінка 10-12 балів вважається нормальною, 8-9 ? задовільною, 6-7 балів ?
сумнівною, 5 і нижче балів ? патологічною.
Дослідження плацентарно-плодового кровообігу здійснювали на ультразвуковому
діагностичному приладі "ATL HPI 4000", починаючи с 23 тижнів вагітності, з
інтервалом в три тижні до 40 тижнів вагітності. При цьому проводили кольорове
доплерівське картування та імпульсну доплерометрію артерії пуповини та
середньої мозкової артерії. Оцінку кривих швидкостей кровоплину здійснювали
шляхом визначення систоло-діастолічного співвідношення (СДВ), пульсац
- Київ+380960830922